Постанова № 35553416, 20.11.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Справа № 903/676/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Крейбух О.Г. , суддя Мельник О.В.

при секретарі Макаревич В.М.

за участю представників сторін:

від прокурора: Пушкарчук С.В.

від позивача: Матвійчук Т.М.

від відповідача: Багдасаров Є.Л.

від третьої особи: Католик Ю.В., Грек О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача

Військової частини А-2331 на рішення господарського суду Волинської області від 19 липня 2013 року в справі № 903/676/13 (суддя Кравчук Віктор Оксентійович)

за позовом заступника Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави

в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області

до відповідача Військової частини А-2331

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Володимир - Волинська міська рада

про відшкодування 24187 грн. 05 коп. збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев

ВСТАНОВИВ:

Заступник Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області (надалі - Позивач) звернувся в господарський суд Волинської області з позовною заявою (а.с. 2-4) до Військової частини А 2331 (надалі -Відповідач), в якій просить стягнути з Відповідача 24 187 грн. 05 коп. збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев.

Рішенням господарського суду Волинської області від 19 липня 2013 року (а.с. 49-51) з підстав, вказаних у цьому рішенні, позов задоволено повністю.

Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 24 187 грн. 05 коп. збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 59-63) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Волинської області від 17 липня 2013 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не досліджено та не надано оцінку всім доказам, які мають важливе значення для справи при прийнятті рішення, тому (на думку відповідача) оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Крім того, як на підставу скасування рішення суду, Відповідач посилається на те, що пунктом 17 Постанови Кабінету Міністрів України «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», визначено, що видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у власності здійснюється за рішенням власника земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.

Ухвалою суду від 1 серпня 2013 року (а.с. 58) апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 18 вересня 2013 року на 15 год. 30 хв..

Ухвалою суду від 18 вересня 2013 року (а.с. 99) з підстав, зазначених у цій ухвалі, було залучено до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Володимир-Волинську міську раду (надалі - Третя особа). Зокрема, апеляційний суд встановив, що місцевий господарський суд вказуючи Третю особу в своїх ухвалах не вчинив процесуальної дії щодо її залучення.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу (а.с. 117-118), в якому з підстав висвітлених в цьому відзиві, заперечує проти доводів зазначених в апеляційній скарзі та просить залишити рішення господарського суду Волинської області без змін.

На виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду від 18 вересня 2013 року Третя особа подала письмові пояснення (а.с. 100-104) з приводу апеляційної скарги.

Голова Рівненського апеляційного господарського суду, своїм розпорядженням від 15 жовтня 2013 року (а.с. 120), з підстав вказаних у ньому, вніс зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, визначив колегію в складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Крейбух О.Г., суддя Мельник О.В..

Прокурором було подано відзив на апеляційну скаргу (а.с. 121-123), в якому з підстав висвітлених в цьому відзиві, заперечує проти доводів зазначених в апеляційній скарзі та просить залишити рішення господарського суду Житомирської області без змін.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2013 року (а.с. 126) з підстав, зазначених у цій ухвалі, було відкладено розгляд справи на 20 листопада 2013 року на 15 годину 10 хвилин.

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2013 року Позивачем були подані додаткові письмові докази (132-138).

В судовому засіданні від 20 листопада 2013 року Прокурор та представник Позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги, з підстав, вказаних у відзивах та письмових поясненнях на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні від 20 листопада 2013 року Відповідач підтримав доводи, висвітлені у апеляційній скарзі та додаткових письмових поясненнях.

В судовому засіданні представник Третьої особи на стороні відповідача підтримала позицію представника Відповідача та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Заслухавши пояснення Прокурора, представників Позивача, Відповідача, Третьої особи, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, письмові пояснення, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до пункту 2 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1282, з наступними змінами та доповненнями: військове містечко - майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом із житловим фондом, об'єктами соціальної та інженерної інфраструктури, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.

Згідно з частини 3 статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів (від 6 вересня 2005 року № 2807-IV) з наступними змінами та доповненнями видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок) видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється, зокрема, за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7 - 10 цього Порядку).

Так, зокрема, згідно з пунктами 7-8 Порядку від 1 серпня 2006 року видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку; у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи Волинською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері спільно з Державною екологічною інспекцією у Волинській області проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища у військовій частині А 2331, якою було встановлено порушення Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045, що полягало в наступному.

В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17 квітня 2013 року (надалі - Акт; а.с. 5-6), складеному заступником Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кащуком О.О. та інспектором з охорони навколишнього природного середовища Голічем В.М. вказано, що: при обстеженні території військового містечка № 5 по вулиці Лотоцького, 2 м. Володимир-Волинській, що перебуває під охороною та в користуванні Відповідача було виявлено пні семи зрізаних дерев, з яких шість сиро родючих дерев породи липа та одне сухостійне дерево породи яблуня. Акт обстеження зелених насаджень комісією, затвердженого рішенням виконкому Володимир-Волинської міської ради відсутній, що є порушенням Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045).

На підставі вказаного Акту Позивачем здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням (а.с. 7), за якими розмір шкоди становить 24187 грн. 50 коп..

29 квітня 2013 року Позивачем була направлена претензія для Відповідача за № 1012/1-7-4 (а.с. 9-10) з вимогою щодо сплати в місячний термін з дня отримання претензії розміру майнових стягнень внаслідок порушення природоохоронного законодавства шляхом перахування 24187 грн. 50 коп. на рахунки спеціального фонду державного бюджету, яка залишена Відповідачем без задоволення. Відповідач вимог вказаної претензії не виконав, суми шкоди не сплатив.

З урахуванням зазначених обставин, Прокурор звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з Відповідача 24187 грн. 50 коп. шкоди, завданої незаконною порубкою дерев.

Колегія суду звертає увагу на те, що ухвалою суду (а.с. 126) було зобов'язано Прокурора та Позивача надати суду додаткові докази (документально оформлена підстава проведення перевірки (наказ, заява, тощо); наказ про проведення перевірки (планової, позапланової); припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства; письмове обгрунтування істотності заподіяння шкоди державі та в чому саме полягають збитки, заподіяні державі, порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища). Позивачем на виконання вимог даної ухвали були надані письмові пояснення, направлення на проведення перевірки від 17 квітня № 257, в котрому зазначено, що представник Позивача направляється саме для взяття участі в проведенні перевірки Волинською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері західного регіону України у сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства та наказ від 17 квітня 2013 року за № 140 в котрому відображений зміст даного направлення (підставою даного наказу є вимога Прокурора від 16 квітня 2013 року № 850вих-13 на підставі статтей 8, 20 Закону України «Про прокуратуру» щодо виділення підлеглих працівників для залучення як спеціалістів під час проведення перевірки Відповідача; при цьому дана перевірка зумовлена тим фактом, що Волинською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проводилася перевірка додержання службовими особами Відповідача вимог Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», у ході якої виявлено самовільну порубку восьми дерев, розташованих на території вказаної частини).

Відповідно, з наведеного вище вбачається, що якщо перевірка проводилася Прокурором із залученням Позивача, як спеціаліста.

Водночас, відповідно до статті 21 Закону України «Про прокуратуру» для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливість порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 частини першої статті 20 Закону (щодо залучення спеціалістів для проведення перевірок, що й було зроблено Прокурором); не допускається проведення перевірок без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності.

Колегія суду звертає увагу, що статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою щодо: усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності; відшкодування шкоди; скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом; припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб. Подання може бути внесено міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об'єднанням та іншим.

Крім того, статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що: у разі виявлення в діяннях посадової особи або громадянина ознак адміністративного правопорушення прокурор виносить мотивовану постанову про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З огляду на це, колегія суду зауважує, що саме глава 7 кодексу України про адміністративні правопорушення «Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини» (в котрій міститься стаття 65 КУпАП, яка передбачає саме відповідальність за незаконну порубку дерев, пошкодження та знищення лісових культур та молодняка) передбачає адміністративну відповідальність за порушення вимог природоохоронного законодавства. Однак, матеріли даної справи не містять даних документів та Прокурором (на виконання вимог ухвали суду від 16 жовтня 2013 року) вони подані не були.

Водночас, оглянувши акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 5-6), колегія суду звертає увагу на такі факти, що даний акт складений саме на бланку Позивача (державної екологічної інспекції України Державна екологічна інспекція у Волинській області) де чітко зазначено що дана перевірка проведене Прокурором та Позивачем, а в графі «із залученням» міститься прочерк; дана перевірка проведена відповідно до статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (стаття 7 якого передбачає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом) та наказу Позивача за № 140. Вид перевірки позапланова, а саме такий вид перевірки передбачений Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства від 2 жовтня 2012 року за № 483.

Отже, з огляду на усе вищенаведене в сукупності з матеріалами справи та нормами чинного законодавства колегія суду зауважує, що даний акт складений саме Позивачем та Прокурором відповідно з дотриманням вимог Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства від 2 жовтня 2012 року за № 483, а не Закону України «Про Прокуратуру», котрий відповідно до даного порядку є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. А, відповідно складання даного акту з посиланням на інші акти локальної дії (акти внутрішньо - виробничого характеру) не буде мати такої доказової інформації та не містить таку юридичну дію.

Дана правова позиція (щодо дотриманням вимог Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства від 2 жовтня 2012 року за № 483 при складанні акту перевірки, проведених Прокуратурою та державною екологічною інспекцією) висвітлена в постановах Вищого господарського суду № 17/5007/871/12, 5019/418/12, 5011-51/2765-2012, 2/5007/22/12.

В зв'язку з описаним вище, колегія суду констатує той факт, що процедуру оформлення результатів проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства чітко врегульовано наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10 вересня 2008 року "Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства" (надалі - Порядок від 10 вересня 2008 року).

Згідно пунктів 2.2, 3.2, 3.8 наведеного Порядку для здійснення планової чи позапланової перевірки керівником відповідного органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватися перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій; на підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника органу Держекоінспекції і засвідчується печаткою.

Водночас, дослідивши матеріали справи, в сукупності з положеннями даного Порядку від 10 вересня 2008 року, Рівненський апеляційний господарський суд дійшов висновку про порушенння порядку проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства зокрема, колегія суду наголошує на відсутності припису про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.

В той же час, відповідно до підпунктів 4.13, 4.16, 4.23, 4.24 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства" за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства (додаток 3); до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані особами суб'єкта господарювання, що перевіряється; на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (додаток 4); припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках (заголом, з огляду на позовну заяву, в приписі могла б міститися інформація щодо насадження інших дерев; оформлення відповідного акта чи рішення, відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктів), один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Мінприроди, який здійснював перевірку.

Крім того, відповідно до пункту 4.17 вищезазначеного Порядку у разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення.

За таких обставин польова перелікова відомість, розрахунок розміру шкоди, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за відсутності припису про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не є належними доказами обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення 24187 грн. 50 коп. шкоди, завданої незаконною порубкою дерев.

Поряд з тим, колегія суду зауважує, що у неї відсутні правові підстави визначати акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (за умови відсутності припису, протоколу про адміністративне правопорушення), беззаперечними доказами вини Відповідача у заподіянні шкоди. При цьому, колегія суду наголошує на тому, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили і лише всебічний, повний і об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності може бути підставою для обґрунтованого висновку про доведеність чи недоведеність позову (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України).

Дана правова позиція висвітлена в постанові Вищого господарського суду від 18 квітня 2013 року № 16/387.

З огляду на усе вищенаведене, колегія суду констатує, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вказаних умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Рівненський апеляційний господарський суд з огляду на усе вищеописане у даній судовій постанові констатує, що Позивачем недоведено належними доказами факту завдання Відповідачем шкоди державі внаслідок самовільної порубки дерев, оскільки ні Прокурором ні Позивачем не були встановлені передумови проведення такої порубки дерев їх вікова межа та стан.

Окрім того, суд зауважує, що стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 4 статті 68, статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Поряд з тим, колегія суду дослідивши акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в сукупності з нормами діючого законодавства та Порядком від 10 вересня 2008 року, зазначає що: зі змісту Акта вбачається, що у ньому не зазначено в чому саме полягає шкода, заподіяна незаконним вирубуванням дерев, навколишньому природному середовищу та державі в цілому; будь-які докази на підтвердження того, що дана шкода є саме істотною та полягає в порушенні законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, відсутні; не зазначено в чому саме полягають збитки, заподіяні державі незаконною порубкою семи дерев; крім того, такі висновки перевірки мали б ґрунтуватися на доказах щодо характеристики цих дерев з врахуванням вікової межі експлуатації даних дерев.

Крім того, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства не містять посилань на конкретний пункт Порядку чи будь-які інші норми законодавства щодо охорони навколишнього природного середовища .

З огляду на зазначене, колегія суду приходить до висновку що, за відсутності в акті перевірки відповідних даних щодо особи порушника, а також за відсутності відомостей щодо притягнення посадових осіб цього підприємства до відповідальності у встановленому порядку даний акт не може вважатися належним доказом винних дій Відповідача. Дане, в свою чергу, унеможливлює покладення на Відповідача обов'язку, передбаченого природоохоронним законодавством, щодо відшкодування шкоди, заподіяної засміченням землі.

Дана правова позиція висвітлена в постанові Вищого господарського суду України 5019/418/12.

Що ж стосується посилань Прокурора та Позивача на порушення Відповідачем Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах від 1 серпня 2006 року № 1045, то колегія суду зауважує наступне.

Рішенням Володимир-Волинської міської ради від 15 квітня 2011 року № 7/9 було затверджене Положення про порядок видалення зелених насаджень на території м. Володимир-Волинського (надалі Положення № 7/9; а.с. 26-30). Відповідно до даного Положення видалення насаджень здійснюється у разі, знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах міста, досягнення деревом вікової межі, ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Згідно пункту 13 Розділу 4 Положення № 7/9 сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі: знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, досягнення деревом вікової межі, ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Аналогічна норма міститься і в пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» від 1 серпня 2006 року № 1045.

Під час ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється невідкладно та може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами з подальшим оформленням акта обстеження відповідно до цього Положення.

В пункті 17 Положення № 7/9 вказано, що видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості (пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045).

З огляду на це, колегія суду зазначає, що земельна ділянка по вулиці Лотоцького, 2 (військове містечко № 5) перебуває в постійному користуванні Відповідача, що підтверджується актом постійного користування від 14 травня 1995 року серії ВЛ № 16.

При цьому, пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (від 6 вересня 2012 року № 5245-VI) визначено, що з дня набрання чинності цим Законом (з 1 січня 2013 року) землі державної та комунальної власності вважаються розмежованими. А саме, у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які належать до земель оборони.

Окрім того, законодавство України (наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10 квітня 2006 року № 105 «Про затвердження правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України») надає право балансоутримувачу об'єкта, власнику чи користувачу земельної ділянки з метою контролю за станом міських земельних насаджень проводити загальні, часткові та позачергові огляди. Зокрема, позачергові огляди можуть проводитися після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів. Огляд проводиться із складанням при цьому відповідного акта.

В матеріалах справи міститься звернення Третьої особи до Відповідача (щодо аварійності даних дерев; а.с. 102), акт від 7 березня 2013 року (а.с. 104) візуального обстеження зелених насаджень на території бувшого танкового полку по вул. Лотоцького, 2, (котрий складений з метою розгляду звернення від 4 березня 2013 року яке надійшло на поштову скриньку голови, за участі начальника управління житлово-комунального господарства і будівництва Фіщука В.С., директора КП «Трноянда» Грека О.І., начальника ЖЕК № 1 Пасося А.В. та головного спеціаліста управління житлово-комунального господарства і будівництва Баранчука Р.В.).

З вищевказаних доказів вбачається, що в результаті обстеження території Відповідача було виявлено вісім аварійних лип, які внаслідок снігопаду потріскали і загрожують обвалом, в зв'язку з чим були надані для Відповідача наступні висновки та рекомендації: оскільки територія Відповідача відноситься до земель Міністерства оборони України, то знесення аварійних дерев необхідно проводити силами Відповідача; для цього комісія пропонує надіслати відповідний лист командиру Відповідача. Крім того, норми законодавства не встановлюють відповідних вимог до форми та змісту такого акту.

З огляду на усе вищеописане колегія суду приходить до висновку про відсутність у діях Відповідача порушення за котре Позивач та Прокурор просять притягнути його до відповідальності, адже Прокурором та Позивачем не доведено належними і допустимими доказами нанесення Відповідачем збитків державі (недоведено незаконності порубки дерев та не надано доказів складання документів, передбачених Законом, необхідних для притягнення відповідача до такої відповідальності).

Колегія суду при винесенні постанови бере до уваги той факт, що 20 квітня 2013 року під час проведення «Дня довкілля» військовослужбовцями Відповідача було посаджено та території частини 100 саджанців фруктових дерев, що підтверджується довідкою № 1107 від 16 липня 2013 року, планом проведення дня довкілля Відповідачем та звітом про хід його виконання (а.с. 77-79), поясненнями Третьої особи (а.с. 25).

Крім того, виносячи таке рішення Рівненський апеляційний господарський суд бере до уваги і той факт, що Позивачем та Третьою особою були подані всі належні та допустимі докази щодо підтвердження відсутності всіх елементів складу правопорушення та відсутності збитків (відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України).

Отже, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що усе вищеописане вказує на відсутність вини Відповідача в заподіяння ним збитків, зумовленої порубкою дерев.

Враховуючи усе вищевказане в даній судовій постанові Рівненський апеляційний господарський суд констатує неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків дійсним обставинам справи та як наслідок невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи. Дане, в свою чергу, в силу дії пунктів 1, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування даного судового рішення.

З урахуванням усього вищевказаного, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу Відповідача і скасовує судове рішення суду першої інстанції (відмовляючи в задоволенні позову повністю).

Судові витрати, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на Позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини А-2331 - задоволити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 19 липня 2013 року в справі №903/676/13 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Державної екологічної інспекції у Волинській області (43025, м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 20; код 38009738) в доход Державного бюджету України 1 720 грн. 50 коп. судового збору за подання позову.

5. Стягнути з Державної екологічної інспекції у Волинській області (43025, м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 20; код 38009738)) на користь Військової частини А-2331 (44700, Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 265; код 07887288) 860 грн. 25 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду Волинської області видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

9. Справу № 903/676/13 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Мельник О.В.