Постанова № 35576120, 26.11.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.11.2013 р. справа №913/1846/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.за участю представників сторін від позивача від відповідача Батозська Я.О. - за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Автолайн Компані", м. Кремінна, Луганська областьна рішення господарського судуЛуганської областівід15.08.2013 р. (підписано 20.08.2013 р.)у справі№ 913/1846/13 (суддя Воронько В.Д.)за позовомДочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Регіонального виробничого управління "Донецькавтогаз", м. Донецькдо Приватного підприємства "Автолайн Компані", м. Кремінна, Луганська областьпростягнення 113 970,65 грн.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року до господарського суду звернулось Дочірнє підприємство "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Регіонального виробничого управління "Донецькавтогаз", м.Донецьк (Позивач) із позовом до Приватного підприємства "Автолайн Компані", м. Кремінна, Луганська область (Відповідач) про стягнення суми основного боргу за договором від 19.11.2012 № 47/12-Дг в розмірі 112 856,00 грн., 3% річних в розмірі 1 001,79 грн., інфляційних у розмірі 112,86 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.08.2013р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 111 856,00грн., 3% річних в розмірі 1 001,79грн., інфляційні в розмірі 112,86грн.

Крім того скаржник просив розстрочити виконання рішення строком на 10 місяців, починаючи перебіг строку з першого числа місяця наступного за місяцем набрання чинності рішенням суду.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на часткову сплату позивачу заборгованості за договором вже після порушення провадження у справі, що не було враховано судом при винесенні рішення.

Крім того скаржник посилається на порушенням судом норм процесуального права України через відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2013р. змінено склад судової колегії, суддів Бойченка К.І. та Чернота Л.Ф. було змінено на суддів Діброву Г.І. та Шевкову Т.А.

Представник позивача у судовому засіданні вважав рішення законним та обґрунтованим, зазначив, що на час подання позовної заяви заборгованість відповідача за спірним договором становила 112 856,00грн., часткова оплата суми боргу в розмірі 1 000,00 грн. буде врахована за заявою позивача у виконавчому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість направити у судове засідання 25.11.2013р. свого представника, яке судовою колегію залишено без задоволення, оскільки відповідач є юридичною особою та мав можливість направити у судове засідання іншого представника.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2012р. між сторонами укладено договір № 47/12-Дг купівлі-продажу стисненого природного газу по безготівковому розрахунку (далі - Договір) за умовами якого, позивач зобов'язався зобов'язався здійснювати реалізацію стисненого природного газу по безготівковому розрахунку в порядку та на умовах, визначених у договорі, а покупець - в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти і оплатити стиснений природний газ, як моторне паливо.

Відповідно до п. 2.1 Договору, реалізація стисненого природного газу відбувається шляхом заправки автомобілів відповідача згідно списку (додаток № 1 до договору) на автомобільній газонаповнювальній компресорній станції (АГНКС) позивача.

Пунктом 4.2. Договору сторони узгодили, що відповідач до 15 числа місяця, наступного за звітнім на підставі отриманих оригіналів видаткової накладної здійснює оплату за стиснений природний газ у безготівковій формі на поточний рахунок позивача зазначений у розділі 10 договору. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

На виконання умов Договору, у період з листопада 2012 року по січень 2013 року позивач реалізував відповідачу стиснений природний газ загальним об'ємом 18160 м3 на загальну суму 119 856,00грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0001507 від 30.11.2012 на суму 15 721,20 грн., № РН-0001723 від 31.12.2012 на суму 60 152,40 грн., № РН-0001780 від 31.01.2013 на суму 43 982,40 грн.

Факт отримання спірного товару підтверджується підписом уповноважених осіб відповідача на вищезазначених видаткових накладних та довіреностями, які наявні в матеріалах справи.

В порушення умов п. 4.2 Договору і положень ст. 530 ЦК України, поставлений відповідачу товар був оплачений частково на суму 7 000,00 грн.

Оскільки відповідач в повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлений товар, позивач звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу, що на час звернення з позовом до суду (03.07.2013р. - згідно поштового штемпеля) становила 112 865,00 грн.

Факт наявності боргу відповідачем не оспорюється.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2013р. відповідачем частково було оплачено суму боргу в розмірі 1 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 245 від 08.08.2013р. та позивачем не заперечується.

Отже на момент прийняття рішення судом першої інстанції - 15.08.2013р. сума заборгованості відповідача за договором № 47/12-Дг від 19.11.2012р. становила 111 865,00 грн.

Стягуючи суму заборгованості в даній справі, суд першої інстанції, через неповідомлення його позивачем про частково проведену відповідачем оплату заборгованості, не дослідив суму заборгованості на момент прийняття рішення суду - 15.08.2013р. та не припинив провадження по справі в частині стягнення 1 000,00 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмета спору.

За таких підстав рішення суду підлягає зміні в частині розміру стягненої з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості за договором №47/12-Дг від 19.11.2012р. з суми 112 865,00грн. на суму 111 865,00грн., через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

З урахуванням вимог ст. 101 ГПК України, скасовуючи рішення суду першої інстанції у відповідній частині, судова колегія зобов'язана визначити суму заборгованості на момент винесення постанови для забезпечення видачі наказу, що відповідатиме вимогам ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Оскільки зазначена сума заборгованості оплачена відповідачем після звернення позивача із позовом до суду, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, висновок суду першої інстанції щодо покладення судових витрат при розгляді справи на відповідача є законним та обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області 15.08.2013 року у справі № 913/1846/13 підлягає зміні в частині розміру стягненої з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості за договором №47/12-Дг від 19.11.2012р. з суми 112 865,00грн. на суму 111 865,00грн. через неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Провадження в частині стягнення 1 000,00 грн. заборгованості за договором № 47/12-Дг від 19.11.2012р. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмета спору.

В іншій частині рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на порушення господарським судом при винесенні рішення норм процесуального права, через відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та через стягнення з нього в доход Державного бюджету України штрафу в розмірі 510,00 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Ухвалами суду від 23.07.2013р. (а.с. 72), від 06.08.2013р. (а.с. 77) відповідача було зобов'язано, зокрема, надати документальне підтвердження статусу юридичної особи відповідача.

Докази отримання зазначених ухвал відповідачем наявні в матеріалах справи.

Відповідач від виконання вимог зазначених ухвал ухилився, витребувані відомості суду не надав, що зумовило неодноразове відкладення розгляду справи.

Доказів поважності причин невиконання вищенаведених вимог суду відповідач не надав.

Отже порушень норм процесуального права з боку суду першої інстанції при стягненні з відповідача штрафу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України - не встановлено.

Також є безпідставними доводи відповідача щодо розгляду справи у його відсутності та незадоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач є юридичною особою, отже мав можливість направити іншого представника для участі в судовому засіданні.

Щодо заявлених скаржником вимог про надання розстрочки виконання рішення, то відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України такими підставами є обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Оскільки належних доказів, які б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим у встановлений законом термін відповідачем не надано, судова колегія вважає висновок суду першої інстанції про відмову у наданні відстрочки виконання рішення вірним та таким, що відповідає нормам закону.

Будь-яких порушень процесуального права в діях суду першої інстанції не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням факту неповідомлення позивачем суду першої інстанції про оплату 08.08.2013р. відповідачем суми боргу в частині 1 000,00 грн., судові витрати за подання апеляційної скарги у відповідній частині слід покласти на позивача, стягнувши з останнього на користь відповідача судовий збір у розмірі 10,00 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117, 122 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Автолайн Компані", м. Кремінна, Луганська область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2013 року у справі № 913/1846/13 змінити в частині розміру стягненої заборгованості за договором №47/12-Дг від 19.11.2012р. з Приватного підприємства "Автолайн Компані" (Луганська область, м. Кремінна, вул. Совєтська, 3а, ідентифікаційний код 33164230) на користь Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Григоровича-Барського, будинок 2, ідентифікаційний код 36265925) в особі Регіонального виробничого управління "Донецькавтогаз" (м. Донецьк, пр-т. 25-річчя РККА, буд. 18, кімн. 4, ідентифікаційний код 37099176) з суми "112 865,00грн." на суму "111 865,00грн."

Припинити провадження в частині позовних вимог Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Регіонального виробничого управління "Донецькавтогаз", м.Донецьк до Приватного підприємства "Автолайн Компані", м. Кремінна, Луганська область про стягнення 1000,00 грн. заборгованості за договором № 47/12-Дг від 19.11.2012р. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2013року по справі № 913/1846/13 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "Автолайн Компані" (Луганська область, м. Кремінна, вул. Совєтська, 3а, ідентифікаційний код 33164230) на користь Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Григоровича-Барського, будинок 2, ідентифікаційний код 36265925) в особі Регіонального виробничого управління "Донецькавтогаз" (м. Донецьк, пр-т. 25-річчя РККА, буд. 18, кімн. 4, ідентифікаційний код 37099176) судовий збір у розмірі 10,00 грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати поворотний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС