Кіровський міський суд Донецької області
Єдиний унікальний номер 232/ 2467 /13-ц
Провадження №2/232/ 706 /13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2013 року Кіровський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді Волкової Н.Ю.
при секретарі Мігаліній Л.Ю.
з участю представника позивача Орлової Н.І.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області справу за позовом ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -
в с т а н о в и в :
Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» 17 жовтня 2013 р. звернулося до Кіровського міського суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення з них солідарно заборгованості по сплаті за постачання теплової енергії у квартиру АДРЕСА_1 за період з 1 червня 2003 р. до 31 липня 2013 р. у розмірі 21961 грн. 06 коп., які вони, незважаючи на попередження, не сплатили. В позові також поставлене питання про стягнення з відповідачів судового збору у розмірі 229,40 грн. Позивач вказав, що відповідачі проживають в квартирі АДРЕСА_1 та фактично користуються тепловою енергією.
Ухвалою Кіровського міського суду Донецької області від 12 листопада 2013 р. прийнята часткова відмова представника позивача Орлової Н.І. від позову та закрито провадження по справі в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджено наданою 05 листопада 2013 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції у Донецькій області копією актового запису про смерть №226 від 30 серпня 2013 р. та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
Представник позивача Орлова Надія Іванівна остаточні позовні вимоги підтримала повністю та просила стягнути суму боргу у загальній сумі 21961 грн. 06 коп. з ОСОБА_3, оскільки та фактично користувалася послугами теплопостачання у квартиру АДРЕСА_1 за період з 1 червня 2003 р. до 31 липня 2013 р.; просила при цьому не застосовувати строк позовної давності, хоча і не надала суду будь-яких доказів переривання будь-яким з відповідачів строку позовної давності діями, що свідчили б про визнання боргу.
Представник відповідача ОСОБА_3 за довіреністю, посвідченою нотаріусом міста Москва Російської Федерації ОСОБА_5 18 листопада 2013 р. за реєстром №7д-2866 ОСОБА_2 просила застосувати строк позовної давності та відмовити в тій частині позову, що виходить за межі строку позовної давності; визнала позов в частині стягнення з її довірительниці заборгованості за спожиту теплову енергію в межах строку позовної давності, як з члена сім'ї наймача квартири АДРЕСА_1; пояснила, що на протязі тривалого часу ніяких коштів в оплату теплової енергії ні наймач квартири ОСОБА_4, ні ОСОБА_3 не здійснювали взагалі, не укладали договору реструктуризації боргу та ніяким іншим чином не визнавали заборгованість. Таким чином на протязі останніх трьох років ніхто з них не вчиняв ніяких дій, які б свідчили про переривання ними строку позовної давності та визнання ними свого боргу, а отже позовна давність повинна бути застосована відповідно до її заяви. Крім того вона надала письмові заперечення проти позову, де окрім вказівки на пропуск строку позовної давності, вказано на невизнання позову взагалі через відсутність договірних відносин між позивачем та ОСОБА_3 та неналежно видану довідку про склад сім'ї, що підтверджує факт проживання ОСОБА_3 за даною адресою.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справі, суд вважає, що позовні вимоги повинні бути задоволені частково.
Згідно із ст. ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р. та у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором , а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним.
Разом з тим відповідно до ст. 64 ЖК України, що є спеціальною нормою закону щодо житлових прав та обов'язків, повнолітні члени сім»ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обов'язкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.
Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються: ЦК України,
Законами України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,
"Про теплопостачання" №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,
Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;
Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.
Згідно ст. 1, 19, 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач - фізична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору, зобов'язаний щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.
Обов'язковість договірних засад на отримання житлово-комунальних послуг передбачена ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", договір, підготовлений виконавцем послуг на основі типового договору (відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 цього ж Закону) споживач зобов'язаний укласти. Про користування тепловою енергією лише на підставі договору вказує і п.4 Правил користування тепловою енергією. Виконавцем послуг (яким відповідно до ст.1 цього Закону) є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу, в даному разі ОСББ, на що вказує і рішення Кіровської міської ради №6/10-16 від 10 серпня 2011 р.. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири та балансоутримувачем.
Відповідно до п. 2,3 ч.2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", саме виконавець послуг (в даному разі ОСББ) зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; підготувати та укласти із споживачем договір про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором; а відповідно до п.4 ч.1 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та п.18 Типового договору з централізованого опалення, теж саме виконавець (тобто ОСББ) має право вимагати від споживача дотримання правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території.
Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартиру споживачів теплову енергію.
Квартира АДРЕСА_1 за повідомленням комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Кіровської міської ради №341 від 28 жовтня 2013 р., не приватизована та є комунальною власністю м. Кіровське.
Відповідно витребуваної згідно ст. 122 ч.3 ЦПК України інформації органу реєстрації місця перебування та місця проживання фізичної особи, а саме відповідно до відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Донецькій області від 23 жовтня 2013 р., ОСОБА_3 зареєстрована в АДРЕСА_1 з 31 січня 1989 р., що підтверджено і записом в її паспорті та перевірено по наданій копії паспорту, з якого видно, що вона є дружиною ОСОБА_4, шлюб з яким був зареєстрований виконкомом Стіжківської селищної ради міста Шахтарська Донецької області 25 серпня 1985 р. та ОСОБА_4 відповідно до відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Донецькій області від 23 жовтня 2013 р. також був зареєстрованим в АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_3
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 є членом сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 наймача квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4; вона фактично користувалася послугами позивача, оскільки теплова енергія надходить до квартири АДРЕСА_1, а вона проживає та зареєстрована за даною адресою, повинна нести відповідальність по виконанню обов'язків по сплаті за спожиту теплову енергію як повнолітній член сім'ї наймача квартири.
ОСОБА_3 фактично користувалася послугами ВО «Кіровськтепломережа" до 01 липня 2006 р., потім послугами ВО "Жданівкатепломережа" з 01 липня 2006 р. до 31 березня 2013 р., на цей час має заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання, надані до квартири АДРЕСА_1 за період раніше ніж з 01 червня 2003 р. (на початок якого заборгованість відповідно до особистого рахунку вже складала 2299,53 грн.) по 31 липня 2013 р. у розмірі 21961 грн. 06 коп., бо на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру плата не вносилася взагалі, хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири.
Оскільки строк загальної позовної давності у відповідності зі ст.257 ЦК України встановлено тривалістю у три роки, а у відповідності до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі (а саме, відповідачем), є підставою для відмови у позові;
представник відповідача заявила про застосування строку позовної давності письмовою заявою та усно під час судового засідання.
При цьому суд бере до уваги, що на протязі червня 2003 р. - липня 2013 р. ніяких коштів в оплату теплової енергії ніхто з відповідачів (ні наймач квартири ОСОБА_4, ні його дружина ОСОБА_3) не здійснював взагалі, ніхто з відповідачів не укладав договору реструктуризації боргу та ніяким іншим чином не визнавали заборгованість.
Таким чином на протязі останніх трьох років ніхто з відповідачів не вчиняв ніяких дій, які б свідчили про переривання ними строку позовної давності та визнання ними свого боргу, а отже позовна давність повинна бути застосована відповідно до заяв відповідачки та її представника, оскільки відповідачами ані особисто, ані за дорученням будь-кого з них не здійснювалося ніяких дій, які б свідчили відповідно до ст. 264 ЦК України про переривання строку позовної давності; суд вважає можливим застосувати строк позовної давності, оскільки позивачу ніщо не заважало регулярно звертатися до суду за стягненням заборгованості за спожиту відповідачами теплову енергію.
Суд вважає за необхідне в позові про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у сумі 11771 грн. 01 коп., що виникла за період до 01 жовтня 2010 р. по квартирі АДРЕСА_1 ОКП «Донецьктеплокомуненерго» відмовити через сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачкою та представником відповідача.
Оскільки відповідачка на протязі строку позовної давності (тобто з 01 жовтня 2010 р., оскільки позовна заява до суду подана 17 жовтня 2013 р., а строк сплати послуг за жовтень 2010 р. закінчується 10 листопада 2013 р.) взагалі не проводили сплату за спожиті послуги з теплопостачання,
підлягає стягненню з ОСОБА_3, як члена сім'ї наймача, на користь позивача підтверджена випискою із особистого рахунку заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання по квартирі АДРЕСА_1 за період з 01 жовтня 2010 р. до 31 липня 2013 р. у сумі 10190 грн. 05 коп.
Відповідачем та її представником за довіреністю не оспорені тарифи на житлово-комунальні послуги, не оспорений розмір жилої площі.
Виробник, тобто позивач по справі , надав послуги з централізованого опалення до вводу у будинок відповідачів, що також відповідачем та її представником за довіреністю не оспорюється.
Заборгованість відповідача підтверджено витягом з особистого рахунку відповідача, копія якого надана суду позивачем та не спростована в суді іншими доказами.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір у сумі 229 грн. 40 грн. (що є мінімальним розміром судового збору у позовах, що мають ціну) підлягає стягненню на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» з ОСОБА_3 у сумі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.), що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 45 від 24 січня 2006 р. , Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 р., ст. ст. 88,212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця "Жданівкатепломережа" (одержувач ОКП "Донецьктеплокомуненерго" ВП ВО "Жданівкатепломережа" п/р № 26006962494214 ПАО "ПУМБ" в м. Донецьк, МФО 334851 ОКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2010 р. до 31 липня 2013 р. у квартирі АДРЕСА_1, у сумі 10190 грн. 05 коп. (десять тисяч сто дев'яносто грн. 05 коп.)
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця "Жданівкатепломережа" понесені ним судові витрати на сплату судового збору у сумі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.) в Донецьке РУ ПАО КБ ПриватБанк код ЕДРПОУ 38311234, МФО 335496, п/р 26001051812893.
В позові про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у сумі 11771 грн. 01 коп. (одинадцять тисяч сімсот сімдесят одна грн. 01 коп.), що виникла за період до 01 жовтня 2010 р. по квартирі АДРЕСА_1 ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця "Жданівкатепломережа" відмовити через сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя : Н.Ю. Волкова
Судове рішення № 35554196, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області) було прийнято 27.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 232/2467/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: