Рішення № 35567322, 21.11.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12783/13-ц

Категорія 41

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В. ,

при секретарі - Злобарю А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща Водиця" до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про виселення та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща Водиця", ОСОБА_2, Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа Колективне підприємство Редакція Газети "Вечірній Київ" про визнання права користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року Державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про її виселення без надання іншого жилого приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору оренди житлового приміщення від 5 серпня 1999 року, укладеного між позивачем та редакцією газети «Вечірній Київ», відповідачці як працівнику редакції, була надана для проживання квартира АДРЕСА_1. Термін дії оренди склав 1 рік, тобто до 5 серпня 2000 року.

1 червня 2001 року між позивачем та редакцією газети «Вечірній Київ» знову було укладено договір оренди строком на 1 рік, тобто до 1 червня 2002 року.

Після закінчення терміну дії договору оренди Державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» звернулося до РГ «Вечірній Київ» з повідомленням про необхідність звільнення квартири до 15 вересня 2002 року.

В подальшому листи про звільнення квартири направлялися ОСОБА_1, зокрема у березні та квітні 2005 року, у квітні 2009 року, у лютому 2011 року, у січні 2013 року.

Незважаючи на неодноразові звернення до ОСОБА_1 про звільнення квартири, відповідачка продовжує займати спірну квартиру, чим порушує права позивача вільно розпоряджатися житловим фондом, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачки судові витрати на свою користь.

07 листопада 2013 року ухвалою Подільського районного суду м.Києва до участі у даній справі було залучено ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, зважаючи на те, що на спільному засіданні адміністрації агрокомбінату та профспілкового комітету, було прийнято рішення, яке відображене в Протоколі №9 від 28 вересня 2012 року, яким спірну однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, надано для проживання ОСОБА_2 Розпорядженням Подільської районної в м.Києві державної адміністрації від 25 грудня 2012 року №913 дане рішення було затверджене та видано ОСОБА_2 ордер №017550 від 29 грудня 2012 року на право зайняття спірного жилого приміщення.

07 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернулась із зустрічною позовною заявою до Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща Водиця", ОСОБА_2, Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа Колективне підприємство Редакція Газети "Вечірній Київ" про визнання за нею права користування спірною квартирою.

Вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовані тим, що спірна квартира для проживання була надана ОСОБА_1 Редакцією газети «Вечірній Київ» в установленому законом порядку. Відповідно до договору оренди житлового приміщення орендарем квартири АДРЕСА_1 є редакція газети «Вечірній Київ», а відтак ОСОБА_1 вважає, що ставити питання про її виселення з квартири може лише РГ «Вечірній Київ». Ніякого самовільного зайняття нею квартири не було.

Так, згідно розпорядження РГ «Вечірній Київ» від 06 серпня 1999 року ОСОБА_1, як заступникові головного редактора газети, була надана у користування та володіння спірна квартира АДРЕСА_1.

06 серпня 1999 року ОСОБА_1 на підставі даного розпорядження вселилась в спірну квартиру та проживає в ній, володіє, користується та несе всі необхідні щомісячні витрати по її утриманню, маючи власний рахунок №НОМЕР_2.

Посилалась на те, що іншого житла ОСОБА_1 не має, на законних підставах володіє та користується спірною квартирою, на підставі виставлених позивачем калькуляцій без затримки та в повному обсязі сплачує комунальні послуги, у спірну квартиру на своє ім'я встановила телефон, домофон, за вказаною адресою отримує медичні послуги, просила визнати за нею право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.

У судому засіданні представник ДП НДВА «Пуща-Водиця» позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з викладених у ньому підстав. Проти задоволення зустрічного позову заперечувала. Посилалась на те, що останню калькуляцію для оплати послуг за проживання у квартирі ДП НДВА «Пуща-Водиця» виставляла ОСОБА_1 у 2009 році, та наразі як власник житла має право у будь-який час ініціювати питання про виселення ОСОБА_1 з квартири як такої, що проживає у квартирі без законної підстави.

Посилалась на те, що ініціюючи питання про виселення ОСОБА_1 зі спірної квартири, ДП НДВА «Пуща-Водиця» пропонувала відповідачці вселитися у іншу квартиру відомчого фонду, однак відповідачка переселятися відмовилась, вважаючи, що набула права користуватися спірною квартирою.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала зустрічний позов. В задоволенні позову ДП НДВА «Пуща-Водиця» про виселення ОСОБА_1 просила відмовити. Посилалась на те, що ДП НДВА «Пуща-Водиця» пропустила строк позовної давності за вимогою про виселення ОСОБА_1, який, як на думку представника, потрібно рахувати з 2004 року, коли ДП НДВА «Пуща-Водиця» вперше звернулася до ОСОБА_1 з вимогою звільнити квартиру.

Крім того, як на підставу для відмови у задоволенні позову про виселення ОСОБА_1 посилалась на те, що ОСОБА_1 набула права користуватися квартирою на підставі Розпорядження Редакції газети «Вечірній Київ», виданого на основі договору оренди з агрокомбінатом. Такий договір вважала пролонгованим з огляду на те, що ДП НДВА «Пуща-Водиця» виставляла калькуляції на сплату за проживання та приймала оплату, а відтак визнала право ОСОБА_1 на проживання у квартирі.

Крім того, ОСОБА_1 була членом профспілкового органу ДП НДВА «Пуща-Водиця» та отримала дозвіл на користування спірною квартирою на підставі рішення профкому ДП НДВА «Пуща-Водиця» від 23.10.2012 р.

У судовому засіданні ОСОБА_2 просила задовольнити первинний позов ДП НДВА «Пуща-Водиця» та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1

Представники Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та Колективного підприємства Редакція Газети "Вечірній Київ" у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином (а.с. 166, 167).

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення первинного позову ДП НДВА «Пуща-Водиця» та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 5 серпня 1999 року строком на 1 рік між Державним підприємством «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та Редакцією газети «Вечірній Київ» було укладено договір оренди квартири АДРЕСА_1, за яким спірна квартира передавалася у користування працівнику Редакції на 1 рік (а.с. 13-15).

6 серпня 1999 року Розпорядженням керівника КП Редакція Газети "Вечірній Київ" отриману у користування від ДП НДВА «Пуща-Водиця» спірну квартиру було надано для проживання працівникові редакції газети - ОСОБА_1 (а.с. 80).

Відповідно до п. 5.1. та п. 5.5. договору оренди КП Редакція Газети "Вечірній Київ" зобов'язалася сплачувати орендну плату та комунальні платежі на користь КП Редакція Газети "Вечірній Київ" та Розпорядженням про передачу спірної квартири для проживання ОСОБА_1 від 6 серпня 1999 року обов'язок оплачувати виставлені агрокомбінатом калькуляції поклала на фактичного користувача квартирою - ОСОБА_1

Після закінчення терміну дії договору оренди від 5 серпня 1999 року ОСОБА_1 продовжувала проживати у спірній квартирі, а її роботодавець Редакція газети «Вечірній Київ» 1 червня 2001 року вдруге уклала з Державним підприємством «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» договір оренди спірної квартири АДРЕСА_1 строком на 1 рік (а.с. 16-19).

Як вбачається з матеріалів справи, продовж 2002- 2009 років між редакцією газети та агрокомбінатом погоджувалися калькуляції фактичних витрат на оренду спірної квартири ОСОБА_1 та фактичний квартироорендар ОСОБА_1 здійснювала оплату орендної плати та комунальних платежів (а.с.55-65).

Після закінчення терміну дії другого договору оренди від 1 червня 2001 року, ДП НДВА «Пуща-Водиця» почало звертатися до ОСОБА_1 з вимогою звільнити квартиру, зокрема в матеріалах справи наявні копії документів на підтвердження факту вручення вимог ОСОБА_1 16 квітня 2005 року, 3 травня 2005 року, 4 травня 2009 року.

3 березня 2011 року вимога про звільнення квартири була вручена ОСОБА_1 комісією ДП НДВА «Пуща-Водиця» особисто. З вимогою звільнити квартиру позивач звертався також до ОСОБА_1 у січні та лютому 2013 року (а.с. 20-26).

Будинок по АДРЕСА_1, на підставі Розпорядження від 3 жовтня 2012 року Київської міської державної адміністрації № 1725 повинен бути переданий від ДП НДВА «Пуща-Водиця» до комунальної власності територіальної громади міста Києва (а.с. 171). Станом на день розгляду справи, будинок ще перебуває на балансі ДП НДВА «Пуща-Водиця», оскільки триває підготовка документів по передачі будинку (а.с. 81).

Зважаючи на те, що всі мешканці будинку повинні мати законні підстави для проживання у будинку, а договір оренди з Редакцією газети від 1 червня 2001 року на спірну квартиру закінчив свою дію 1 червня 2002 року (п.4 договору) і ОСОБА_1 квартиру не повернула, посилаючись на те, що ОСОБА_1 порушує права ДП НДВА «Пуща-Водиця» як балансоутримувача будинку вільно розпоряджатися житловою площею та надавати її в користування своїм працівникам, Державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» звернулося до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 58 ЖК України, єдиною підставою для вселення громадян в жиле приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду є ордер.

Відповідно до ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Ордеру на вселення у спірну квартиру відповідачка ОСОБА_1 не має.

В матеріалах справи також відсутні будь-які докази того, що відповідачка має право користуватися спірною квартирою на підставі якихось інших договорів та угод, а договір, на підставі якого ОСОБА_1 вселилася у квартиру, закінчив термін дії.

Виходячи з наведеного та з того, що ордер ОСОБА_1 не видавався, договір найму спірного жилого приміщення з нею не укладався, суд приходить до висновку, що відповідачка самовільно займає спірну квартиру, а відтак підлягає виселенню як це передбачено ч. 3 ст. 116 ЖК України без надання іншого жилого приміщення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права користування жилим приміщенням не знайшли свого доведення у суді, а відтак у їх задоволенні потрібно відмовити.

Посилання представника ОСОБА_1 на ті обставини, що ОСОБА_1 продовжує сплачувати за користування спірною квартирою, незважаючи на те, що ДП НДВА «Пуща-Водиця» вже не виставляє калькуляції, однак приймає таку оплату (а.с. 66, 67), висновків суду про відсутність підстав для проживання у спірній квартирі ОСОБА_1 не спростовують, оскільки закон не передбачає оплату комунальних послуг як підставу для набуття права користуватися житлом.

Висновки суду про те, що ОСОБА_1 втратила право користуватися спірною квартирою після спливу терміну дії договору оренди, коли ДП НДВА «Пуща-Водиця» припинило виставляти калькуляції та зверталося до ОСОБА_1 з вимогою виселитися, не спростовуються твердженнями ОСОБА_1, що вона має право користуватися житлом на підставі Розпорядження КП РГ «Вечірній Київ» від 6 серпня 1999 року, оскільки вказане розпорядження має похідний характер від договору оренди та не є тим документом, передбаченим житловим законодавством, який засвідчує право особи користуватися житом.

З аналогічних підстав не надає права ОСОБА_1 користуватися житлом і рішення профкому ДП НДВА «Пуща-Водиця» від 23 жовтня 2012 року (а.с. 139). Крім того, таке рішення прийняте на засіданні профкому, в той час, коли відповідно до ст. 52 ЖК України жилі приміщення надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства.

Не знайшли свого підтвердження у суді і посилання ОСОБА_1 на пропуск ДП НДВА «Пуща-Водиця» строку позовної давності до вимоги про виселення, оскільки порушення прав ДП НДВА «Пуща-Водиця» триває та він як балансоутримувач будинку має право у будь-який час звертатися за захистом свого порушеного права.

За таких обставин, позовні вимоги ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» потрібно задовольнити та виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання за нею права користування квартирою АДРЕСА_1 потрібно відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача 114,70 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 52, 59, 109, 116 ЖК України, ст.ст. 267, 311 ЦК України, ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 294 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання за нею права користування квартирою АДРЕСА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (код ЄДРПОУ 00849296) 114,70 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. В. Войтенко