Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа №22-ц/778/5540/13Головуючий у 1-й інстанції Куценко М.О. Суддя-доповідач Гончар М.С.УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого судді Савченко О.В.
суддів Стрелець Л.Г., Гончар М.С.
при секретарі Мосіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 11 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (надалі - ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (надалі - ТОВ «Укрпромбанк»), про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИЛА:
ПАТ «Дельта Банк», як кредитор внаслідок передання йому прав ТОВ «Укрпромбанк» на підставі договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року (відступлення права вимоги), звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів, як позичальника та поручителя, заборгованість за кредитним договором №2-0111011/ФКВ-08 від 22.09.2008 року станом на 22.02.2013 року у сумі 772.834,02 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 497.775,82 грн. (що еквівалентно 62.276,47 доларів США); сума заборгованості за відсотками - 229.524,75 грн. (що еквівалентно 28715,72 доларів США); комісії - 45.533,45 грн., та виникла внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, від сплати якої на користь банку у добровільному порядку відповідачі ухиляються, а також судові витрати на сплату судового збору у сумі 3.441,0 грн.
В обґрунтування позову банк зазначав, що 22.09.2008 року між ТОВ ««Укрпромбанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №2-0111011/ФКВ-08, на підставі якого останній надано кредит у сумі 62.800,0 доларів США з розрахунку 10,7% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 22.09.2008 року по 21.09.2028 року. Проте, остання неналежним чином виконувала свої обов'язки позичальника за цим кредитним договором, тому виникала вищезазначена сума заборгованості та банк скористався своїм правом про дострокове розірвання договору. Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечено порукою відповідно до укладеного договору поруки №2-0111011/Zфпор-08 від 22.09.2008 року мiж ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2
Ухвалою суду від 09.07.2013 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ТОВ «Укрпромбанк».
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 11 жовтня 2013 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь ПАТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором в сумі 772.834,02 грн., а також судовий збір у розмірі 3.441,0 грн.
Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права судом першої інстанції, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких просили зазначене рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове.
При цьому, відповідач ОСОБА_2 просив суд апеляційної інстанції новим рішенням відмовити банку - позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором до нього, як поручителя, а відповідач ОСОБА_3, як позичальник, просила позовні вимоги банку залишити без задоволення.
Апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов ПАТ «Дельта Банк», як кредитора внаслідок передання останньому прав ТОВ «Укрпромбанк» на підставі договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року (відступлення права вимоги), виходив із солідарного зобов'язання ОСОБА_3, як позичальника за кредитним договором №2-0111011/ФКВ-08 від 22.09.2008 року, та ОСОБА_2, як поручителя за договором поруки № Zфпор-08 від 22.09.2008 року, укладених із ТОВ «Укрпромбанк», по сплаті заборгованості станом на 22.02.2013 року на загальну суму 772.834,02 грн.
Такі висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки основані на доказах, поданих сторонами, до встановлених правовідносин вірно застосовані норми матеріального права, відсутні порушення норм процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ПАТ «Дельта Банк», як кредитор внаслідок передання йому прав ТОВ «Укрпромбанк» на підставі договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року (відступлення права вимоги), є належним позивачем у цій справі та має право на солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як позичальника та поручителя, заборгованості за кредитним договором №2-0111011/ФКВ-08 від 22.09.2008 року станом на 22.02.2013 року у сумі 772.834,02 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 497.775,82 грн. (що еквівалентно 62.276,47 доларів США); сума заборгованості за відсотками - 229.524,75 грн. (що еквівалентно 28715,72 доларів США); комісії - 45.533,45 грн., та виникла внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, від сплати якої на користь банку у добровільному порядку відповідачі ухиляються.
Оскільки, 22.09.2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №2-0111011/ФКВ-08, на підставі якого їй, як позичальнику було надано кредит у сумі 62.800,00 доларів США на умовах погашення, визначених договором.
Виконання ОСОБА_3, як позичальником зобов'язань за кредитним договором, забезпечується порукою відповідно до укладеного мiж ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 договору поруки №2-0111011/Zфпор-08 від 22.09.2008 року.
В силу вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
На час розгляду цієї справи судом першої інстанції, останній правильно виходив із презумпції правовірності зазначених вище договорів в силу ст. 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Так як встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у цій справі чи окремо позову про визнання недійсним договорів, а саме:
- кредитного договору №2-0111011/ФКВ-08 від 22.09.2008 року, укладеного між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3,
- договору поруки №2-0111011/Zфпор-08 від 22.09.2008 року, укладеного мiж ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2.,
- договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк» та Національним банком України (відступлення права вимоги),
не заявляли та на час вирішення судом першої інстанції цієї справи 11.10.2013 року рішення суду про це були відсутні.
Згідно із ст. 512 ч. 1 п. 1 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх зобов'язань іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згода ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як боржників, на укладання договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк» та Національним банком України в силу вимог ст. 516 ЦК України та умов вищезазначеного кредитного договору не потрібна.
Про зміну кредитора з ТОВ "Укрпромбанк" на ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як позичальнику та поручителю, було відоме.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
ТОВ «Укрпромбанк» свого часу умови вищезазначеного кредитного договору виконані в повному обсязі, надано позичальнику ОСОБА_3 кредит у сумі 62.800,0 доларів США з розрахунку 10,7% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 22.09.2008 року по 21.09.2028 року.
Банк на дату видачі кредиту ОСОБА_3 мав лізенцію на здійснення валютних операцій.
І хоча згідно із ст. 524 ЦК України зобов'язання має здійснюватись у грошовій одиниці України, але сторони можуть визначити грошовій еквівалент зобов'язанню в іноземній валюті. Що й було зроблено сторонами у вищезазначеному кредитному договорі.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
ОСОБА_3, як позичальник умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків не виконувала, в зв'язку з чим станом на 22.02.2013 року утворилась заборгованість у сумі 772.834,02 грн., яка складається з суми заборгованості за кредитом - 497.775, 82 грн. (що еквівалентно 62.276,47 доларів США); сума заборгованості за відсотками - 229.524, 75 грн. (що еквівалентно 28.715,72 доларів США); комісія - 45.533, 45 грн.
Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях (ч.1). Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
Оскільки, належна сплата вищезазначеної заборгованості ОСОБА_3 на користь банку у зазначені договором строки не здійснювалась, то у даному приймається до уваги курс долару США по відношенню до гривни України на день розрахунку суми заборгованості банком - 22.02.2013 року.
Підстав для застосування положень ст. 551 ч.3 ЦК України до розрахованої банком вищезазначеної заборгованості у суду першої інстанції не було.
Договір поруки №2-0111011/Zфпор-08 від 22.09.2008 року, укладений мiж ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2, в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України не припинився.
Доводи відповідача - апелянта ОСОБА_2 у цій частині не ґрунтуються на законі.
Оскільки, у договорі поруки №2-0111011/Zфпор-08 від 22.09.2008 року було встановлено строк закінчення поруки, якій не збіг на час ухвалення судом першої інстанції рішення суду, що є предметом оскарження.
Також зазначені кредитний договір та договір поруки не містять положень про те, що строк дії основного зобов'язання закінчується моментом пред'явлення вимоги банком.
Вимога ТОВ «Укрпромбанк» № 07/2-6936 та № 07/2-6935 від 26.12.2008 року, про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором №2-0111011/ФКВ-08 від 22.09.2008 року, надіслана банком ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як позичальнику та поручителю, за змістом п. 6.3 зазначеного вище кредитного договору не змінює строку дії основного зобов'язання (до 21.09.2028 року), а лише надає банку право примусове стягнути всю заборгованість за зазначеним договором.
Запереченням відповідачів проти позову банку у рішенні суду першої інстанції надана критична оцінка.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про законність і правильність рішення суду першої інстанції. Наведені в апеляційних скаргах відповідачів заперечення з цього приводу не відповідають обставинам і матеріалам справи.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами по справі, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
За таких обставин, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції або ж його зміни.
Керуючись ст.ст. 307-308, 315, 317 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 11 жовтня 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддяСуддяСуддяСавченко О.В.Стрелець Л.Г.Гончар М.С.
Судове рішення № 35568502, Апеляційний суд Запорізької області було прийнято 20.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 316/746/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: