Рішення № 35554030, 27.11.2013, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Кіровський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 232/ 2679 / 13-ц

Провадження №2/232/ 774 /13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Кіровський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді Волкової Н.Ю.

при секретарі Мігаліній Л.Ю.

за участю представника позивача Орлової Н.І.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -

в с т а н о в и в :

ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» 12 листопада 2013 р. звернулося до Кіровського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з неї заборгованості по сплаті за постачання теплової енергії у квартиру АДРЕСА_1 за період з 01 березня 2008 р. до 30 вересня 2013 р. у розмірі 20482 грн. 69 коп., які вона, незважаючи на попередження, не сплатила. В позові також поставлене питання про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 229,40 грн. Позивач вказав, що відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_1 та фактично користуються тепловою енергією, а виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» постачає теплову енергію в дану квартиру з 01 липня 2006 р. до теперішнього часу.

У судовому засіданні 27 листопада 2013 р. представник позивача Орлова Н.І. змінила свої позовні вимоги, зменшивши їх та просила стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по сплаті за постачання теплової енергії у квартирі АДРЕСА_1 у розмірі 17086 грн. 40 коп., що становить фактичне нарахування за період з 01 березня 2008 р. до 30 вересня 2013 р. При цьому представник позивача просила не застосовувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином рекомендованою судовою повісткою на 27 листопада 2013 р. 10 год. 00 хв., яку отримала відповідно до повідомлення про отримання рекомендованого відправлення особисто 21 листопада 2013 р., проте в судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, на надіслала заяву з просьбою перенести розгляд справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справі, суд вважає, що позовні вимоги повинні бути задоволені повністю.

Згідно із ст. ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р. та у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р., відповідно до яких власник житла сплачує всі комунальні послуги за квартиру. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором , а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем , а не перед постачальником послуг, за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним.

Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються: ЦК України,

Законами України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

"Про теплопостачання" №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.

Згідно ст. 1, 19, 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач - фізична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору, зобов'язаний щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.

Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартиру споживачів теплову енергію.

Квартира АДРЕСА_1 Донецької області за повідомленням комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Кіровської міської ради №392 від 14 листопада 2013 р., не приватизована та є комунальною власністю м. Кіровське.

Відповідно витребуваної згідно ст. 122 ч.3 ЦПК України інформації органу реєстрації місця перебування та місця проживання фізичної особи, а саме відповідно до відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Донецькій області від 18 листопада 2013 р., ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_1 з 06 серпня 1999 р.

ОСОБА_2, 1954 року народження, є наймачем квартири АДРЕСА_1 відповідно довідки ОСББ "Гірняцький 7", на яку за довідкою Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Кіровської міської ради від 14 листопада 2013 р. право власності не зареєстровано. ОСОБА_2 фактично користується послугами позивача, оскільки теплова енергія надходить до квартири АДРЕСА_1, а вона користується даною квартирою на свій розсуд, оскільки зареєстрована та проживає в даній квартирі, та як наймач квартири повинна нести відповідальність по виконанню обов'язків по сплаті за спожиту теплову енергію.

Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 24 червня 2003 р. (справа №2-666/03) була стягнута заборгованість за постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 за період з травня 2000 р. - квітень 2003 р. у сумі 1440 грн. 57 коп.

Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 05 травня 2008 р. (справа №2-288/08) була стягнута заборгованість за постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 01 березня 2005 р. по 28 лютого 2008 р. у сумі 4802 грн. 99 коп., а в решті позову було відмовлено.

Сума заборгованості за постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 за вказаними рішеннями суду була стягнута за виконавчими листами управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровське в період з травня 2009 р. по липень 2013 р. у загальній сумі 4836 грн. 49 коп., що підтверджено випискою про перерахування відповідних сум.

Відповідач фактично користувалася послугами ВО "Жданівкатепломережа" з 01 березня 2008 р. по 30 вересня 2013 р., на цей час має заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання, надані до квартири АДРЕСА_1 за період з 01 березня 2008 р. по 30 вересня 2013 р., яка складає за вказаний період 17086 грн. 40 коп., бо на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру кошти вносилися лише частково та лише за попередніми рішеннями суду за виконавчими листами шляхом перерахунку з пенсії відповідача управлінням Пенсійного фонду України на рахунок позивача, хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири. При цьому всі внесені за даний період кошти в загальній сумі 4836,49 грн. внесені як заборгованість по раніше винесеним рішенням суду, тобто за попередній період, що підтверджено випискою про перерахування відповідних сум управлінням Пенсійного фонду України.

На відміну від імперативної норми ст. 75 ЦК УРСР 1963 р., яка передбачала обов'язковість застосування позовної давності (за виключенням випадків переривання строку позовної давності відповідно до ст.79 ЦК України 1963 р.), ч.3 ст. 267 ЦК України 2004 р. передбачає можливість застосування даного правового інституту лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення судом рішення. Оскільки в судовому засіданні під час розгляду справи судом і до моменту винесення рішення по суті заявлених вимог ні однією із сторін не була зроблена заява про застосування строку позовної давності, то у суду нема підстав для його застосування. Дане положення є додатковою гарантією захисту прав кредитора та законодавчо закріпленим підтвердженням того, що навіть в разі спливу строку позовної давності суб'єктивне право продовжує існувати. При цьому суд бере до уваги, що факт необізнаності боржника про закінчення строку позовної давності юридичного значення не має.

Відповідач не направила до суду письмової заяви про застосування строку позовної давності, за викликом суду у судове засідання не з'явилася.

Оскільки відповідач провадила лише часткову сплату за спожиті послуги з теплопостачання за попередніми рішеннями суду,

підлягає стягненню з ОСОБА_2, 1954 року народження, на користь позивача підтверджена випискою із особистого рахунку заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 березня 2008 р. до 30 вересня 2013 р. у сумі 17086 грн. 40 коп.

Відповідачем не оспорені тарифи на житлово-комунальні послуги, не оспорений розмір жилої площі.

Виробник, тобто позивач по справі , надав послуги з централізованого опалення до вводу у будинок відповідача, що також відповідачем не оспорюється.

Заборгованість відповідача підтверджено витягом з особистого рахунку відповідача, копія якого надана суду позивачем та не спростована в суді іншими доказами.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у сумі 229 грн. 40 грн. (що є мінімальним розміром судового збору у позовах, що мають ціну) підлягає стягненню на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» з ОСОБА_2, що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. , Законом України "Про теплопостачання", ст. ст. 88,212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Остаточні позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» (одержувач ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ВП ВО «Жданівкатепломережа» п/р № 26006962494214 ПАО «ПУМБ» в м. Донецьк, МФО 334851 ОКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 березня 2008 р. до 30 вересня 2013 р. у квартирі АДРЕСА_1, у сумі 17086 грн. 40 коп. (сімнадцять тисяч вісімдесят шість грн. 40 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» понесені ним судові витрати на сплату судового збору в сумі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.) в Донецьке РУ ПАО КБ ПриватБанк код ЕДРПОУ 38311234, МФО 335496, п/р 26001051812893.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя : Н.Ю. Волкова