Ухвала суду № 35559401, 26.11.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

>про залишення позову без розгляду

"26" листопада 2013 р. Справа № 903/1335/13

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"

до відповідача: Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод №1" ЛТД

про стягнення 315 891,82грн.

Суддя: С.В. Бондарєв

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/з

від відповідача:н/з

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод №1" ЛТД 315 891,82грн., в т.ч. 305 493,89грн. заборгованості по оплаті отриманого природного газу згідно договору на постачання природного газу №2013/ТП-ПР-1-75 від 01.07.2013р., 6 977,53грн. пені за період з 06.10.2013р. по 15.11.2013р. згідно п.п. 6.2.2., 7.2.1. договору постачання, 1 606,43грн. 3% річних за період з 06.10.2013р. по 15.11.2013р. та 1 813,97грн. інфляційних втрат за жовтень 2013р. згідно ст. 625 ЦК України.

Ухвалою від 18.11.2013р. за цим позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні, зобов’язано ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" надати оригінали долучених до позову доказів; чіткий, обгрунтований розрахунок суми основного боргу з зазначенням підстав нарахувань, проплат; докази проплати; статут.

"fs125">Поруч з цим зазначеною ухвалою в порядку, визначеному ст. 8 Закону України "Про судовий збір", було задоволене клопотання ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до суду до 26 листопада 2013 року та зобов’язано позивача в строк до 26.11.2013р. надати суду платіжні документи, оформлені у відповідності до вимог законодавства, в підтвердження сплати судового збору на суму 6 317,84грн., доведено до відома позивача платіжні реквізити для зарахування судового збору.

25.11.2013р. через канцелярію до суду надійшло клопотання №1/117 від 25.11.2013р. від відповідача про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечення явки повноважного представника в судове засідання 26.11.2013р.

У визначений судом день позивач вимоги в частині подання витребуваних документів та матеріалів не виконав, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином (примірник ухвали направлявся на визначену позивачем у заяві адресу: м. Луцьк, вул. І. Франка, 12, рекомендованою кореспонденцією та до суду без вручення адресату повернутий не був).

Відповідачем всупереч вимогам ухвали від 18.11.2013р. не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, хоча про день та час розгляду справи в суді Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод №1" ЛТД повідомлялось належним чином (примірник ухвали направлявся на визначену позивачем у заяві адресу боржника: м. Луцьк, вул.Садовського, 4, рекомендованою кореспонденцією та до суду без вручення адресату повернутий не був).

Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданням до суду доказів.

s="fs120">Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у випадку, коли позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, господарський суд наділений повноваженнями залишити позов без розгляду.

Частинами 2 та 4 статті 81 ГПК України визначено, що про залишення позову без розгляду виноситься ухвала. Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач наділений правом знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Згідно з пунктами 4.8, 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із наступними змінами та доповненнями), залишення позову без розгляду – це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв’язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (ст. 65 ГПК) або в порядку ст. 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об’єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов’язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст. 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Пунктом 2.3 постанови також визначено, що якщо стороною у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом, то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з’ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК.

Зазначається судом і те, що відповідно до пунктів 3.2, 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі відстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви до провадження або в іншій) конкретний строк сплати судового збору, який не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви. Якщо строк, на який судом було відстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК.

В даному випадку судом взято до уваги, що позивачем у справі без поважних на те причин не було надано суду витребуваних документів та матеріалів, не зазначено будь-яких обставин та підстав неможливості їх надання, у випадку неможливості самостійно надати докази позивач не звертався із відповідним клопотанням до суду про витребування таких документів безпосередньо господарським судом в порядку, встановленому ст. 38 ГПК України.

Судом зауважується, що переслідуючи мету з’ясування всіх істотних обставин справи, прийняття мотивованого та всебічного рішення у справі, дотримання принципу рівності сторін, встановлення підстав пред’явленого позову господарський суд при порушенні провадження у справі зобов’язував позивача надати ті чи інші документи та матеріали, виконати певні дії (здійснити сплату суми судового збору за розгляд справи судом), що останнім виконано не було.

В силу статті 37 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належністю доказу є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування.

При цьому суд також виходив з того, що наявні в матеріалах справи документи не надають господарському суду в повній мірі оцінити позицію сторони, об’єктивно вирішити даний спір по суті.

На підставі вищевикладених обставин суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод №1" ЛТД про стягнення 315 891,82грн. слід залишити без розгляду згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 81, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод

№1" ЛТД про стягнення 315 891,82грн. залишити без розгляду.

Суддя С. В. Бондарєв