Постанова № 35559238, 20.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2013 року Справа №827/2471/13-амісто Севастополь

12 год. 55 хв.

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Балась Т.П, при секретарі - Нікішенко Г.О.,

за участю:

представника позивача - Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя - Юнікова А.В., довіреність №1877/09 від 11.03.2013 року;

представника відповідача - Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Севастополі - Откидач І.М., довіреність від 23.10.2013 року б/н;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя до Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Севастополі про визнання протиправним дії та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя (далі УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Севастополі (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправним дії щодо складання припису та скасування припису №27-04-09/109-94 від 15.09.2013 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 10 жовтня 2013 року відкрито провадження у справі № 827/2471/13-а, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідачем прийнятий необґрунтований припис та не заснований на нормах чинного законодавства.

Відповідач з позовом не погодився у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. Зазначив, що прийнятий припис про усунення порушень діючого законодавства "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" посадовими особами Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Севастополі було винесено обґрунтовано, правомірно та на законних підставах.

Заслухавши доводи учасників судового процесу, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі доручення Державної інспекції України з питань праці від 11.06.2013 року № 32-04/01-22/01-1081 відповідачем була проведена позапланова перевірка законодавства про працевлаштування та зайнятість інвалідів в органах виконавчої влади, та на підприємствах, установах, організаціях, що повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, у тому числі УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя.

За результатами вказаної перевірки, головним інспектором праці Картавенко С.В. було складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №27-04-09/109.

Відповідачем були встановлені порушення ГУ ПФУ в м. Севастополі ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"(далі-Закон), а саме: не забезпечений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової численності штатних працівників облікового складу за 2012 рік.

19 вересня 2013 року позивачем було отримано припис відповідача №27-04-09/109-94 від 15.09.2013 року про забезпечення виконання вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та зобов'язання у строк до 15.10.2013 року проінформувати про виконання вимог вказаного припису.

Позивач у позовній заяві просить визнати дії Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Севастополі щодо складання припису № 27-04-09/109-94 від 15.09.2013 року неправомірними.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 386/2011, Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №390 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за №1291/21603 (набрав чинності 17.08.2012), інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно з пунктом 7 Порядку за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

В даному випадку суд виключає можливість задовольнити позовні вимоги в частині визнання дій по складанню припису неправомірними, оскільки враховуючи вищевикладене, дії щодо складання припису № 27-04-09/109-94 від 15.09.2013 року відповідають вимогам діючого законодавства та входять до компетенції Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Севастополі.

Частиною 2 статті 4 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з вимогами частини 3 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (частина 6 статті 19 Закону).

Положення статті 20 Закону, якою встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, не поширюється на Управління Пенсійного фонду у Ленінському районі м. Севастополя, оскільки позивач відноситься до установ, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Розглядаючи спір по суті, суд відзначає, що відповідно до статті 18 наведеного вище Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи державної служби зайнятості.

Згідно з ст. 18-1 Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Так, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону, а саме:

- виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць;

- створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;

- надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;

- звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Протягом 2012 року в Управлінні проведено 6 засідань конкурсної комісії на заміщення вакантних посад державних службовців, де взяли участь 23 особи та жодним кандидатом на вакантні посаді не було надано документів про наявність інвалідності.

Згідно зі звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік по формі № 10-ПІ, поданим УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя до Фонду соціального захисту інвалідів середньооблікова чисельність працівників облікового складу у 2012 році становила -74 осіб., з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб. У вказаному звіті також зазначено чисельність інвалідів, які повинні працювати за нормативом, створених відповідно до вимог статті 19 Закону - 3 інваліда.

З доданих до матеріалів справи документів вбачається, що УПФ України у Ленінському районі м. Севастополя за період з 01.01.2012 року по 01.01.2013 року щомісяця подавало до Севастопольського міського центру зайнятості форму № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», вживало усі можливі заходи щодо пошуку інвалідів з метою їх працевлаштування на підприємстві, але протягом 2012 року центром зайнятості і відповідними громадськими організаціями не було направлено жодної особи до пенсійного фонду, яка б мала потребу працевлаштування як інвалід, що підтверджується листом Севастопольського міського центру зайнятості від 26.09.2013 року №3305/02 де повідомлено, що у 2012 році інваліді для працевлаштування на заявлені вакансії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі не направлялись.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивач у 2012 році щомісяця подавав звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках форми № 3-ПН до Севастопольського міського центру зайнятості,та підтверджень того, що інваліди були направлені для працевлаштування, а позивач відмовився їх працевлаштовувати, відповідачем до суду не надано.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що порушень діючого законодавства з боку УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя допущено не було, а тому викладені в приписі порушення необґрунтовані і незаконні.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконними та скасувати припис Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Севастополі №27-04-09/109-94 від 15.09.2013 року.

3.В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.П.Балась

Постанова у повному обсязі складена 26 листопада 2013 року.