Рішення № 35576104, 18.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 904/5603/13 18.11.13

За позовомДержавного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"доПриватного акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка" простягнення 329 469,40 грн.Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача:Левченко І.А. довіреність №18/4723 від 15.05.2012;від відповідача:не з'явилися.

Суть спору: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Трест «Кривбасшахтопроходка» про стягнення 329469,40 грн. заборгованості за надані послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами у спрощений спосіб договору про надання послуг позивач надав відповідачу обумовлені послуги, які останнім в порушення взятих на себе зобов'язань не були оплачені, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 порушено провадження у справі №904/5603/13 та призначено розгляд справи на 13.08.2013.

У судовому засіданні 13.08.2013 господарським судом Дніпропетровської області встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.08.2013 місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Трест «Кривбасшахтопроходка» є: 01042, м.Київ, вул. П.Лумумби, б. 4/6, корп. А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2013 матеріали справи №904/5603/13 направлено за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Відповідно до автоматичного розподілу справ у господарському суді міста Києва, справу №904/5603/13 передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2013 прийнято до провадження справу №904/5603/13 суддею Васильченко Т.В. та призначено справу до розгляду на 26.09.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 26.09.2013 справу №904/5603/13 передано на розгляд судді Босому В.П. у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №904/5603/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.10.2013 справу №904/5603/13 передано судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу № 904/5603/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено розгляд справи.

В судовому засіданні 18.11.2013 представник позивача вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 18.11.2013 свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

За період з серпня 2011 по березень 2012 на підставі усних домовленостей позивач надав послуги спеціального харчування (далі - послуги), а відповідач прийняв зазначені послуги на загальну суму 329469,40 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000028 від 31.08.2011 на суму 46323,55 грн.; №ОУ-0000029 від 30.09.2011 на суму 45647,40 грн.; №ОУ-0000030 від 31.10.2011 на суму 42003,01 грн.; №ОУ-0000031 від 30.11.2011 на суму 47706,41 грн.; №ОУ-0000082 від 30.12.2011 на суму 45428,76 грн., №ОУ-0000001 від 31.01.2012 на суму 32569,15 грн.; №59-0000010 від 29.02.2012 на суму 34729,62 грн.; №59-0000018 від 30.03.2013 на суму 35061,50 грн., які підписані уповноваженими представниками обох сторін без заперечень та скріплені печатками підприємств.

Претензією №18/3023 від 12.04.2013, яка отримана відповідачем 22.04.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, позивач звернувся до останнього з вимогою оплатити надані послуги.

Втім, відповідач відповіді на претензію не надав та отримані послуги не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За умовами ч. 1 ст. 181 ГК України також допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відтак, враховуючи, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять назву наданих послуг, їх кількість та ціну, тобто всі істотні умови та підписані обома сторонами, суд приходить до висновку, що між сторонами мало місце укладення договору щодо надання послуг у спрощений спосіб.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданнями другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, за умовами ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Сторони строк виконання відповідачем грошового зобов'язання не встановлювали, тому позивач в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою №18/3023 від 12.04.2013 про оплату наданих йому послуг, факт отримання якої відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Втім, відповідач вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Тоді як, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу обумовлених послуг та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 329469,40 грн.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Трест «Кривбасшахтопроходка» (01042, м. Київ, вулиця Патріса Лумумби, будинок 4/6, корпус А, ідентифікаційний код 33355963) на користь Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (52210, Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, вулиця Горького, будинок 2, ідентифікаційний код 14309787) 329469 (триста двадцять дев'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 40 коп. основного боргу та 6589 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 39 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2013.

Суддя Т.В. Васильченко