Постанова № 35576279, 25.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. Справа№ 910/4862/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

за участю представників:

Від позивача: представник Ходюк О.Я. - за довіреністю.

Від відповідача: представник Тимчук Г.І. - за довіреністю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"

на рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2013 року

у справі № 910/4862/13 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Пегас-СК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд

Кері Україна"

про стягнення 462 188,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Товариство з обмежено відповідальністю "Пегас-СК" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" про стягнення 462 188,02, з яких 437 890,41 грн. основного боргу, 24 297,61 грн. 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товарів та надання послуг № 24030 від 01.01.2010 року щодо оплати за поставлені позивачем товари.

Позивачем до суду першої інстанції подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката у розмірі 22 500,00 грн.

Також, позивачем до суду першої інстанції подано письмові пояснення, до яких додано уточнений розрахунок 3 % річних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.09.2013 року у справі № 910/4862/13 позов задоволено частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пегас-СК" 24 297,61 грн. 3 % річних, 9 243,76 грн. судового збору, 22 500,0,0 грн. витрат за послуги адвоката. Припинено провадження в частині стягнення 437 890,41 грн. основного боргу. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Пегас-СК" з Державного бюджету України 112,86 грн. надмірно сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення 3 % річних та витрат на послуги адвоката.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилається на те, що він в передбаченому договором порядку листом № 5690 від 14.11.2012 року повідомив позивача про розірвання договору з 14.05.2013 року, враховуючи що, апелянт вважає правомірним зупинення платежів відповідачем з 23.11.2012 року по 14.05.2013 року, відповідно до п. 4.5. договору, а тому нарахування позивачем 3 % річних за вказаний період є неправомірним.

Крім того, апелянт вважає, що розмір гонорару не відповідає вимогам співрозмірності щодо складності справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" (МЕТРО) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пегас-СК" (постачальник) укладено договір поставки товарів та надання послуг № 24030 (далі - Договір), предметом якого, відповідно до розділу 1, є як постачання позивачем товарів відповідачу, так і надання відповідачем рекламних, інформаційних, маркетингових та інших послуг позивачу.

У розділі 1 Договору сторони передбачили, що Метро надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до договору, постачальник постачає і передає у власність МЕТРО, а МЕТРО приймає та оплачує товари згідно з замовленнями МЕТРО та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину договору (додаток № 3) на умовах договору.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що у відповідності до ч. 2 ст. 628 ЦК України укладений Договір є змішаним договором, оскільки містить елементи різних договорів.

Пунктом 1.1. Додатку № 7 до Договору МЕТРО оплачує товари протягом 54 днів з дня отримання товарів у Торговельному центрі "Метро Кеш енд Кері" за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні за адресою, яка вказана в статті 11 Договору, протягом не більше ніж 5 днів з дня поставки.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору позивач протягом квітня - вересня 2011 року поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 492 492,00 грн., що підтверджується товарними накладними (а.с. 41-47).

Як вбачається з матеріалів справи, частину товару відповідач оплатив.

Крім того, встановлено, що між сторонами проведено взаємний залік зустрічних вимог шляхом зарахування боргу постачальника в рахунок боргу МЕТРО.

Відповідно до Акту перевірки розрахунків, який підписаний та скріплений печатками обох сторін, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 437 890,41 грн., внаслідок прострочення платежу за Договором № 24030 (а.с. 40).

Матеріали справи свідчать про те, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було погашено 437 890,41 грн. основного боргу.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 24 297,61 грн. 3% річних.

Перевіривши правильність нарахування 24 297,61 грн. 3% річних, судова колегія приходить до висновку про те, що він є вірним, а тому підлягає задоволенню.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідач в передбаченому договором порядку, листом № 5690 від 14.11.2012 року повідомив позивача про розірвання договору з 14.05.2013 року, враховуючи, що апелянт вважає правомірним зупинення платежів відповідачем з 23.11.2012 року по 14.05.2013 року, відповідно до п. 4.5. договору, а тому нарахування позивачем 3 % річних за вказаний період є неправомірним, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2012 року на адресу позивача надійшов лист відповідача від 14.11.2012 року про розірвання Договору з 14.05.2013 р.

Встановлено, що п. 4.1 Договору сторони передбачили можливість розірвання Договору за волевиявленням однієї із сторін, про що необхідно повідомити іншу сторону за шість місяців до передбачуваного розірвання.

У п. 4.5 Договору встановлено, що у випадку розірвання Договору, або подання будь-якою стороною повідомлення про розірвання, сторони протягом не більше 6 місяців здійснять перевірку взаєморозрахунків, залік зустрічних вимог та підписання акту звірки взаємних розрахунків. МЕТРО має право зупинити платежі постачальнику та має право повернути весь не проданий товар, що був поставлений постачальником в порядку, передбаченому в п. 2.18 Договору. Остаточні розрахунки між МЕТРО та постачальником мають бути завершені протягом 10 днів після дати підписання попереднього акту звірки взаємних розрахунків. Акт звірки остаточних розрахунків підписується сторонами після здійснення всіх оплат.

Пунктом 2.18 Договору надано право МЕТРО повертати товар при розірванні договору, який не реалізований протягом 6 місяців. Враховуючи, що строк оплати становить 54 дні з моменту отримання товару, у випадку повернення нереалізованого і вже оплаченого товару кошти підлягають поверненню МЕТРО.

Дослідивши умови Договору, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в контексті наведеного, визначене у п. 4.5 Договору право МЕТРО зупинити платежі стосується тільки не проданого товару, право на повернення якого виникає внаслідок розірвання Договору, і дане право не поширюється на платежі з реалізованого МЕТРО товару.

Як свідчать матеріали справи, в них не міститься доказів того, що станом на 14.11.2012 року у відповідача був в наявності не проданий товар.

За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 297,61 грн. 3% річних.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 22 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті зазначеної норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія зазначеного Закону України поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наведено в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Пунктом 10 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02 5/78 від 04.03.1998 р. зі змінами та доповненнями встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Пункт 12 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02 5/78 від 04.03.1998 р. зі змінами та доповненнями передбачає, що «вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи».

Аналогічна позиція Вищого господарського суду України висловлена в Інформаційному листі від 13 лютого 2002 р. № 01-8/155.

Отже, дослідивши матеріали справи, зокрема, договір про надання послуг адвоката № 1 від 07.03.2013 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2717/10, виданого Руденко Олександру Анатолійовичу, Акту виконаних робіт (наданих послуг) до договору №1 від 07.03.2013 року та виписку банку від 25.03.2013 року про сплату Руденко Олександру Анатолійовичу позивачем 25 000,00 грн. за надані послуги адвоката згідно договору № 1 від 07.03.2013 року, судова колегія приходить до висновку про те, що враховуючи співрозмірність витрат на адвокатські послуги ціні позову та обставини даної справи, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, судова колегія вважає доцільним задовольнити повний розмір судових витрат на адвокатські послуги, а саме 22 500,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір гонорару не відповідає вимогам співрозмірності щодо складності справи, судова колегія відхиляє, з підстав зазначених вище.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія визнає правомірною вимогу позивача про відшкодування відповідачем витрат на адвокатські послуги повністю, а саме у розмірі 22 500,00 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено частково, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Місцевим господарським судом вірно дотримано положення статті 49 ГПК України щодо покладення судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" на рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2013 року у справі № 910/4862/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/4862/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна