Рішення № 35576103, 28.11.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 698-166, 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

28.11.13. Справа №927/1236/13.

За позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг», 17592, с. Сергіївка Прилуцького району Чернігівської області, вул. Шейгусівська, 1 а.

Про стягнення 167 450 грн.

Суддя Федоренко Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 04.11.13;

від відповідача: Бригадир С.Є., довіреність від 06.06.13.

СУТЬ СПОРУ:

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 27.11.13 по 28.11.13., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 163 595,30 грн., 488,12 грн. втрат від інфляції, 3 366,61 грн. 3% річних за договором № 2409-3 від 24.09.12 про перевезення вантажу.

Представником позивача в судовому засіданні 27.11.13 надано суду заяву позивача у якій ставиться питання про стягнення з відповідача 26 237,51 грн. боргу, 488,12 грн. витрат від інфляції та 3% річних згідно з розрахунку, який наведено у позовній заяві. Заяву мотивовано частковою сплатою боргу відповідачем.

Суд розцінює вказане клопотання позивача як зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, подане клопотання позивача не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає вказане клопотання до розгляду і спір вирішується з його урахуванням.

Отже, предметом спору є стягнення 26 237,51 грн. боргу, 488,12 грн. витрат від інфляції та 3 366,61 грн. 3% річних за договором № 2409-3 від 24.09.12 про перевезення вантажу.

Відповідач позов визнав частково на суму 26 237,51 грн. В решті вимог просить відмовити в зв'язку з частковою оплатою боргу, а в іншій частині вимоги вважає неправомірними.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

24.09.12 між позивачем (перевізник) та відповідачем (замовник) укладено договір № 2409-3 про перевезення вантажу.

Згідно п. 1.1 договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник бере на себе зобов'язання за заявкою замовника доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (згідно з транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу.

У відповідності до п. 4.8 договору оплата за надані послуги здійснюється замовником у безготівковому порядку шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника не пізніше 30 календарних днів після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.

Представниками сторін були підписані та скріплені відбитками печаток відповідача акти приймання-передачі наданих послуг, а саме: від 01.11.12 на суму 88 300,80 грн., від 27.11.12 на суму 71 079,12 грн., від 30.11.12 на суму 76 450,50 грн., від 12.12.12 на суму 29 065,68 грн., всього на загальну суму 264 896,10 грн.

На виконання умов договору відповідачем було проведено часткову оплату, а саме:

31.10.12 у сумі 4 206,51 грн. (платіжне доручення №4327);

15.11.12 на суму 50 000 грн. (платіжне доручення №4627);

30.11.12 на суму 34 094,29 грн. (платіжне доручення №1689).

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору відповідачу була направлена вимога оплатити заборгованість 07.02.13 (а.с. 20-21).

Письмової відповіді на вимогу відповідач не надав, але частково провів розрахунки, що підтверджується платіжними дорученнями:

№803 від 18.03.13 на суму 15 000 грн.;

№1742 від 23.05.13 на суму 10 000 грн.;

№1925 від 30.05.13 на суму 19 148,83 грн.;

№2183 від 20.06.13 на суму 20 000 грн.;

№2427 від 09.07.13 на суму 37 482,16 грн.

№3737 від 08.10.13 на суму 22 489,29 грн.;

№4407 від 14.11.13 на суму 26 237,51 грн.

Розмір заборгованості складає 26 237,51 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.12 по 26.11.13, який підписано відповідачем та направлено для підписання позивачу.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів про оплату боргу в сумі 26 237,51 грн. суду не надано, а тому вказана сума боргу підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 488,12 грн. втрат від інфляції за січень та за травень 2013 р., та 3 366,61 грн. 3% річних.

За перерахунком суду з відповідача слід стягнути 337,84 грн. інфляційних витрат за період з січня по травень 2013 р., та 2 379,51 грн. процентів річних за вказаний у позовній заяві позивачем період з 12.01.13 по 13.09.13.

В решті вимог про стягнення 150,28 грн. витрат від інфляції та 987,10 грн. процентів річних судом відмовлено, оскільки про здійснені розрахунку позивачем не було враховано зменшення розміру боргу в заявлений до стягнення процентів річних період в зв'язку з частковою оплатою відповідачем. Крім того, закон зобов'язує сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а не вибірково як це зроблено позивачем без урахування дефляції у лютому 2013 р.

Таким чином, позовні вимоги судом задоволені частково.

При подачі позову позивачем сплачено 3 349 грн. судового збору.

В ході розгляду справи у суді позивачем зменшено розмір позовних вимог до 30 092,24 грн. і ставка судового збору за розгляд цих майнових вимог складає 1 720,50 грн.

Судові витрати у розмірі 1 720,50 грн. покладаються на відповідача з вини якого виник спір.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позовних вимог.

В зв'язку з цим позивачу слід повернути 1 628,50 грн. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції №297 37.1 від 24.09.13 відділення №63 в м. Харків ПАТ «Мегабанк».

Як зазначено у п.5.2 постанови пленуму Вищого господаорського суду України від 21.02.13 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процессуального кодексу України» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, в тому числі і за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті ( при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно з Законом).

Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрікор Холдинг", вул. Шейгусівська, 1-а, с. Сергіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17592, код 36279482, (р/р 26005215711100 в АТ „УкрСиббанк" в м. Харкові, МФО 351005) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, (р/р НОМЕР_2 в Харківській філії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» ЄДРПОУ/ДРФО НОМЕР_1, МФО 351533) 26 237,51 грн. боргу, 337,84 грн. інфляційних витрат, 2 379,51 грн. 3% річних та 1 720,50 судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, (р/р НОМЕР_2 в Харківській філії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» ЄДРПОУ/ДРФО НОМЕР_1, МФО 351533), з Державного бюджету України (рахунок №31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030001), 1 628,50 грн. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції №297 37.1 від 24.09.13 відділення №63 в м. Харків ПАТ «Мегабанк».

Суддя Ю.В. Федоренко