Рішення № 35569990, 18.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИT>

Справа № 910/16453/13

18.11.13

За позовом

Публічного акціонерного товариства «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна»

про

стягнення 9433,23 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача:

не з’явилися;P> "21 %" >

від відповідача:

не з’явилися.

Суть спору:ass="fs170"> Публічне акціонерне товариство «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» про стягнення 9433,23 грн. заборгованості за договором поставки №10/04/13 від 10.04.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки №10/04/13 від 10.04.2013 поставив відповідачу визначений договором товар, втім відповідач, в порушення умов даного договору свої зобов'язання по оплаті поставленого товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9433,23 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.09.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 26.09.2013 справу №fs112"> 910/16453/13 передано на розгляд судді Босому В.П. у зв’язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному./FONT>P>

>Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу № 910/16453/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.10.2013 справу № 910/16453/13 передано судді Васильченко Т.В., у зв’язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу № 910/16453/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено розгляд справи.

11.11.2013 представник позивача, через відділ діловодства суду, на виконання вимог ухвали суду подав додаткові документи.

В судове засідання 18.11.2013 представники сторін своїх представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (покупець) укладено, з протоколом розбіжностей, договір поставки №10/04/13, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов’язання поставляти і передавати у власність покупцеві, а покупець зобов’язується приймати і оплачувати товар за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в специфікаціях і в кількості, передбаченій замовленнями на товар.

Пунктом 2.5 договору сторони визначили, що ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, визначаються також у видатковій накладній.

Право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної здачі товару і підписанням сторонами товаросупровідних документів. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем товарно-транспортної та/або видаткової накладної (п. 2.14 договору).

Оплачує покупець поставлений товар на умовах здійснення періодичних платежів, шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника протягом 4 календарних днів з дати поставки товару (4.3 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013.

Сторонами не оспорювалась правомірність зазначеного договору, а тому в силу встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, цей договір поставки є дійсним, а його положення беруться судом до уваги при розгляді спору.

На виконання умов даного договору у період з 11.04.2013 по 28.06.2013 позивач поставив, а відповідач прийняв узгоджений товар на загальну суму 72370,13 грн., що підтверджується видатковими накладними №5710 від 11.04.2013 на суму 7192,25 грн.; №6127 від 18.04.2013 на суму 5907,42 грн.; №6643 від 26.04.2013 на суму 6083,99 грн.; №7031 від 02.05.2013 на суму 5723,21 грн.; №7660 від 17.05.2013 на суму 7394,78 грн.; №7991 від 23.05.2013 на суму 10262,95 грн.; №8376 від 30.05.2013 на суму 7736,33 грн.; №8823 від 06.06.2013 на суму 8022,00 грн.; №9307 від 14.06.2013 на суму 7699,20 грн.; №10206 від 28.06.2013 на суму 6348,00 грн. та актами прийому-передачі продукції, що долучені до матеріалів справи та підписані уповноваженими представниками обох сторін без заперечень.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.

Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату отриманого товару в повному обсязі не здійснив, сплативши лише 62936,90 грн., внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 9433,23 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

П. 4.3 договору сторони погодили, що покупець оплачує поставлений товар на умовах здійснення періодичних платежів, шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника протягом 4 календарних днів з дати поставки товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 9433,23 грн.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12; ідентифікаційний код 35847906) на користь Публічного акціонерного товариства «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ» (07414, Київська обл., Броварський район, с. Рожівка, вул. Слави, 22; ідентифікаційний код 05477043) 9433 (дев’ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 23 коп. основного боргу та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2013.

Суддя Т.В. Васильченко