Справа № 2035/8323/2012
№ производства 2/646/221/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.10.2013 рокум. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Шелест І.М.,
за участю секретаря Макарійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, -
в с т а н о в и в :
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила суд розірвати шлюб з ОСОБА_2, стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання їх дочки ОСОБА_3 та додаткові витрати на утримання дитини у сумі 909 грн., поділити спільно набуте майно подружжя, а саме автомобіль НОМЕР_1 2008 року випуску в частках 2/3 позивачу, 1/3 відповідачу, залишити автомобіль у власності позивача із сплатою відповідачу компенсації.
Ухвалою суду від 30.10.2013 року провадження у справі частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення додаткових витрат на лікування дитини ОСОБА_3 у розмірі 909 грн. закрито.
Ухвалою суду від 30.10.2013 року вимоги щодо поділу спільного майна подружжя та про стягнення аліментів розєднано в самостійні провадження, а саме вимоги про стягнення аліментів виділено в окреме провадження.
В подальшому, у вересні 2013 року позивач свої вимоги щодо поділу спільного майна подружжя уточнила і просила суд розподілити сумісно набуте майно подружжя автомобіль НОМЕР_1 2008 року випуску між сторонами у рівних частках по ? частині, залишити автомобіль у володінні та користуванні ОСОБА_2, з якого стягнути на її користь 70 266, 86 грн. та судові витрати.
У жовтні 2013 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 із зустрічним позовом, в якому просив розподілити сумісно набуте майно подружжя - автомобіль HYUNDAI TUCSON у частках: ОСОБА_1 15/100, ОСОБА_2 85/100, присудити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належну їй частку.
В подальшому ОСОБА_4 свій зустрічний позов уточнював (а.с. 124-125) і в остаточній позовній заяві від 24.10.2013 року просив суд розподілити сумісно набуте майно подружжя - автомобіль HYUNDAI TUCSON 2.0 між сторонами у рівних частках по ? частині автомобіля, залишити автомобіль у користуванні ОСОБА_2, стягнувши з нього ? частину вартості автомобіля в сумі 38 219 грн. і визнати за ним право власності на автомобілі в цілому.
Сього числа у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 уточнені позовні вимоги підтримав, зазначив, що просить залишити автомобіль у власності відповідача ОСОБА_2 із стягненням ? вартості автомобіля.
Сього числа у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 позов ОСОБА_1 визнав частково, просив суд задовольнити уточнений 23.10.2013 рокузустрічний позов, повідомив, що понесені судові витрати ОСОБА_1 (на оплату експертного дослідження) ОСОБА_2 відшкодував у добровільному порядку.
Представник позивача ОСОБА_1 підтвердив отримання ОСОБА_1 понесенних нею судових витрат та не наполягав на їх стягненні.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено і не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_1та ОСОБА_2 з 18.08.2006 року перебували в шлюбі, який був зареєстрований в відділі реєстрації актів цивільного стану Червонозаводського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис № 305 і розірваний рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.11.2013 року.
В період шлюбу, що також не заперечувалось сторонами, подружжям було придбано 04 грудня 2008 року автомобіль НОМЕР_1 та згідно свідоцтва про реєстрацію серії ВІС № 102234 від 25.12.2008 року зареєстрований на імя ОСОБА_1
З огляду на пояснення сторін у справі, наведені докази, суд вважає, що автомобіль було придбано для потреб і в інтересах сімї.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно ч. 1 ст. 372 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
Зазначене узгоджується з положеннями ст. 70 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що в разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що спірний автомобіль є обєктом права спільної сумісної власності подружжя і тому їх частки повинні бути рівними і позовні вимоги за уточненим позовом ОСОБА_1 підлягають, а за зустрічним уточненим позовом ОСОБА_2 підлягають задоволенню в цій частині повністю.
З огляду на наведене, суд вважає правильним поділити автомобіль НОМЕР_1 2008 року випуску між сторонами у рівних частках по ? частині кожному.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. 2 ст. 71 СК України).
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ч.ч. 4, 5 ст. 71 СК України).
Крім того, у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Судом встановлено, що між сторонами досягнуто згоду на отримання грошової компенсації та ОСОБА_2 було перераховано на рахунок суду суму 38 219 грн., що підтверджується двома квитанціями від 09.09.2013 року та 23.10.2013 року (а.с. 170, 177).
Зазначена сума ? вартості спірного майна визначена виходячи з даних звіту про оцінку майна № 1-05-10-15 від 16.10.2013 року, відповідно до якого, з урахуванням експлуатації автомобіля та спричинених йому пошкоджень в результаті ДТП, його ринкова вартість складає 38 219 грн.
Проти визначення такої оцінки майна представники сторін у судовому засіданні не заперечували.
З огляду на викладене, суд вважає правильним поділити автомобіль НОМЕР_1 2008 року випуску між сторонами у рівних частках по ? частині, залишити автомобіль у володінні та користуванні ОСОБА_2, з якого стягнути на користь ОСОБА_1 38 219, 00 грн., припинивши право власності на ? частину даного автомобіля і визнати право власності за ОСОБА_2 на автомобіль.
Заходи забезпечення позову відповідно до ухвали Червонозаводського районного суду м.Харкова від 04 жовтня 2012 року, 30 жовтня 2012 року, 18 квітня 2013 року у вигляді накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1 кузов (шасі) Y6LJN81ВР9L209763 КМН JN 81 ВР 9 U 937059 чорного кольору, зареєстрований Лохвіцьким ВРЕВ УДАІ УМВС України в Полтавській області на імя ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому числі шляхом його вилучення та передачі на зберігання третій особі скасувати.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати автомобіль НОМЕР_1 кузов (шасі) Y6LJN81ВР9L209763 КМН JN 81 ВР 9 U 937059 чорного кольору вартістю 76 437 (сімдесят шість тисяч чотириста тридцять сім) гривень 92 коп. правом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і визнати за кожним право власності на ? частину даного автомобіля.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в порядку розділу спільного майна подружжя вартість 1/2 частини автомобіля НОМЕР_1 кузов (шасі) Y6LJN81ВР9L209763 КМН JN 81 ВР 9 U 937059 чорного кольору в розмірі 38 219 (тридцять вісім тисяч двісті девятнадцять) гривень.
Припинити право власності ОСОБА_1 на автомобіль НОМЕР_1 кузов (шасі) Y6LJN81ВР9L209763 КМН JN 81 ВР 9 U 937059 чорного кольору.
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку розділу спільного майна подружжя на автомобіль НОМЕР_1 кузов (шасі) Y6LJN81ВР9L209763 КМН JN 81 ВР 9 U 937059 чорного кольору вартістю 76 437 (сімдесят шість тисяч чотириста тридцять сім) гривень 92 коп.
Зобовязати Територіальне Управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ГУ УДКСУ у Харківській області поточний рахунок 373180080000164, МФО 851011, видати ОСОБА_1, яка проживає за адресою: м. Харків, пр.-т. Тракторобудівників, 160Б, кв. 164, грошові кошти, що знаходяться на депозитному рахунку Червонозаводського районного суду м. Харкова по справі № 2035/8323/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна у розмірі 38 219 (тридцять вісім тисяч двісті девятнадцять) гривень.
Скасувати заходи забезпечення позову відповідно до ухвал Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2012 року, 30 жовтня 2012 року, 18 квітня 2013 року у вигляді накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1 кузов (шасі) КМН JN № 81 ВР 92L209763 КМН JN 81 ВР 9 U 937059 чорного кольору, зареєстрований Лохвіцьким ВРЕВ УДАІ УМВС України в Полтавській області на імя ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому числі шляхом його вилучення та передачі на зберігання третій особі.
Сторони або інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду Харківської області через Червонозаводський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяІ.М. Шелест
Судове рішення № 35560246, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 28.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2035/8323/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: