Рішення № 35559469, 26.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20370/13 26.11.13

За позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" доБудинкоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України простягнення 24 514, 06 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: не з`явились

відповідача: представник Лятіфов В.Б. (довіреність № 25 від 17.01.2013 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Будинкоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України 24 514, 06 грн. (у тому числі: 21 693, 01 грн. - основного боргу, 1 044, 89 грн. - пеня та 1 776, 16 грн. - 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 14.04.2000 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 року порушено провадження у справі № 910/20370/13 та призначено її розгляд на 12.11.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представників Позивача та Відповідача розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судове засідання 26.11.2013 року повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Відповідача 12.11.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав письмовий відзив, в якому зазначив про те, що заборгованість виникла в результаті несвоєчасного здійснення комунальних виплат мешканцями житлового фонду, що перебуває у віданні Будинкоуправління № 12.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 21-0112 від 14.04.2000 року.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору № 21-0112 від 14.04.2000 року Позивач зобов'язався постачати Відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах, згідно з додатком № 1 до договору, а останній оплатити її вартість.

Відповідач відповідно до пункту 2.3.1 договору № 21-0112 від 14.04.2000 року зобов'язався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Договір № 21-0112 від 14.04.2000 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.10.2010 року по 01.10.2013 року, довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 134 597, 03 грн.

Додатком № 4 до договору № 21-0112 від 14.04.2000 року сторони погодили, що Відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 3 за адресою: вул. Щекавицька, 37/48 розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірних оформленого акту звірки Відповідач повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними документами Відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо Відповідач розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується останнім не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Відповідач за період з 01.10.2010 року по 01.10.2013 року несвоєчасно розрахувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 21 693, 01 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки доказів повного погашення заборгованості Відповідачем суду не надано, позовна вимога про стягнення 21 693, 01 грн. основного боргу у розмірі підлягає задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 3.5 додатку № 4 до договору № 21-0112 від 14.04.2000 року сторони визначили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, Позивач нараховує Відповідачу пеню на суму фактичного боргу у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Суд перевірив розрахунок Позивача та встановив, що позовна вимога про стягнення пені у розмірі 1 044, 89 грн. за період з квітня 2013 року по вересень 2013 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 1 776, 16 грн. за період з листопада 2010 року по вересень 2013 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно умов укладеного договору № 21-0112 від 14.04.2000 року Відповідач зобов'язався сплачувати вартість теплової енергії в порядку та строки, визначені у додатку № 4, тому посилання Відповідача, викладені в письмовому відзиві до уваги судом не приймаються.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством "Київенерго" вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Будинкоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (04050, м. Київ, вулиця Тургенівська, будинок 64/68, ідентифікаційний код 22992752) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 21 693 (двадцять одна тисяча шістсот дев'яносто три) грн. 01 коп. - основного боргу, 1 044 (одна тисяча сорок чотири) грн. 89 коп. - пеня, 1 776 (одна тисяча сімсот сімдесят шість) грн. 16 коп. - 3 % річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 28.11.2013 року.

СуддяТ.Ю. Кирилюк