Cправа № 490/6051/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
01 жовтня 2013 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Гуденко О.А.
при секретарі Гусак М.І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
за участю представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ :
06 червня 2013 року позивач звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва із позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ML 400/107/2007 від 03 травня 2007 року в розмірі 121 083, 90 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ 967 823 грн. 61 коп., яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту 25 795, 06 доларів США та суми пені 95 288,93 доларів США.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі . Суду пояснила, що відповідачка має невиконані зобовязання за кредитним договором, забезпеченим іпотекою , отже банк скористався своїм правом обрати спосіб повернення боргу.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що у позивача відсутні правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Так, рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 26.08.2010 року, яке набуло законної сили, стягнуто суму заборгованості за кредитним договором у сумі 252 442 грн. 90 коп. Але за цим рішенням банк пропустив строк предявлення виконавчого документа до відділу ДВС ММУЮ: отримавши виконавчий лист за зазначеним рішенням , 29.01.2013 року за заявою стягувача було відкрито виконавче провадження ОСОБА_4 МУЮ, але на даних час закрито у звязку зі спливом строку для предявлення виконавчого листа до виконання та повернуто виконавчий лист до суду. Отже, на його думку, відсутність боргу за основним зобовязанням свідчить про втрату банком права на звернення стягнення на предмет іпотеки як похідного зобовязання.
Також зазначив, що не погоджується з розрахунком розміру пені, оскільки її розмір обчислено за останній рік на всю суму заборгованості, включаючи достроково стягнуту суму, а не помісячно нарахування на прострочені суми платежів, як-то передбачено умовами кредитного договору.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, 03 травня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та відповідачем був укладений кредитний договір № ML 400/107/2007, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 32 316,80 доларів США на оплату комісії Банку та на купівлю нерухомого майна строком до 03.05.2018 року, зі сплатою за користування кредитом плаваючої процентної ставки.
10 грудня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю за кредитними договорами та Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» передав ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за вищевказаним кредитним договором, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3
З метою забезпечення виконання відповідачем зобовязань за кредитним договором, 03 травня 2007 року між сторонами був укладений Договір іпотеки №PCL- 400/137/2007, предметом якого є нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого 03 травня 2007, ПН ММНО ОСОБА_5 за реєстровим № 1240, та зареєстрованого в державному реєстрі правочинів 02 травня 2007 року за № 2064389.
Відповідно до п. 4.4 умов Договору іпотеки № PCL- 400/137/2007, вартість предмета іпотеки визначається за згодою сторін становить 190 223 грн. 00 коп., що за курсом НБУ на дату укладання цього Договору становить 37 667 грн. 92 доларів США.
04 квітня 2013 року відповідачу направлялася досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, які були отримані відповідачем (а.с. 29).
Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 26 серпня 2010 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОТП Банк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 246 122 грн. 09 коп. та 6330 грн. 81 коп., що разом складає 252 442 грн. 90 коп. Також стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОТП Банк» державне мито в розмірі 850 грн. 00 коп. та судові витрати на ІТЗ розгляду цивільної справи в розмірі 60 грн. 00 коп. з кожного. Вказане рішення суду не виконане в примусовому порядку через пропуск стягувачем строку предявлення виконавчого документу до виконання.
Дотепер відповідач свої зобовязання за вищевказаним договором не виконав, сума заборгованості за тілом кредиту 25 795,06 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ 206 179 грн. 70 коп.), сума пені 95 288,93 доларів США доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ 761 643 грн. 70 коп.-станом на 31.05.2013 рік.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Одним із видів застави нерухомого майна є іпотека. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.1.ст. 33 Закону України від 05.06.2003, № 898-IV "Про іпотеку", п.4.1. Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.3.ст. 33 Закону України "Про іпотеку", п. 4.2. Іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі на підставі рішення суду.
Відповідно до п.41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна.
Відповідно до ст. 39. Закону України Про іпотекуу разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:
- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;
- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.
Пунктом 4.1.1 кредитного договору передбачено, що за порушення зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені Договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобовязань за кожен день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.
За такого, суд погоджується з запереченнями представника відповідача стосовно невірного нарахування пені, яка дійсно, як підтвердив в судовому засіданні представник позивача, нараховувалася на всю суму заборгованості , про дострокове стягнення якої було прийнято рішення банку. Але суд позбавлений можливості обчислити пеню згідно умов Договору за кожен день прострочки, оскільки позивачем не надано розгорнутий розрахунок суми боргу з визначенням дат та розміру прострочених чергових платежів.
Разом з тим, до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки, якою є штраф та пеня, може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають, істотне значення. Таким чином, суд, вважає за доцільним зменшити розмір пені до 10 000 грн. 00 коп.
Таким чином, загальна сума заборгованості становить 25795 доларів США 06 центів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 206 179 грн. 91 коп. та пеня 10 000 грн. 00 коп., а в загальному розмірі 216 179 грн. 91 коп.
Розмір заборгованості за кредитним договором становить 25795 доларів США 06 центів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 206 179 грн. 91 коп. та пеня 10 000 грн. 00 коп., а в загальному розмірі 216 179 грн. 91 коп., а вартість заставного майна відповідно до п.4.4 іпотечного договору становила в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату укладання іпотечного договору - 190 223 грн. 00 коп., сума заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна є співмірними.
Враховуючи те, що кредитний договір між сторонами не розірвано, заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена, у відповідності зі ст. ст. 509, 525, 526, 527, 572,589, 611, 612, 615, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст. ст. 12, 33, 38,39 Закону України «Про іпотеку»,суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим в рахунок погашення заборгованості ( з зазначенням її відповідно до умов договору та положень ч. 3 ст. 533 ЦПК України в доларах США та з визначенням гривневого еквіваленту) за кредитним договором №ML 400/107/2007 від 03 травня 2007 року в сумі 25795 доларів США 06 центів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 206 179 грн. 91 коп. та пеня 10 000 грн. 00 коп., а в загальному розмірі 216 179 грн. 91 коп., слід звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно квартиру № 158, що знаходиться за адресою: м.Миколаїв, вул.. Старова архітектора, буд. 8б, яка належить ОСОБА_3 на праві власності шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
При цьому суд не може взяти до уваги заперечення представника відповідача стосовно втрати банком права на звернення стягнення на предмет іпотеки через відсутність боргу за основним кредитним зобовязанням, оскільки таке є наслідком невірного тлумачення норм права. Так, неможливість виконати рішення суду про стягнення боргу в примусовому порядку не свідчить про відсутність самої заборгованості за невиконаними кредитними зобовязаннями, бо кредитний договір не втратив чинність, а саме зобовязання припиняється його виконанням ,проведеним належним чином ст.599 ЦК України. Наявність же судового рішення про стягнення боргу за кредитним договором, яке не виконане в повному обсязі, не позбавляє кредитора на звернення до суду з позовом про інший спосіб захисту порушеного права - звернення стягнення на предмет іпотеки, яким забезпечено основне зобовязання.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2161 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки на нерухоме майно, а саме: квартиру № 158, що знаходиться за адресою: м.Миколаїв, вул. Старова архітектора, будинок 8б, яка належить ОСОБА_3 на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ML 400/107/2007 від 03 травня 2007 року в загальному розмірі 216 179 грн. 91 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 25795 доларів США 06 центів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 206 179 грн. 91 коп., та суми пені 10 000 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 2161 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів після проголошення рішення.
СУДДЯ ГУДЕНКО О.А.
Судове рішення № 35575620, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 01.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 490/6051/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: