Ухвала суду № 35558848, 28.10.2013, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 2/260/2193/2013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 року суддя Ленінського районного суду м. Донецька Пронін С.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Донецька перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «УОСК» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення вказаного позову шляхом накладання арешту на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2.

Дослідивши матеріали заяви, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Перелік заходів забезпечення позову визначено в ст. 152 ЦПК України.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Так, заявник у своїй заяві взагалі не зазначив майно, на яке він просить накласти арешт, та не надав суду доказів належності майна відповідачу, не довів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того, заявник не надав суду документ, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду даної заяви відповідно до п. п. 13 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

При таких обставинах суд вважає, що застосування вказаного у заяві виду забезпечення позову на даний час є передчасним, та в задоволенні вказаної заяви про забезпечення возову слід відмовити.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та ст. ст. 151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «УОСК» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: