Рішення № 35572286, 19.11.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 521/13262/13-ц

Пр. №2/521/5949/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.,

при секретарі - Бондаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом на спадкове майно,

встановив:

В серпні 2013р. ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом до Одеської міської ради, посилаючись на те, що 10 серпня 2012р. помер його батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді незакінченого будівництвом житлового будинку, що розташований за адресою: м. Одеса, Перша Застава, вул. Умова (колишня Мічуріна) будинок №80, який належав йому на праві власності на підставі договору дарування від 17.09.1963р. Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 558 кв.м., яка була відведена попередньому власнику будинку ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської Райради депутатів трудящихся м. Одеси №705 від 25.06.1957р. та договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 28.03.1958р. Позивач зазначав, що будівництво житлового будинку було закінчено батьком в 1970р., але при житті останній не зареєстрував своє право власності на нього в КП «ОМБТІ та РОН». Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є позивач, рідний син померлого. Інших спадкоємців немає. Стверджував, що спадщину після смерті батька він прийняв, оскільки постійно проживав разом з ним на час відкриття спадщини в житловому будинку за адресою: м. Одеса, Перша Застава, вул. Умова (колишня Мічуріна) будинок №80. Від спадщини не відмовлявся. Стверджував, що 07.11.2011р. звернувся до державного нотаріуса Пятої одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у звязку з відсутністю витягу про реєстрацію права власності на житловий будинок, оскільки при житті спадкодавець не зареєстрував своє право власності в КП «ОМБТІ та РОН». Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок, що розташований по вул. Умова (колишня Мічуріна) №80 в м. Одесі.

Позивач в судове засідання не зявився про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав заяву про підтримання позовних вимог та слухати справу в його відсутність (а.с.42).

Представник відповідача в судове засідання не зявилась, про дату, час і місце слухання справи була повідомлена належним чином, надала суду заперечення Одеської міської ради на позов (а.с.33-36,37).

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою 84 книги шостої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЖД №318788 від 16.08.2012р. (а.с.47).

04.02.2006р. ОСОБА_3, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД №047694 від 08.02.2006р. (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок, що розташований по вул. Умова (колишня Мічуріна) №80 в м. Одесі, який належав спадкодавцю на праві власності, на підставі договору дарування від 17.09.1963р. (а.с.58).

Відповідно до договору дарування від 17.09.1963р. ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_3 прийняв в дар незакінчений будівництвом житловий будинок, що розташований за адресою: м. Одеса, Перша Застава, вул. Умова (колишня Мічуріна) будинок №80.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарчими спорудами, що знаходиться по вул. Умова (колишня Мічуріна) №80 в м. Одесі, розташований на земельній ділянці площею 558 кв.м., яка була відведена попередньому власнику будинку ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської Райради депутатів трудящихся м. Одеси №705 від 25.06.1957р. та договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 28.03.1958р (а.с.9,10-11).

Рішенням Іллічівської Райради депутатів трудящихся м. Одеси №599 від 06.06.1963р. було надано дозвіл на оформлення договору дарування незакінченого будівництвом житлового будинку, що розташований за адресою: м. Одеса, Перша Застава, вул. Умова (колишня Мічуріна) будинок №80 на імя ОСОБА_3 та на продовження терміну будівництва вказаного житлового будинку до 01.07.1964р. (а.с.12).

Після оформлення договору дарування вказаним рішенням було також надано ОСОБА_3 дозвіл на його реєстрацію та реєстрацію членів його сімї у житловому будинку та видачу домової книги на нього.

Отже, вказаний вище житловий будинок не є самочинним, оскільки під його будівництво була відведена земельна ділянка, та надано дозвіл на будівництво.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його рідний син ОСОБА_2 Інших спадкоємців немає.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, оскільки постійно проживав разом з батьком на час відкриття спадщини в його будинку, що підтверджується довідкою про склад сімї та реєстрацію (а.с.48 звор. бік).

07.11.2011р. ОСОБА_2 звернувся до державного нотаріуса Пятої одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (а.с.46).

Державним нотаріусом позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, у звязку з відсутністю витягу про реєстрацію права власності на житловий будинок, оскільки при житті спадкодавець не здав житловий будинок до експлуатації та не зареєстрував своє право власності в КП «ОМБТІ та РОН, що підтверджується постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.20).

Відповідно до п.1 глави 8 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства України.

Судом встановлено, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, що знаходиться по вул. Умова (колишня Мічуріна) №80 в м. Одесі, тому у нього не має можливості їх надати нотаріусу для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом.

Договір дарування незакінченого будівництвом житлового будинку від 17.09.1963р. не приймається нотаріусом без витягу про реєстрацію права власності на житловий будинок.

Відповідно до ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обовязки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Цивільною дієздатністю фізичної особи визнається її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями набувати для себе цивільні обовязки, самостійно їх виконувати та відповідати в разі їх невиконання.

Отже, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником даного майна, тобто дане право нерозривно повязане з особою спадкодавця, тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Питання стосовно прийняття в експлуатацію житлового будинку, визнання за померлим права власності на нього та реєстрація права власності не може бути вирішене, так як відповідно до ст. 3 ЦПК України, статті 27-31 ЦПК суд не може вирішувати питання про права осіб, які не є сторонами процесу та у звязку зі смертю не мають цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності.

Згідно Порядку оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999року №12/5-126, в якому зокрема, розяснюється, що по обєктам, які збудовані до 05.08.1992р., тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992р. №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Отже, виходячи зі змісту наведених нормативних актів, та листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992р., могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. Даними нормативними документами було зазначено, що за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності у порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05.08.1992р., на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Крім того, зі змісту листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається, що помилковим при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно є визнання будівництва самочинним за умови, якщо наявні акт про надання (відведення) земельної ділянки для будівництва, паспорт будівництва, проте будинок не був прийнятий в експлуатацію або право власності на нерухоме майно не було зареєстровано в органах технічної інвентарізації.

Факт того, що житловий будинок, що знаходиться по вул. Умова (колишня Мічуріна) №80 в м. Одесі належав на праві власності ОСОБА_3, підтверджується договором дарування від (а.с.58).

Відповідно до запису у технічному паспорті від 27.09.2012р. оформленого на імя спадкодавця, житловий будинок під літ. «А» самочинно побудований ОСОБА_3 до 05.08.1992р. відповідно до п.3.1.Порядку прийняття в експлуатацію затвердженого наказом Мінрегіонбуду та ЖКГ України №830/19568 (із змінами та доповненнями) не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що житловий будинок, що знаходиться по вул. Умова (колишня Мічуріна) №80 в м. Одесі, не є самочинним.

За таких обставин, суд вважає встановленим факт володіння померлим ОСОБА_3 на праві власності житловим будинком, що знаходиться по вул. Умова (колишня Мічуріна) №80 в м. Одесі, який складається в цілому з трьох житлових кімнат площею 19,4 кв.м., 16,5 кв.м., 17,4 кв.м., двох кухонь площею 6,6 кв.м., 8,0 кв.м., веранди площею 11,9 кв.м., котельні площею 7,1 кв.м., коридору площею 3,4 кв.м., загальною площею 90,3 кв.м., в тому числі житловою площею 53,3 кв.м.

Вартість житлового будинку, що знаходиться по вул. Умова (колишня Мічуріна) №80 в м. Одесі, складає 142373,00 грн.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що 07.11.2011р. позивач звернувся до державного нотаріуса Пятої одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті його батька, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено, у звязку з відсутність витягу про реєстрацію права власності.

Тобто, вказані дії свідчать про те, що позивач своєчасно прийняв спадщину після смерті свого батька.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом на спадкове майно, а саме на житловий будинок, що знаходиться по вул. Умова (колишня Мічуріна) №80 в м. Одесі, який складається в цілому з трьох житлових кімнат площею 19,4 кв.м., 16,5 кв.м., 17,4 кв.м., двох кухонь площею 6,6 кв.м., 8,0 кв.м., веранди площею 11,9 кв.м., котельні площею 7,1 кв.м., коридору площею 3,4 кв.м., загальною площею 90,3 кв.м., в тому числі житловою площею 53,3 кв.м. та господарчих споруд: вбиральні під літ. «Б», 1-5 огорожі, 1-111 мостіння, підлягають задоволенню.

Стаття 3 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.

З огляду на викладене, суд вважає, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують на наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Судовий збір по справі складає 1464,23 грн., які повністю сплачено позивачем при зверненні до суду (а.с.2,24).

Керуючись ст.1261,1267,1268,1269,1296,1297,1299 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 16, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок, що знаходиться по вул. Умова (колишня Мічуріна) №80 в м. Одесі, який складається в цілому з трьох житлових кімнат площею 19,4 кв.м., 16,5 кв.м., 17,4 кв.м., двох кухонь площею 6,6 кв.м., 8,0 кв.м., веранди площею 11,9 кв.м., котельні площею 7,1 кв.м., коридору площею 3,4 кв.м., загальною площею 90,3 кв.м., в тому числі житловою площею 53,3 кв.м. та господарчих споруд: вбиральні під літ. «Б», 1-5 огорожі, 1-111 мостіння.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.М.Сегеда

19.11.2013