Постанова № 35572932, 22.11.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2013 р. справа № 2a-3371/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області - Постоловської Т.М.

представника відповідача: приватного підприємства "Газбудсервіс" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до приватного підприємства "Газбудсервіс" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2 347,22 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 20.10.2011 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі по тексту - позивач) до приватного підприємства "Газбудсервіс" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2 347,22 грн.

15.11.2011 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача про зупинення провадження у справі №2а-3371/11/0970 до вирішення Івано-Франківським окружним адміністративним судом іншої пов'язаної з нею справи №2а-1266/11/0970 (суддя Скільський І.І.) за позовом приватного підприємства "Газбудсервіс" до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання дій та бездіяльності незаконними та зобов'язання вчинення дій, предметом якого є оскарження дій і бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області в частині призначення та стягнення з приватного підприємства "Газбудсервіс" пенсій на пільгових умовах по списку №2 пенсіонерам, витрати на виплату і доставку яких стягуються позивачем в даній адміністративній справі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2011 року провадження по даній справі №2а-3371/11/0970 зупинено до набрання законної сили судового рішення у справі №2а-1266/11/0970.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі №2а-1266/11/0970 відмовлено у задоволенні позову приватного підприємства "Газбудсервіс" до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання дій та бездіяльності незаконними та зобов'язання вчинення дій. Дана постанова суду набрала законної сили 10.09.2013 року, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 року у справі №30031/12/9104.

11.11.2013 року ухвалою суду провадження у справі №2а-3371/11/0970 поновлено та призначено до судового засідання.

Позов Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області мотивовано тим, що відповідач, в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку №2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата якої пенсіонерам здійснена позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України у вересні 2011 року в загальному розмірі 2 347,22 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Послалася на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 року у справі №30031/12/9104, якою залишено без змін постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі №2а-1266/11/0970. В межах розгляду вказаної справи відповідач (приватне підприємство "Газбудсервіс") оскаржувало законність призначення позивачем пенсії на пільгових умовах колишнім працівникам відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і стягнення з підприємства витрат на її відшкодування. У задоволенні такого позову приватному підприємству "Газбудсервіс" відмовлено, у судовому порядку перевірено обставини призначення таких пенсій чотирьом пенсіонерам і порушень не встановлено. Суд прийшов до висновку про законність призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і про наявність у відповідача обов'язку по відшкодуванню витрат на її виплату і доставку. Із урахуванням вказаного представник позивача просила стягнути з відповідача в дохід Пенсійного фонду України заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку №2 в розмірі 2 347,22 грн.

Про дату, час і місце проведення судового засідання із поновлення провадження у справі відповідач належним чином повідомлений, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 76).

Представник відповідача у судове засідання з розгляду справи, призначене 22.11.2013 року, не з'явився. Поштове повідомлення-виклик 21.11.2013 року повернулося на адресу суду із відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 99). Однак, відповідно до бази даних офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство "Інформаційно-ресурсний центр", на якому відображається інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців (функціонує відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1846/5 від 14.12.2012 року), а також Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження відповідача значиться: вул. Галицька, 91, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400, (а.с. 106-107, http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, 15). Тобто, місце знаходження (реєстрації) відповідача є адреса, за якою судом здійснено відправлення повістки про виклик та ухвалу про поновлення провадження у справі (а.с. 96-97). Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За змістом частини 11 статті 35 вказаного Кодексу, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався. Із клопотаннями про відкладення судового засідання, чи розгляду справи без участі представника відповідача, останній до суду не звертався.

Відповідно до приписів частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33, частини 3 і 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Газбудсервіс" 03.02.1997 року зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 15). Відповідач взятий Управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на облік як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Із наявних у матеріалах справи письмових доказів з'ясовано, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які відпрацювали відповідний стаж роботи у приватному підприємстві "Газбудсервіс" із шкідливими і важкими умовами праці та досяг визначеного віку, призначено і виплачується пенсія на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 10, 12, 14).

Суд, у відповідності до вимог частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

На час виникнення досліджуваних правових відносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

За змістом пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Щодо об'єкту оподаткування і ставки збору за пільговими пенсіями, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає наступне.

Згідно вимог абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" на обов'язкове державне пенсійне страхування, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлено ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

З приводу обов'язку відшкодування пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", необхідно відмітити.

Абзацами 1-5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" відповідно до статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З метою реалізації положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі по тексту - Інструкція), яка встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції (в редакції чинної станом на вересень 2011 року) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 90 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як вже встановлено судом вище, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які досягли відповідного віку та отримали право на пільгову пенсію за відпрацьований у відповідача стаж, призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У вересні 2011 року позивачем по списку №2 понесено витрати по виплаті такої пенсії вказаним пенсіонерам в загальній сумі 2 347,22 грн. (а.с. 10, 12, 14).

Проте, приватним підприємством "Газбудсервіс" на час вирішення судом спору, не відшкодувало позивачу здійснені витрати. У зв'язку із вказаним за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку у вересні 2011 року пільгових пенсій за списком №2 в розмірі 2 347,22 грн. (а.с. 8).

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний до 25-го числа щомісячно здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених територіальними органами Пенсійного Фонду України. Підставою для відшкодування вказаних сум є відповідні розрахунки цих витрат, які надсилається відповідачу.

Позивач супровідними листами за №3728/04 від 25.07.2011 року, №3321/04 від 01.07.2011 року і №3091/04 від 15.06.2011 року на адресу відповідача надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пенсіонерам ОСОБА_5 (669,86 грн.), ОСОБА_6 (833,72 грн.), ОСОБА_3 (160,51 грн.) і ОСОБА_2 (683,13 грн.), відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 9, 11, 13). Такі розрахунки 28.07.2011 року, 07.07.2011 року, 23.06.2011 року отримані відповідачем, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, наявних в матеріалах справи (зворотній бік а.с. 9, 11, 13).

На підставі даних розрахунків у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2, здійснених у вересні 2011 року в загальній сумі 2 347,22 грн.

Однак, відповідачем за вересень 2011 року у передбачені Інструкцією строки не проведено відшкодування сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом, також встановлено, що в 2011 році приватне підприємство "Газбудсервіс" оскаржило до суду законність призначення пенсій на пільгових умовах по списку №2 громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_2, і правомірність дій Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області по стягненню витрат на виплату і доставку такої пільгової пенсії із приватного підприємства "Газбудсервіс" (а.с. 36-43).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі №2а-1266/11/0970 відмовлено у задоволенні позову приватного підприємства "Газбудсервіс" до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання дій та бездіяльності незаконними та зобов'язання вчинення дій. Дана постанова суду набрала законної сили 10.09.2013 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 року у справі №30031/12/9104 (а.с. 79-91).

В межах розгляду вказаної справи суди першої і апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність призначення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пенсій на пільгових умовах, оскільки вони відпрацювали за професіями, які визначені Списком №2, необхідний для призначення цих пенсій час. Даний факт підтверджується результатами атестації робочих місць, виданими приватним підприємство "Газбудсервіс", уточнюючими довідками про підтвердження спеціального трудового стажу, іншими первинними документами, дослідженими Управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області під час зустрічних перевірок і призначення пенсій на пільгових умовах. У судовому порядку перевірено обставини призначення таких пенсій чотирьом пенсіонерам і порушень не встановлено.

В силу дії частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вказане, суд дійшов до переконання про правомірність проведення позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача та про наявність у останнього до досягнення пенсійного віку таких працівників обов'язку здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку зазначеної пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Наявність заборгованості у приватного підприємства "Газбудсервіс" перед Управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснених у вересні 2011 року, витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню даних витрат по списку №2 за період з 01.01.2011 року по 22.11.2013 року та довідкою-розрахунком про встановлення заборгованості (а.с. 10, 12, 14, 105, 8).

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

З'ясовані вище судом обставини дають можливість дійти висновку про те, що несплата приватним підприємством "Газбудсервіс" заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 2 347,22 грн. вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 2.1, 2.2 і 2.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 11-2 від 27.06.2002 року (із змінами та доповненнями), основними завданнями Управління, серед іншого, є забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення.

Управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах щодо: забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій, інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.

Управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Змістовний аналіз положень коментованих нормативно-правових актів про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, дає підстави вважати, що Пенсійний Фонд України та його структурні підрозділи на місцях, вправі скеровувати підприємствам, вимоги-розрахунки про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", по колишнім або дійсним працівникам таких підприємств, які відпрацювали в них відповідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку. У випадку невиконання підприємствами законодавства та вимог про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, у наведеному вище порядку, такі структурні підрозділи наділені правом звертатися до суду із позовом про їх примусове стягнення.

Суд переконаний, що таке право Пенсійного Фонду України та його структурних підрозділів на місцях випливає з покладених на них завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про пенсійне забезпечення і є невід'ємною частиною передбаченого законом права забезпечувати збирання та акумулювання страхових внесків із підприємств, на яких законом покладений обов'язок їх сплачувати.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Газбудсервіс" (ідентифікаційний код 24681683, вул. Галицька, 91, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20550926) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 2 347 (дві тисячі триста сорок сім) гривень 22 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова в повному обсязі складена 27.11.2013 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.