Рішення № 35555162, 19.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.13р. Справа № 904/7357/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕЛСЕРВІС", м.Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України", м.Дніпропетровськ

про стягнення 438 979,19 грн. боргу за договором підряду

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - Карипова Ю.С., Пінчук А.В., представники за довіреністю,

Михальчук О.І., директор ТОВ "УКРТЕЛСЕРВІС", наказ №3-к від 18.03.2013р.

Відповідача - Іванова О.С., представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 438 979,19 грн. боргу, з метою забезпечення позову у даній справі накласти арешт на грошові кошти Відповідача, які обліковуються на банківських рахунках, в межах суми заявлених вимог.

Позовні вимоги мотивовані порушенням Відповідачем зобов'язань за договором №ТО-7 про технічне обслуговування та договором підряду № 13.02 в частині оплати.

Розгляд справи відкладався.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що відповідно до умов Договору № ТО-7 Відповідач перерахував Позивачеві грошові кошти на загальну суму 2 057 788,14 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Позивачем виставлено рахунки до сплати на загальну суму 2 273 745,14 грн., у тому числі вартість матеріалів та комплектуючих склала 192 002,75 грн. Відповідач вважає, що заявлена у позові сума завищена як мінімум на 192 002,75 грн. Відтак, граничний розмір заборгованості за Договором № ТО-7 не може перевищувати: 2 273 745,14 грн. - 2 057 788,14 грн. - 192 002,75 грн. = 23 954,25 грн. Вимогу Позивача щодо сплати окрім щомісячних платежів вартості використаних ним матеріалів під час проведення аварійно-відновлювальних робіт Відповідач вважає безпідставною з огляду на те, що згідно з Договором № ТО-7 не брав на себе зобов'язання відшкодовувати їх вартість. Навпаки, відповідно до п. 2.2.4 п.2.2 Розділу 2 Договору № ТО-7 Виконавець зобов'язався проводити аварійно-відновлювальні роботи своїми силами та матеріалами. Вартість матеріалів відповідно до умов Договору № ТО-7 не підлягає відшкодуванню Відповідачем, оскільки входить до вартості робіт, а інформація про використані матеріали та комплектуючі включена до актів виконаних робіт для їх обліку. Також Позивачем не враховано, що частину матеріалів надавав Замовник для прискорення виконання відновлювальних робіт. Якщо навіть припустити, що за Договором № ТО-7 Відповідач має відшкодовувати Позивачеві вартість використаних матеріалів під час проведення аварійно-відновлювальних робіт, то не зрозуміло за що саме Відповідачем сплачувались кошти. Щодо стану взаєморозрахунків між сторонами у справі Відповідач звертає увагу на наявність заборгованості ТОВ "Укртелсервіс" перед Відповідачем на загальну суму 159 761,25 грн. за поставлений кабель. Відповідач неодноразово звертався до Позивача з пропозицією зарахування зустрічних вимог, проте згоди не одержав.

На спростування позиції Відповідача, Позивачем до матеріалів справи додано копії: розрахунків тарифу, додаткових угод щодо вартості послуг Позивача, накладних, актів наданих послуг, рахунків, актів усунення пошкоджень за 2012р. - березень 2013р.

До позовної заяви Позивач надав заяву про забезпечення позову, у якій просив з метою забезпечення позову у даній справі накласти арешт на грошові кошти Відповідача, які обліковуються на банківських рахунках, в межах суми заявлених вимог, мотивуючи тим, що Відповідач має значну суму боргу і тому Позивач вважає, що майно Відповідача (у тому числі грошові кошти) може бути відчужене (переведені на інші рахунки) до винесення рішення у справі.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (постанова пленуму ВГСУ України від 26.12.11р. за № 16).

Обґрунтованих причин Позивачем не наведено, доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову Позивачем не додано.

За викладених обставин, клопотання Позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в межах суми позову, суд відхиляє.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007р. сторонами укладено договір № ТО-7 про технічне обслуговування (далі - Договір), предметом якого є технічне обслуговування та виконання аварійно-відновлювальних робіт Виконавцем (Позивачем) на волоконно-оптичному кабелі (ВОК), вказаному в додатках до цього договору, що є власністю Замовника (Відповідача) та сервісне обслуговування ВОК, що включає в себе виконання, узгодженого з Замовником, комплексу планово-профілактичних та охоронно-роз'яснювальних робіт для забезпечення безаварійної роботи волоконно-оптичних ліній зв'язку Замовника (розділ 1 Договору).

Відповідно до п. 2.1.5 та п. 3.1 Договору Замовник зобов'язався своєчасно і в повному обсязі розраховуватись з Виконавцем, вартість послуг на технічне та сервісне обслуговування лінійно-кабельних споруд становить 6,54 грн. (з ПДВ) в місяць за 1 км одного оптичного волокна (3 174,47 грн. (Додаткова угода від 01.02.2007 року № 1 до Договору № ТО-7).

Протягом дії Договору розмір щомісячної плати за ним змінювався та складав відповідно: з 01.03.2008р. - 8,52 грн. (з ПДВ) в місяць за 1 кілометр одного оптичного волокна (13 998,16 грн. (Додаткова угода № 3 від 01.03.2008 року до Договору № ТО-7); з 01.05.2009р. - 5,28 грн. (з ПДВ) в місяць за 1 кілометр одного оптичного волокна (8 821,07 грн. (Додаткова угода № 5 від 01.05.2009 року до Договору № ТО-7).

Згідно з додатковою угодою № 15 від 01.02.2013р. до Договору протяжність волоконно-оптичного кабелю який обслуговує Позивач становить 17 697,2 км, вартість послуг становить 97 344,49 грн. (з ПДВ).

На виконання умов Договору Позивач здійснював технічне і сервісне обслуговування та проводив аварійно-відновлювальні роботи., що підтверджується відповідними актами, підписаними обома сторонами.

Однак, підписані сторонами акти: № 68 від 30.04.2013р. на суму 97 646,41 грн., № 86 від 31.05.2013р. на суму 118 291,21 грн., № 100 від 30.06.2013р. на суму 105 520,81 грн. Відповідач не оплатив.

Акт № 119 від 31.07.2013р. на суму 99 874,57 грн. Позивач направив Відповідачеві, але той його не підписав, не надаючи при цьому ніяких пояснень. Тому, Позивач повторно направив на адресу Відповідача не підписаний акт наданих послуг та претензію (вих. № 57 від 09.09.13р.) із вимогою провести оплату, що підтверджується описом вкладання.

Відповідач отримав акт наданих послуг та не підписав його, однак ним підписані акти усунення пошкоджень у липні 2013р., а саме акти: від 05.07.2013р., від 28.07.2013р., від 29.07.2013р., тобто за той місяць сервісного обслуговування, за який не підписав акт наданих послуг. При цьому, Відповідач не надав Позивачеві обґрунтованої відмови підписання акту.

Всього за розрахунком Позивач борг Відповідача за Договором становить 421 333,00 грн.

Відповідно до п. 4.3. Договору Відповідач зобов'язався здійснити оплату послуг не пізніше 10-го числа, на підставі виставленого рахунку, або протягом 5-ти днів з моменту надання рахунку.

На прострочений борг Відповідача Позивач, за період прострочення з 14.05.13р. по 11.07.13р., нарахував 10 532,86 грн. - пені, 2 289,60 грн. - 3 % річних.

Крім того, за договором підряду № 13.02 від 25.02.2013р. та додатку №6 до нього від 24.05.2013р., Позивач зобов'язався провести монтаж оптико-волоконного кабелю, а Відповідач - своєчасно і в повному обсязі розраховуватись з Позивачем.

Відповідно до п. 1.1. додатку № 6 до Договору підряду № 13.02 вартість робіт склала 2 400,00 грн.

Згідно з п. 2.1. додатку № 6 до Договору підряду № 13.02 Відповідач зобов'язався оплатити 100 % вартості робіт протягом трьох днів з моменту підписання додатку № 6 та акту виконаних робіт.

Додаток № 6 підписаний 24.05.2013р. Акт виконаних робіт № 76 підписаний 24.05.2013р. на суму 2 400,00 грн.

Відповідно до п. 6.2. Договору підряду № 13.02 за порушення строків оплати виконаних робіт ПАТ "Телесистеми України" зобов'язано сплатити пеню у розмірі 1 % від вартості неоплачених виконаних робіт за кожен день прострочення.

На прострочений борг Відповідача Позивач, за період прострочення з 30.05.13р. по 06.09.13р., нарахував 2 400 грн. - пені, 19,73 грн. - 3 % річних.

Таким чином, загальний борг Відповідача за договором №ТО-7 про технічне обслуговування та договором підряду № 13.02 склав 438 979,19 грн.., який Відповідачем не сплачений, що стало причиною звернення Позивачем до суду і є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості господарському суду на час розгляду справи не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми. Заперечення Відповідача судом не приймаються, оскільки вони спростовуються підписаними сторонами актами надання послуг та актами усунення пошкоджень, у яких відображені обсяги робіт, матеріали та комплектуючі використані Позивачем (у тому числі за мінусом наданих Відповідачем матеріалів). Заперечення Відповідача про те, що вартість матеріалів входить до вартості робіт, а інформація про використані матеріали та комплектуючі включена до актів виконаних робіт для їх обліку спростовується актами надання послуг і рахунками Позивача, у яких вартість сервісного обслуговування відповідає протяжності ВОК Відповідача, які обслуговував Позивач та вартості одиниці вимірювання, а також містить дані щодо вартості матеріалів та комплектуючих, погоджених сторонами. Твердження Відповідача про те, що Договором не передбачено відшкодування вартості матеріалів та комплектуючих, а п. 2.2.4 Договору передбачено проведення Позивачем аварійно-відновлювальних робіт своїми силами та матеріалами, спростовуються матеріалами справи, зокрема рахунками Позивача, у яких відображено вартість матеріалів та комплектуючих, обов'язок сплатити які передбачено п. 4.3 Договору.

Перевіривши розрахунок Позивача за допомогою електронної системи "Законодавство" за Договором № ТО-7 про технічне обслуговування, в частині нарахованого розміру пені та 3% річних, господарський суд визнає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та задовольняє у заявленому розмірі.

Перевіривши розрахунок Позивача, судом встановлено, що розрахунок пені на борг Відповідача за договором підряду № 13.02 проведено всупереч вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому пеня за період прострочення з 30.05.13р. по 06.09.13р. із суми 2 400,00 грн. становить 91,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 423 733,00 грн. - основного боргу, 10 623,86 грн. - пені, 2 309,33 грн. - 3 % річних, решта вимог задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі за подання позову слід покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог, за подання заяви про забезпечення позову слід покласти на Позивача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України", 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 7-А (код ЄДРПОУ 225 992 62) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕЛСЕРВІС", 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Іркутська, 116; фактична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Іркутська, 71 а (код ЄДРПОУ 337 177 47) 423 733,00 грн. - основного боргу, 10 623,86 грн. - пені, 2 309,33 грн. - 3 % річних, 8 733,32 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане___