Рішення № 35556132, 12.11.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12973/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Кулик Т.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Рівненського міського суду з позовом, у якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ROHPG40000004009 від 12 березня 2008 року, у розмірі 1 271 278,58 грн., звернути стягнення на квартиру загальною площею 40.00 кв. м., житловою площею 25.90 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № ROHPG40000004009 від 12.03.2008 р.) ПАТ КБ „ПриватБанк з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ ПриватБанк всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідача та інших осіб, які реєстровані та/або проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 із зняттям з реєстраційного обліку.

В обґрунтування вимог вказується, що 12 березня 2008 року, відповідно до укладеного договору № ROHPG40000004009, ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 284 250 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12 березня 2038 року. Згідно умов зазначеного Договору, погашення заборгованості повинно здійснюватись щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. В порушення умов договору, відповідач свої зобовязання за договором не виконав, у звязку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 10 червня 2013 року становить 1 271 278,58 грн. та складається з: 284 130,81 грн. заборгованість за кредитом; 393 855,85 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 477 721,14 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за Договором; 115 570,78 грн. штраф (процентна складова). В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 12 березня 2008 року було укладено Договір іпотеки №ROHPG40000004009, згідно якого останній передав в іпотеку АДРЕСА_2, загальною площею 40 кв.м., житловою 25,90 кв.м., яка належить йому на праві власності на підставі Договору купівлі продажу. Обумовлена сторонами Договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 379 000 грн. Відповідно до вимог Закону України „Про іпотеку та Цивільного кодексу України, ст. 109 ЖК України, у разі невиконання боржником свого зобовязання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Покликаючись на викладені обставини, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 позов заперечила повністю, вказала, що 20 травня 2013 року відділом ДВС Гощанського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 992533,19 грн. по згаданому кредитному договору № ROHPG40000004009 від 12 березня 2008 року на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Вважає, що даний позов створює для її довірителя подвійне стягнення по одному і тому ж кредитному зобовязанню. Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 березня 2008 року, відповідно до укладеного Договору про іпотечний кредит № ROHPG40000004009, ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 284 250 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12 березня 2038 року.

Згідно умов зазначеного Договору, погашення заборгованості повинно здійснюватись щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк.

Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

За положенням ст. 612 ЦК України, - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 1050 та 1054 ЦК України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

В порушення умов договору, відповідач свої зобовязання за договором не виконав, у звязку з чим утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку позивача, станом на 10 червня 2013 року становить 1 271 278,58 грн.

Також, в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 12 березня 2008 року було укладено Іпотечний договір №ROHPG40000004009, згідно якого останній передав в іпотеку АДРЕСА_2, загальною площею 40 кв.м., житловою 25,90 кв.м., яка належить йому на праві власності на підставі Договору купівлі продажу посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального коругу ОСОБА_4 12 березня 2008 року реєстровий № 607. Заставна вартість предмету цього Договору за згодою сторін становить 379 000 грн.

Пунктом 4 Іпотечного договору, передбачено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно якого іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо на момент настання строку виконання зобовязань іпотекодавця, що випливають з Договору про іпотечний кредит, вони не будуть виконані.

Статтями 33, 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до вказаних норм після прийняття рішення іпотекодержателем про звернення на передані в іпотеку предмети, яким є житлове приміщення, всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Відповідачу 03.03.2013 року за № 30.1.0/2 YU9 була надіслана письмова вимога про усунення порушення основного зобовязання за Договором про іпотечний кредит, попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги та вимогу про його добровільне виселення протягом одного місяця з дня отримання вимоги, що відповідає згаданим нормам та положенням законодавства.

Разом з цим, в судовому засіданні встановлено, що в квартирі АДРЕСА_3, зареєстрованих осіб не значиться, що стверджується повідомленням Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області від 02 листопада 2013 року № 5610/4363.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Представником позивача інших письмових доказів про проживання відповідача, членів його сімї чи інших мешканців у вказаному житловому приміщенні не надано, а тому позовна вимога про виселення зазначених осіб з зазначеного житлового приміщення до задоволення не підлягає.

Відповідно до п. 9 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для предявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Згідно з наданою представником відповідача копією постанови про відкриття провадження від 20 травня 2013 року ВП № 38013575, державним виконавцем відділу ДВС Гощанського районного управління юстиції ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/412/1567/2012 від 13 липня 2012 року Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАБТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по кредитному договору № ROHPG40000004009 від 12 березня 2008 року у розмірі 992533,19 грн.

Виходячи з наведеного, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_2 що звернення стягнення на предмет іпотеки є подвійним стягнення з одного й того ж кредитного зобовязання, у звязку з відсутністю доказів про добровільне погашення ОСОБА_3 заборгованості за згаданим Договором про іпотечний кредит.

Враховуючи, що ОСОБА_3 порушив зобовязання перед банком, яке забезпечене іпотекою нерухомого майна, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки проте у сумі 992533,19 грн., а саме в межах суми про стягнення з відповідача заборгованості за виконавчим листом виданим Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська на підставі якого відкрито вказане виконавче провадження ВП № 38013575 .

Суд приходить до такого переконання виходячи з того, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з ОСОБА_3 стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору № ROHPG40000004009 від 12 березня 2008 року у розмірі 992533,19 грн. Дана сума складається з основного боргу, процентів та штрафних санкцій. Предметом розгляду даної справи є звернення стягнення на предмет іпотеки.

З аналізу представленого позивачем розрахунку заборгованості за договором № ROHPG40000004009 від 12 березня 2008 року, станом на 10.06.2013 року, сума заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» складається з сум, які вже стягнуті на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та з суми забогованості, яка утворилась після прийняття рішення.

Суд вважає, що після прийняття рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, ПАТ КБ «ПриватБанк», з метою стягнення суми заборгованості, яка утворилась після прийнятого рішення, мав би звернутись до суду з позовом про стягнення таких сум. Представник позивача такого рішення не надав.

За таких обставин суд вважає, що звернення стягнення на предмет іпотеки слід проводити в межах суми стягнутої з ОСОБА_3 рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 3441 грн., що стверджується відповідно платіжним дорученням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 610, 612 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ROHPG40000004009 від 12.03.2008 року, в сумі 992533,19 (девятсот девяносто дві тисячі пятсот тридцять три) гривні 19 копійок звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру загальною площею 40.00 кв. м., житловою площею 25.90 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № ROHPG40000004009 від 12.03.2008 р.) Публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ ПРИВАТБАНК всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк судові витрати по справі, а саме: сплачений судовий збір в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) гривню.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд за апеляційною скаргою на рішення суду, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.11.2013 року.

СуддяС.В.Рогозін