Ухвала суду № 35562094, 21.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р.Справа № 814/3424/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївбудресурси» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївбудресурси» (надалі - ТОВ «Миколаївбудресурси», позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - відповідач, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) від 19 липня 2013 року №000112202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 100559 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 16435,75 грн., та № 0001132202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 84792 грн., та застосовано штрафні санкції на суму 19854,75 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що посадовими особами відповідача при проведенні перевірки були зроблені помилкові висновки щодо фіктивності та нікчемності угод, укладених з контрагентами ПП «Промислове будівництво», ТОВ «Група Імідж Плюс», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Янгагро», ПП «Шанти Компані Плюс», ТОВ «Бонд-Сервіс», ТОВ «Будівельна компанія «Ростбуд»,а тому твердження про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість не відповідають дійсним обставинам справи.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року - позов задоволено.

Суд скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 19 липня 2013 року № 0001122202, № 0001132202.

В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що при перевірці контрагентів постачальників/покупців позивача, було встановлено, що у них відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а тому, такі угоди з контрагентами є нікчемними та не спричиняють настання правових наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Зважаючи на встановлені податковими органами факти, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва дійшла висновку, що податкові накладні, виписані контрагентами-постачальниками за відповідними фінансово-господарськими операціями з позивачем, мають ознаки первинних документів, які не відповідають діючому законодавству , а тому, такі накладні, складені та видані з порушенням податкового законодавства України, не можуть вважатися належним доказом на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуюче наведене, апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки всім доказам та не здійснив всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Апелянт надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції представник ТОВ «Миколаївбудресурси» не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, сповіщений належним чином, про причини неявки до суд не повідомив.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку п.1 ч.1 ст. 197 КАС України.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем з 26 червня 2013 року по 01 липня 2013 року було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Миколаївбудресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ПП «Промислове будівництво» за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року, ТОВ «Група Імідж Плюс» з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року, ТОВ «Янгагро» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, ПП «Шанті Компані Плюс» за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2011 року, ТОВ «Будівельна компанія «Ростбуд» за період з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року, з ТОВ «Бонд-Сервіс» за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем занижено податок на прибуток всього у сумі 100559,00 грн.; занижено податок на додану вартість всього у сумі 84792,00 грн.

Результати перевірки викладені в Акті перевірки від 05 липня 2013 року № 21/22-02/22427805.

На підставі акту перевірки відповідачем 19 липня 2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 000112202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 100 559,00 грн., застосовано штрафні санкції на суму 16 435,75 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001132202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 84 792,00 грн., застосовано штрафні санкції на суму 19 854,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не спростовано факту отримання позивачем товарів та послуг за договорами із контрагентами,а, також, використання отриманого товару/послуг у своїй підприємницькій діяльності.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Встановлені з боку позивача порушення пов'язуються апелянтом з тим, що ТОВ «Миколаївбудресурси» було використано документи, що суперечать законодавчим та нормативним актам, які не можуть свідчити про фактичне здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами ПП «Промислове будівництво», ТОВ «Група Імідж Плюс, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Янгагро», ПП «Шанти Компані Плюс», ТОВ «Бонд-Сервіс», ТОВ «Будівельна компанія «Ростбуд».

Також, апелянтом зазначено, що позивачем отримано від вищевказаних постачальників первинні бухгалтерські документи та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат доходної частині Державного бюджету України.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги вказані посилання апелянта, у зв'язку із наступним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ №956569, займається такими видами діяльності, як виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу; оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; виробництво будівельних металевих конструкцій; монтаж машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва; ремонт і технічне обслуговування машин та устатковання для перероблення сільгосппродуктів; оптова торгівля будівельними матеріалами; виробництво машин та устатковання для добувної промисловості й будівництва; будівництво будівель.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем у перевіряємий період були укладені договори на отримання товарів та послуг з контрагентами ПП «Промислове будівництво», ТОВ «Група Імідж Плюс», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Янгагро», ПП «Шанти Компані Плюс», ТОВ «Бонд-Сервіс», ТОВ «Будівельна компанія «Ростбуд».

Так, між ТОВ «Миколаївбудресурси» (замовник) та ПП «Промислове будівництво» (підрядник) було укладено договір від 27 травня 201 року №27-05-10-01, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами та засобами, якісно та в строк, відповідно до будівельних норм та правил, та інших нормативних документів виконати роботи з ремонту адміністративно-лабораторної будівлі за адресою: вул.. Чапаєва, 70-а, с. Грейгове, Жовтневого району, Миколаївської області. Вартість робіт - 216 445,97 грн.

Виконання умов цього договору підтверджується актом прийому виконаних робіт, від 30 червня 2010 року (а.с.55-57), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (50-54).

ПП «Промислове будівництво», яке є платником податку на додану вартість, була виписана відповідна податкова накладна №69 від 30 червня 2010 року на суму 216 445,97 грн. в т.ч. ПДВ 36 074,33 грн., наявна в матеріалах справи (а.с. 58).

Оплата виконаних послуг підтверджується наданими до суду виписками з банківських рахунків, які містяться в матеріалах справи.

Між ТОВ «Миколаївбудресурси» (замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Ростбуд» (підрядник) було укладено договір від 10 травня 2012 року №10-05-12-01, відповідно до якого підрядник зобов'язується на власний ризик, та власними засобами, якісно та в строк, відповідно до будівельних норм та правил, та інших нормативних документів, виконати роботи з ремонту фасаду нежитлового приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, 240а/5, вартість робіт складає 17 160 грн.

Виконання умов цього договору підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт, від 21 травня 2012 року (а.с.129).

ТОВ «Будівельна компанія «Ростбуд», яке є платником податку на додану вартість, була виписана відповідна податкова накладна №328 від 21 травня 2012 року на суму 17 160 грн. в т.ч. ПДВ 2 860 грн., наявна в матеріалах справи (а.с. 130).

Оплата виконаних послуг підтверджується наданими до суду виписками з банківських рахунків, які містяться в матеріалах справи.

Факт придбання ТОВ «Миколаївбудресурси» товарів у ТОВ «Група Імідж Плюс», підтверджується рахунком-фактурою №ИП-2510/1 від 25 жовтня 2010 року (а.с.63), рахунком-фактурою №ИП-1210/2 від 12 жовтня 2010 року (а.с.66), видатковою накладною № ИП-27103 від 27 жовтня 2010 року на товар («труба 159х9», «труба 70х5») на суму 4 523 грн. (а.с. 61), видатковою накладною № ИП-13101 від 13 жовтня 2010 року на товар («труба 159х9», «труба 70х6», «труба 102х3,5») на суму 11 432,81 грн. (а.с. 64) та податковими накладними № 7103 від 27 жовтня 2010 року (а.с. 68) на суму 4 523 грн., в т.ч. ПДВ - 753,83 грн. та №13101 від 13 жовтня 2010 року на суму 11 432 грн., в т.ч. ПДВ - 1905,47 грн.

Доставка вищезазначеного товару на адресу позивача, підтверджується товарно-транспортними накладними №80 від 27 жовтня 2010 року (а.с.62) та №72 від 13 жовтня 2010 року (а.с.65).

Оплата виконаних послуг підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківських рахунків.

Факт придбання ТОВ «Миколаївбудресурси» послуг у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» підтверджується рахунком-фактурою № СФ-31050 від 03 грудня 2010 року (а.с.73), відповідно до якого було здійснено ремонт складів №8,9,10, відповідно до договору №01-121-10 від 01 грудня 2010 року на суму 3360 грн. та податковою накладною №31050 від 03 грудня 2010 року (а.с.74) на суму 3360 грн., в т.ч. ПДВ - 560 грн.

Взаємовідносини ТОВ «Миколаївбудресурси» з ТОВ «Янгагро» закріплені в договорі поставки №01-02-11-01 від 01 лютого 2011 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити запасні частини від кар'єрного, елеваторного обладнання техніки, металопрокат, а, також, конвеєрне обладнання.

Так, у рахунку-фактурі №41 від 01 лютого 2011 року зазначено наступні товари: «шестерня», «втулка лабіринтна 304», «кришка захисна», стопорне кільце», «ролікоопора НГ 140-133», «ролікоопори нижні: НГ 80-133, НГ 100-133, НГ 120-133, ЖГ 80-133-30, ЖГ 100-133-30, ЖГ 120-133-30, НГ 140-159» на загальну суму 42 033 грн. (а.с. 77).

Придбання зазначеного вище товару підтверджується видатковою накладною №41 від 01 лютого 2011 року (а.с.76), податковою накладною №41 від 01 лютого 2011 року (а.с.82) на суму 42 033 грн., в т.ч. ПДВ - 7005,5 грн., та товарно-транспортною накладною №8 від 01 лютого 2011 року (а.с.78).

Оплата товару підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківських рахунків.

Згідно договору поставки №06-05-11 від 06 травня 2011 року (а.с.83) між ТОВ «Миколаївбудресурси» (покупець) та ПП «КЕШ-ТМ» (постачальник), постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити запасні частини від конвеєрного, елеваторного обладнання і техніки, металопрокат.

01 серпня 2011 року, Додатковою угодою №1 до договору №06-05-11 від 06 травня 2011 року, було замінено у тексті договору назву постачальника ПП «КШ ТМ» на ПП «Шанті Компані Плюс».

На підтвердження здійснення операцій позивача з ПП «Шанті Компані Плюс» були надані рахунки-фактури: № 20063 від 20 червня 2011 року (а.с.87), № 01071 від 01 червня 2011 року (а.с.90), №09070 від 09 червня 2011 року (а.с.93), №17064 від 17 червня 2011 року (а.с.96), №13064 від 13 червня 2011 року; видаткові накладні: № 20063 від 20 червня 2011 року (а.с.86), № 01071 від 01 червня 2011 року (а.с.89), №09070 від 09 червня 2011 року (а.с.92), №17064 від 17 червня 2011 року (а.с.95), №13064 від 13 червня 2011 року (а.с.98); податкові накладні: №13064 від 13 червня 2011 року на суму 57 744 грн., в т.ч. ПДВ - 9624 грн.(а.с.101), №09070 від 09 червня 2011 року на суму 52 848 грн., в т.ч. ПДВ - 8808 грн. (а.с.102), №01071 від 01 червня 2011 року на суму 5 610 грн., в т.ч. ПДВ - 935 грн. (а.с.103), №20063 від 20 червня 2011 року на суму 17 472 грн., в т.ч. ПДВ - 2912 грн.(а.с.104), №17064 від 17 червня 2011 року на суму 2 304 грн., в т.ч. ПДВ - 384 грн. (а.с.105) та товарно-транспортні накладні: №32 від 20 червня 2011 року (а.с.88), №18 від 01 червня 2011 року (а.с.91), №22 від 09 червня 2011 року (а.с.94), №28 від 17 червня 2011 року (а.с.97), №24 від 13 червня 2011 року (а.с.100).

Оплата товару підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківських рахунків.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Бонд-Сервіс» викладені у договорі поставки № 27-02-12-01 від 27 лютого 2012 року (а.с.111), відповідно до якого ТОВ «Миколаївбудресурси» (покупець) та ТОВ «Бонд-Сервіс» (постачальник), постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити запасні частини від конвеєрного, елеваторного обладнання і техніки, металопрокат.

На підтвердження здійснення операцій позивача з ТОВ «Бонд-Сервіс» були надані рахунки-фактури: №СФ-330009 від 30 березня 2012 року (а.с.113), №СФ-306002 від 06 березня 2012 року (а.с.117), №СФ-302003 від 02 березня 2012 року (а.с.121); видаткові накладні: № РН-330009 від 30 березня 2012 року (а.с.112), № РН-306002 від 06 березня 2012 року (а.с.116), № РН-302003 від 02 березня 2012 року (а.с.120); податкові накладні: №330009 від 30 березня 2012 року (а.с.114), №306002 від 06 березня 2012 року (а.с.118), №302003 від 02 березня 2012 року (а.с.122) та товарно-транспортні накладні: №61 від 30 березня 2012 року (а.с.115), №41 від 06 березня 2012 року (а.с.119), №32 від 02 березня 2012 року (а.с.123).

Оплата товару підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківських рахунків.

На час здійснення господарських операцій усі контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Окрім того, позивачем під час проведення перевірки, зазначені вище акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні, банківські виписки, тобто всі первинні документи, що підтверджують факт реального виконання робіт та поставки товарів від ПП «Промислове будівництво», ТОВ «Група Імідж Плюс», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Янгагро», ПП «Шанти Компані Плюс», ТОВ «Бонд-Сервіс», ТОВ «Будівельна компанія «Ростбуд», та свідчать про сплату позивачем податку в ціні товарів та робіт, отримання товарів та робіт за укладеними договорами та їх використання у своїй господарській діяльності - надавались відповідачу.

Наявність вищезазначених первинних документів відповідачем у суді першої інстанції не заперечувалась, та не спростована у суді апеляційної інстанції.

До того ж, відповідачем не спростовуються факти отримання позивачем товарів та послуг за договорами із вищезазначеними контрагентами, використання отриманого товару/послуг у своїй підприємницькій діяльності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем надано відповідачу усі необхідні документи на підтвердження реальності укладеного правочину та виникнення у позивача права віднесення сум ПДВ до податкового кредиту по першій події.

Окрім того, апелянт, посилаючись на відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності, що пов'язано із відсутністю власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, низькою чисельністю працівників тощо, не надав ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції відповідних доказів та не зазначив, якими саме нормативно-правовими актами визначені обов'язкові для виконання вимоги щодо умов провадження того чи іншого видів господарської діяльності, окрім тих, що підлягають ліцензуванню.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що підприємства у своїй діяльності не обмежені в праві укладати господарсько-правові угоди із іншими суб'єктами господарювання щодо оренди приміщень, устаткування та автотранспорту, використовувати залучені за цивільно-правовими угодами трудові та інші ресурси тощо, у зв'язку з чим невідображення у податковій звітності відомостей про наявні власні основні фонди не може розглядатись як безумовне свідчення відсутності у такого підприємства необхідних умов для ведення господарської діяльності.

Зважаючи на зазначене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївбудресурси» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова