Рішення № 35553367, 19.11.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2013 р.Справа № 916/2270/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРИСТИНІВСЬКЕ ХПП";

До відповідача: Державного підприємства "Одеська залізниця"

про стягнення 35848.59 грн.;

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Кокоріна Н.В. - довіреність;

Від відповідача: Ксьондз А.В. - довіреність;

Гордієнко М.В. - довіреність;

Яцук Є.В. - довіреність;

В судовому засіданні 19.11.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Кокоріна Н.В. - довіреність;

Від відповідача: Яцук Є.В. - довіреність;

Суть спору: Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРИСТИНІВСЬКЕ ХПП" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення збитків в розмірі 35848,59грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області 29.08.2013р. було порушення провадження по справі №916/2270/13.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 25.09.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Погребної К.Ф. справа №916/2270/13 була передана на розгляд судді Роги Н.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2013р. справу №916/2270/2013 було прийнято до свого провадження суддею Рогою Н.В.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 30.09.2013р. у зв'язку з виходом судді Погребної К.Ф. з лікарняного, справа №916/2270/13 була передана на розгляд судді Погребної К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2013р. справу №916/2270/2013 було прийнято до свого провадження суддею Погребною К.Ф.

Відповідач в судове засідання з'явився, надав відзив на позов, відповідно якого позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними, такими що не відповідають нормам чинного законодавства та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судових засіданнях, в порядку ст. 77 ГПК України проголошувались перерви з 19.09.2013р. по 26.09.2013р., з 14.10.2013р. по 23.10.2013р., з 23.10.2013р. по 31.10.2013р., з 31.10.2013р. по 13.11.2013р. та з 13.11.2013р. по 19.11.2013р.

У судовому засіданні 19.11.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового процесу, суд встановив.

15.11.2012р. на підставі накладної №40464893 зі станції Христинівська Одеської залізниці ТОВ "ХРИСТИНІВСЬКЕ ХПП" на виконання договору транспортно - експедиційні послуги №0103-12/2 тп від 01.03.2012р. було відправлено вагони №95756649, 95368569, 95379889, 95634465, 95450581, 95667630 з вантажем - „зерно кукурудзи" на станцію Одеса-Порт для вантажоодержувача ДП „Одеський морський торговельний порт" для ТОВ „Доросид".

17.11.2012р. при проходженні динамічних ваг по станцією Котовськ відбулось зважування поїзду №3001у складі якого перебували вищезазначені вагони, було виявлено, що у вагоні №95667630 вага менш ніж зазначено у перевізному документі - 7,28т.

При огляду поїзду було виявлено, що на штурвалах вивантажувальних люків ЗПП у наявності №Т676228, Т676236, Т676229 течія вантажу відсутня, вагон відчеплений на переваження, зазначені факти засвідчені актом загальної форми №5097 від 17.11.2012р.

17.11.2012р. станцією Котовськ Одеської залізниці був вкладений комерційний акт серія БК №391818/82, в якому засвідчено, що вагон №95667630 прибув у справному стані, вантаж завантажених вантажовідправником, та ним же була визначена вага вантажу, за результатами комісійного переваження було виявлено, що: «...по документу значиться: вантаж зерно кукурудзі, вагою відправника 67080 кг, тара 21720 кг, вантажопідйомність 70 т, при комісійній переваженні на справних вагонних електромеханічних вагах ВВ 150Є ст. Котовськ, повірка проведена 15.09.2012, брутто 83050 кг, тара 21720 кг, нетто 61330 кг, що менше ваги зазначеної в документі - 5750 кг, по документу 7 шт. ЗПП вантажовідправника Т 676228, Т 676236, Т 676230, Т 676219, Т 676220, Т 676229, Т 676226, справні, течія вантажу по станції Котовськ відсутня. Вагон технічно справний...». Комерційний акт підписаний начальником станції Котовськ Коломієц С.А., комерційним агентом Величко В.В. та заступником начальника станції по вантажній роботі Ткачем В.Н.

Після складання комерційного акту вагон № 95667630 був відправлений за досильною накладною № 40519647 на станцію призначення.

05.12.2012р. на підставі комерційного акту ст. Котовськ серія БК № 391818/82 від 17.11.12р. відбулася комісійна видача вантажу результати якої засвідчені комерційним актом серія АА № 023824/654, відповідно до яких вагон № 95667630 прибув з непошкодженими пломбами у справному стані при комісійному переваженні та вивантажені вантажу з вагона вагах ТОЧДЕКС 7427-100 повірка 28.11.2012р., по документу значиться вантаж зерно кукурудзи загою 84300 кг. Після вивантаження була переважена тара вагона, тара складає 22150 кг, виходячи з цього нетто 62150 кг., що складає різницю проти перевізного документа 4930 кг, проти попутного комерційного акту № БК 391818/82 ст. Котовськ, зменшення ваги на 820 кг. При розкритті верхніх завантажувальних ліків було виявлено, що вагон завантажений не до повної вантажопідйомності. Течії вантажу із вагона не було.

Позивач зазначає що складені комерційний акт та акт загальної форми не відповідає вимога чинного законодавств, а саме Статуту залізниці та Правилам складання актів.

З цих підстав на думку позивача Державне підприємство „Одеська залізниця" не виконало свої зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Христинівське ХПП" щодо збереження переданого для перевезення вантажу, що в свою чергу призвело до невиконання своїх зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю „Христинівське ХПП" перед Приватним підприємством „Престиж Сервіс" за договором на транспортно - експедиційні послуги № 0103-12/2 тп від 01.03.2012 року. Адже на думку позивача під час перевезення Державним підприємством „Одеська залізниця" було втрачено „зерно кукурудзи" у розмірі 5750 кг, вартість якої відповідно до Договору № 201112 від 20.11.2012 року складає 1495 доларів. Що згідно до курсу Національного Банку України дорівнює 11 949. 53 гривень.

Відповідно до п. 4.5 договору на транспортно - експедиційні послуги №0103-12/2 тп від 01.03.2012 року, „Експедитор несе відповідальність за недовантаження Товару, який прибув на станцію призначення у розмірі вартості невистачаючого об'єму вантажу".

Крім того, п. 4.6 договору на транспортно - експедиційні послуги №0103-12/2 тп від 01.03.2012 року, зазначає, „У разі втрати, або нестачі переданого вантажу за цим договором Експедитор повинен сплатити на користь Клієнта штраф у розмірі подвійної вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає."

Позивач вказує, що враховуючи невиконання ДП „Одеська залізниця" своїх зобов'язань щодо збереження переданого для перевезення вантажу призвело до виникнення у нього перед Приватним підприємством „Престиж Сервіс", обов'язку щодо сплати вартості невистачаючого об'єму вантажу, в розмірі 11949,53грн та штрафу у сумі 23899,06грн., що разом складає 35 848,59грн, що змусило його звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

По перше, позивач зазначає що Одеська залізниця склала акт загальної форми №5097 з зазначенням наявності трьох пломб, що суперечить накладній №40464893, в якій зазначено не три а сім пломб. Решта пломб на думку позивача була або взагалі відсутня або пломби було пошкоджено.

Проте три пломби №Т676228, Т676236, Т676229 (справні, непошкоджені та наявні) були зазначені не на всьому вагоні, а тільки на штурвалах вивантажувальних люків, що чітко зазначено в даному перевізному документі. Решта, чотири пломби наявні на завантажувальних люках. Про їх наявність, справність та непошкодженість свідчить комерційний акт серії БК №391818/82 від 17.11.2012р., який було складено на підставі акту загальної форми №5097 від 17.11.2012р. з метою комерційного перезважування вантажу.

З комерційного акту серії БК №391818/82 від 17.11.2012, вбачається: „...по документу 7 шт. ЗПП вантажовідправника №Т676228, Т676236, Т676230, Т676219, Т676220, Т676229, Т676226, справні, просипання вантажу по станції Котовськ відсутнє. Вагон технічно справний". Жодного посилання на пошкодженність чи повну відсутність чотирьох пломб, як вважає позивач, в даному комерційному акті не зазначено. Про наявність всіх семи пломб на вагоні також зазначено і на 1 сторінці вищезазначеного комерційного акту в розділі «Чьи пломбы».

По друге, позивач посилається на той факт що з метою, уникнення відповідальності за нестачу вантажу, Одеська залізниця всупереч положень „Правил складання актів" в той же день склала вищезазначений комерційний акт серії БК №391818/82 від 17.11.2012р. з безліччю порушень. Зокрема, графа „Имеют ли пломбы следы вскрытия или повреждения" не заповнена, тобто немає відомостей про стан пломб на зазначеному вагоні». Позивач посилається на положення п. 9 „Правил складання актів", яке встановлює, що всі графи акту мають бути заповнені.

Проте, згідно ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б)у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г)повернення залізниці вкраденого вантажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Як вбачається з матеріалів справи, саме на підставі акту загальної форми №5097 від 17.11.2012р., після виявлення різниці маси вантажу в сторону зменшення ніж зазначено у перевізному документі на 7,28 т. і було складено комерційний акт серії БК №391818/82 від 17.11.2012.

Крім того, положенями п. 9 „Правил складання актів", чітко встановлено: „У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповненні. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних"

Графа „Имеют ли пломбы следы вскрытия или повреждения" згідно п. 9 повинна бути заповненою при виявленні незбереженості, або якщо б було виявлено обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, а саме пошкодження пломб.

В даному випадку, у всіх перевізних документах, а саме - акті загальної форми №5097 від 17.11.12, комерційному акті серії БК №391818/82 від 17.11.2012, зазначено, що по документу 7 шт. ЗПП вантажовідправника №Т676228, Т676236, Т676230, Т676219, Т676220, Т676229, Т676226, справні, просипання вантажу по станції Котовськ відсутнє. Вагон технічно справний.

Отже на думку суду саме тому, графа „Имеют ли пломбы следы вскрытия или повреждения" згідно п. 9 і не була заповнена.

По трете, позивач стверджує що в накладній №40464893 від 15.11.2012р. відповідно до п.4.3 „Правил оформлення перевізних документів", у гарфі „Відмітки залізниці", немає відомостей щодо складеного комерційного акту, що є на думку позивача грубим порушенням.

Втім суд не погоджується з відповідними твердженнями позивача з наступних підстав.

Згідно ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - є основним перевізним документом встановленої форми, оформлюється в електронній формі і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Крім того, згідно ст. 23: відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть повну відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право але не зобов'язана перевіряти правильність цих відомостей, а також має право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Твердження позивача, що через те, що в накладній №40464893, маса вантажу прописана через дві графи (24 та 25), нібито дає підстави вважати, що маса була визначена вантажовідправником та підтверджена в графі 25 ДП „Одеська залізниця" не відповідає дійсності. Вищезазначені доводи не є доказами, а лише припущення позивача. А зазначена маса вантажу прописана вантажовідправником (позивачем) в накладній через дві графи (24 та 25), це наслідок заповнення накладної в електронній системі.

Крім того, як вже було зазначено раніше, вантажовідправники несуть повну відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право, а не обов'язок перевіряти масу вантажу в вагоні, зазначену вантажовідправником - навпаки, це свідчить та підтверджує про навмисне та заздалегіть неправильне зазначення маси вантажу у спірному вагоні, що, в свою чергу, підтверджує правильність застосування до позивача штрафних санкцій у даному випадку ст. 118, а саме стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Також в правильність застосування до позивача штрафних санкцій за статями 118 та 122 Статуту залізниць України свідчить і додаткове складання комерційного акту серії АА №023824/654 від 05.12.2012 року. А саме, по прибуттю вагону №95667630 на станцію Одеса-порт Одеської залізниці, було проведено комесійне перезважування. По документу значиться: вантаж зерно кукурудзи вагою - тара 21720 кг., нетто 67080 кг. Фактично виявилось: вантаж зерно кукурудзи насипом вагою брутто 84 300 кг. Після перевірки, було перезважено тару вагону №95667630. Тара вагону склала 22 150 кг., маса нетто 62 150 кг., що склало різницю проти перевізного документу на 4 930 кг. Просипання вантажу не виявлено. Вагон прибув зі всіма справними ЗПП, які зазначені в перевізних документах.

Більш того, в матеріалах справи міститься довідка директора ТОВ „Христинівське ХПП", Цуркан О. І. (вих. №648 від 04.12.2012 р.) на ім'я начальника Шевченківської дирекції залізничних перевезень Малинки М. І., в якій зазначено: „Відповідно до комерційного акту серії БК №391818 від 17.11.2012р. щодо нестачі зернових культур у вагоні №95667630, претензій та зауважень немає та не одержувало. Вказані нестачі були помилкові та зумовлені технічним фактором. Дане питання було вирішено нами з отримувачем у цивільному порядку".

Отже, на думку суду зазначення директором ТОВ „Христинівське ХПП" у довідці, що вказані нестачі були помилкові та зумовлені технічним фактором було обмовленно можливістю настання для його підприємства наслідків передбачених ст. 24 Статуту залізниці.

По четверте, позивач в порушення п. „Б" ч. 2 ст. 130 Статуту залізниці України на надав жодних доказів на підтвердження вартості вантажу.

Так, відповідно до п. „Б" ч. 2 ст. 130 Статуту залізниць України, передбачено, що право на пред'явлення до залізниці претензії та позовів мають: б) у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до абз. 4 п. 2.7 Роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.08 № 04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії ВГСУ від 29.05.02 № 04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" у разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки відповідно до статей 114 та 115 Статуту залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

На обґрунтування вартості вантажу наданий контракт № 201112 від 20.11.2012, який укладений між ПП „Престиж Сервіс" та Great Grain LLP, які не є стороною договору перевезення за накладною № 40464893 відповідно до якою відправником вантажу є ТОВ „Христинівське ХПП", одержувачем вантажу виступає ДП „Одеський морський торговельний порт" через „Металзюкрейн" для ТОВ „Доросид", а тому вартість однієї тонни вантажу, на яку посилається позивач не може бути визнання за дійсну вартість, по якій вантаж був відправлений вантажовідправником.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Між тим, позивачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином наявності обставин вини перевізника у нестачі вантажу а отже і невиконанні ним своїх зобов'язань щодо збереження переданого для перевезення вантажу.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням встановлених обставин, за відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів, підтверджуючих невиконання ДП „Одеська залізниця" своїх зобов'язань щодо збереження переданого для перевезення вантажу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРИСТИНІВСЬКЕ ХПП" до Державного підприємства „Одеська залізниця" про стягнення збитків в розмірі 35848,59грн., як до перевізника спірного вантажу.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн. покладаються на позивача

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.11.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.