Рішення № 35576003, 27.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.13р. Справа № 904/8068/13за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс", м. Костянтинівка Донецької області

до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 16 200,95 грн. заборгованості за договором постачання

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - Акулов Р.О., дов. № 45 від 27.08.13р.;

від відповідача - Шашликов Д.Г, дов. № 231-4016 від 14.08.13р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Мегатекс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - відповідач) суму 16 200, 95грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором № 74/з/сп/1301402 від 26.03.13р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач проти позову не заперечує.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

26.03.2013 року між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) був укладений договір № 74/з/сп/1301402 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язується відпустити та передавати у власність, а покупець зобов'язується приймати по вазі брутто брухт кольорових металів (брухт свинцю АКБ, відходи свинцю та олова по ДСТУ 3211-2009 (ГОСТ 1639-2009)), іменований надалі сировина та вчасно здійснювати оплату на умовах Договору (п.1.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами п.2.3 Договору покупець здійснює 100% передплату на підставі виставленого постачальником рахунку на поточний рахунок постачальника, який вказаний у Договорі.

Відповідно до п.4.2 Договору відвантаження сировини здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту оплати згідно рахунка, на умовах FCA, склад постачальника, згідно правил Інкотермс 2010р. Вивіз товару - транспортом покупця та за його рахунок.

Згідно специфікації №1 до Договору постачальник здійснює поставку сировини в кількості 13,92 тон брутто на загальну суму 101 128,80 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На виконання умов Договору позивач здійснив 100% передплату товару на загальну суму 101 128,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с. 11, 12).

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив поставку сировини на загальну суму 84 927,85 грн., отже сума недопоставленої сировини становить 16 200,95 грн. (101 128,80 грн. - 84 927,85 грн.).

Згідно ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

10.09.2013 року позивачем направлена на адресу відповідача вимога щодо повернення передплати у розмірі 16 200,95 грн., яка отримана відповідачем 13.09.07р., проте залишена без відповіді та без задоволення.

За викладених обставин, позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку передплату за сировину у розмірі 16 200,95 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, ЄДРПОУ 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс" (85102, Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Калініна, 1а; ЄДРПОУ 20338741) суму 16 200, 95 грн. (шістнадцять тисяч двісті грн. 95 коп.) основного боргу, 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 27.11.2013р.