Рішення № 35559530, 20.11.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2013 р.Справа № 921/1071/13-г/14Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" вул. Куренівська, 2-Б, м. Київ, 04073

до відповідача Головного управління юстиції у Тернопільській області вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46000

про стягнення заборгованості в сумі 116112,28 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Денієлян К.О., довіреність № 7 від 05.01.13 р.

Омельченко О.М., довіреність № 12 від 02.01.13 р.

відповідача: Хамула М.І., довіреність № 1-21/1051 від 05.03.13 р.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 81-1 господарського процесуального кодексу України, технічна фіксація (звукозапис) судового засідання не здійснювалася за відсутності відповідних клопотань представників сторін.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український папір" звернулось в господарський суд Тернопільської області із позовом до Головного управління юстиції у Тернопільській області про стягнення заборгованості в сумі 116 112 грн. 28 коп., з яких: 113 400 грн. - основного боргу та 2 712 грн. 28 коп. - 3% річних за користування коштами за період з 29.12.2012р. по 15.10.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про закупівлю товарів за державні кошти від 24.12.2012р в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого йому товару. З наведеного, господарське товариство просить стягнути із свого контрагента заборгованість в загальній сумі 116 112 грн. 28 коп. у судовому порядку.

В судове засідання 20.11.2013р. представники позивача прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив. Вважає позовні вимоги ТОВ "Український папір" безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на виконання ним договірних зобов'язань у повному обсязі. Стверджує, що несплата спірної суми боргу трапилась не з його вини. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 20 Господарського Кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір.

24.12.2013р. Головне управління юстиції у Тернопільській області (далі - Замовник) та ТОВ "Український папір" (далі - Продавець) уклали Договір б/н про закупівлю товарів за державні кошти , за умовами якого Продавець зобов'язується у 2012 році поставити Замовникові товари - приладдя канцелярські паперові (папір для пристроїв друкувальних), зазначені в рахунку та видатковій накладній, а Замовник - прийняти і оплатити дані матеріальні цінності (п.п. 1.1. та 1.2. Договору).

П. 3.1. сторони встановили ціну даної угоди у розмірі 151 560 грн., а п. 10.1. передбачили строк її дії до 31.12.2012р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих зобов'язань.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, та однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору купівлі - продажу, згідно якого, та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору, господарське товариство, згідно видаткової накладної № Т-02151 від 25.12.2012р., передало, а відповідач на підставі довіреності № 176 від 25.12.2012р., виданої на ім'я Юрківського Р.В., отримав товар - приладдя канцелярські паперові код ДК - 21.23.1 (папір для пристроїв друкувальних) на загальну суму 151 560 грн.

Факт отримання товару відповідачем не заперечено та підтверджено підписом уповноваженої особи на видатковій накладній та довіреності на отримання ТМЦ.

Умовами укладеного правочину його контрагенти обумовили здійснення оплати шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Продавця протягом 3-х банківських днів з моменту поставки партії товару; підставою для оплати є рахунок-фактура та видаткова накладна на прийом матеріальних цінностей (п.п.4.1. та 4.2. Договору).

Таким чином, зважаючи на дату поставки товару, термін оплати за нього збіг 28.12.2012р.

Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, свої зобов'язання щодо повної оплати вартості отриманаого товару не виконав, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем становить 113 400 грн.

06.08.2013р. позивач звернувся до свого контрагента з Претензією №114/юр/13, згідно якої просив в термін до 20.08.2013р. сплатити суму боргу за отримані ТМЦ в сумі 113 400 грн.

Дана вимога залишена Управлінням без відповіді та задоволення.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За даних обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Український папір" про стягнення з Головного управління юстиції у Тернопільській області 113 400 грн. боргу підлягають до задоволення, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не заперечені відповідачем.

У відзиві на позовну заву № 7-4/5613 від 15.11.2013р. боржник стверджує, що ним вжито усі заходи необхідні для погашення заборгованості перед ТОВ "Український папір". Так, Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області ним передано платіжні доручення № 2827 від 11.07.2013р. на суму 9 645 грн. 50 коп.; № 3443 від 16.08.2013р. на суму 20 000 грн.; № 3444 від 16.08.2013р. на суму 20 000 грн.; № 3445 від 16.08.2013р. на суму 20 000 грн.; № 3446 від 16.08.2013р. на суму 21 000 грн.; № 3770 від 10.09.2013р. на суму 11 300 грн. та № 3771 від 10.09.2013р. на суму 11 454 грн. 50 коп. для перерахування на рахунок ТОВ "Український папір" спірної суми боргу. Однак, останнім дані платежі не проведені у зв'язку з необхідністю опрацювання значної кількості первинних та розрахункових документів, які надавались розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, з метою уникнення соціальної напруги шляхом виконання насамперед захищених видатків бюджету, а саме виплату заробітної плати, стипендії, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, продуктів харчування, медикаментів тощо (Лист ГУДКСУ у Тернопільській області № 9-08/393-6183 від 29.10.2013р.).

Дані доводи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки це не є підставою для невиконання ним своїх зобов'язань. Неналежне виконання (невиконання) ГУДКСУ у Тернопільській області своїх повноважень, передбачених Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011р. №460/2011 і, як наслідок, неможливість виконання Головним управлінням юстиції у Тернопільській області грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, згідно ч.1 ст. 625 ЦК України не звільняють боржника від відповідальності.. Таким чином, представлені відповідачем вищевказані платіжні доручення не можуть слугувати належним доказом виконання зобов'язання, так-як оплата за поставлений товар у повному обсязі не відбулась, а грошові кошти в погашення спірної суми боргу на рахунок позивача не поступили, що і не заперечено відповідачем.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті, позивачем заявлено до стягнення 2 712 грн. 28 коп. 3% річних, нарахованих за період з 29.12.2012р. по 15.10.2013р., з врахуванням передбаченого умовами договору терміну здійснення розрахунку за отриманий товар.

Розглянувши представлений розрахунок суми 3% річних, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 2 712 грн. 28 коп. 3% річних правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 322 грн. 25 коп. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління юстиції у Тернопільській області вул. Грушевського, 8, М. Тернопіль, 46000 (ідент. код 34905804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" вул. Куренівська, 2-Б, м. Київ, 04073 (ідент. код 25394112) 113 400 (сто тринадцять тисяч чотириста) грн. боргу; 2 712 (дві тисячі сімсот дванадцять) грн. 28 коп. річних за користування коштами та 2 322 (дві тисячі триста двадцять дві) грн. 25 коп. в повернення сплаченого судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено 25.11.2013р.