Вирок № 35570846, 02.07.2013, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/230/2013

Справа № 428/4300/13-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Александрової Н.В.,

при секретарі - Голуб Т.М.,

за участю прокурора- Зінченко Ю.А.,

обвинуваченого- ОСОБА_1,

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, яке було призначено ухвалою судді від 05 червня 2013 року в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області, обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження ЄРДР № 12013030370000855, який надійшов 30 травня 2013 року від прокурора прокуратури міста Сєвєродонецька ОСОБА_5 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 предявлено обвинувачення по ч. 2 ст. 185 КК України в тому, що:

Епізод № 1.

05.02.2013 року, приблизно о 22.30 год., ОСОБА_1, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, разом та за попередньою змовою з малознайомим на імя Андрій, особу якого встановити не представилось можливим, шляхом розбиття скла двері проникли до автомобілю «Мерседес Спринтер», д/н НОМЕР_1, який знаходився біля підїзду № 7 будинку № 11-а, розташованого по вул. Новікова в м. Сєвєродонецьку, звідки таємно викрали майно ОСОБА_2, а саме навігатор «Pioneer» вартістю 1200 грн., а також автомобільний телевізор «Nokasonic» вартістю 850 грн., чим спричинили потерпілому майнову шкоду на загальну суму 2050 гривень.

Епізод № 2.

15.02.2013 року, приблизно о 23-30 год., ОСОБА_1, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, шляхом розбиття скла двері проник до автомобілю НОМЕР_2, який знаходився між будинками 16-а та 16-б по пр-ту Гвардійському в м. Сєвєродонецьку, звідки таємно викрав майно ОСОБА_6, а саме навігатор «Pioneer» вартістю 1100 грн., чим спричинив потерпілому майнову шкоду на загальну суму 1100 гривень.

23 травня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.

Згідно даної угоди ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України повинен бути звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік та покладенням на нього обовязків відповідно до п.п. 2, 3 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі території України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2, суд виходить з того, що обвинувачений без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України повинен бути звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік, з покладенням на нього обовязків відповідно до п.п. 2, 3 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі території України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, що відповідає умовам призначення покарання за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України. В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення..

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином (кримінальним правопорушенням) середньої тяжкості. При цьому судом зясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 471 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому розяснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

23 травня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_6 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.

Згідно даної угоди ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_6 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України повинен бути звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік та покладенням на нього обовязків відповідно до п.п. 2, 3 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі території України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_6, суд виходить з того, що обвинувачений без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України повинен бути звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік, з покладенням на нього обовязків відповідно до п.п. 2, 3 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі території України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, що відповідає умовам призначення покарання за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України. В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином (кримінальним правопорушенням) середньої тяжкості. При цьому судом зясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 471 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому розяснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угод між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_6 про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов по справі не заявлений. Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальних витрат в порядку ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 472, 474 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 23 травня 2013 року про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1, а також угоду від 23 травня 2013 року про примирення між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_1

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязки не виїжджати за межі території України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою замінити на особисте зобовязання до набуття вироком законної сили, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.

Процесуальні витрати:

- за проведення товарознавчої експертизи від 23 квітня 2013 року № 248-87/7 у розмірі 489,44 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/м. Сєвєродонецьк/24060300, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

СуддяН.В. Александрова