Постанова № 35552779, 26.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 року 810/6214/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"дорайонного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиціїпрозобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про зобов'язання зняти арешт із заставленого майна - автомобіля ВАЗ 210700-20, 2007 р.в., тип т/з - легковий седан, кузов: НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, з-під арешту та вчинити дії, спрямовані на зняття (скасування) арештів та вилучення записів про арешти з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо вказаного автомобіля, власником якого є ОСОБА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що діями органу виконавчої служби порушуються права позивача як кредитора ОСОБА_1, а саме в заставі позивача перебуває легковий автомобіль марки ВАЗ 210700-20, 2007 р.в., тип т/з - легковий седан, кузов: НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, відповідно договору застави від 19.11.2007. Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що банк має переважне право на задоволення своїх вимог із заставленого майна, порівняно з іншими стягувачами, які не є заставодержателями, а тому державний виконавець не мав права накладати арешт на заставлене майно.

Представник позивача подав до суду заяву, згідно якої просить розгляд справи провести без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду клопотання, згідно якого просить розглядати справу без його участі згідно наявних матеріалів, та письмові заперечення, відповідно до яких просить позовну заяву залишити без задоволення у зв'язку з відсутністю предмета спору. Зокрема, в поданих запереченнях вказує, що арешт з рухомого майна боржника знято та обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучені.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.11.2007 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №DN81AR03110258, згідно якого банк надає позичальнику кредитні кошти на загальну суму 45817,70 грн. на купівлю автомобіля та витрат, пов'язаних з його державною реєстрацією.

В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено договір застави автотранспорту №DN81AR03110258 від 19.11.2007, згідно з яким позичальник передав у заставу автотранспортний засіб ВАЗ 210700-20, 2007 р.в., тип т/з - легковий седан, кузов: НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2.

Так, власником автотранспортного засобу - ВАЗ 210700-20, 2007 р.в., тип т/з - легковий седан, кузов: НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, є ОСОБА_1.

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №42278874 від 23.10.2013, об'єкт - автомобіль ВАЗ 210700-20, 2007 р.в., тип т/з - легковий седан, кузов: НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, знаходиться під заставою рухомого майна згідно договору застави автотранспорту від 19.11.2007 №DN81AR03110258, обтяжував - ЗАТ КБ "Приватбанк".

Крім того, з даного Витягу вбачається, що 02.08.2010 за №10097842 в Державний реєстр обтяжень рухомого майна внесено інформацію про накладення арешту на все рухоме майно, належне на прав власності ОСОБА_1 в межах суми боргу за виконавчим документом (15599,14 грн.), на підставі постанови №АК724548 від 25.07.2010, винесеної районним відділом ДВС Білоцерківського МРУЮ.

Також з Витягу вбачається, що 19.11.2010 за №10510505 в Державний реєстр обтяжень рухомого майна внесено інформацію про накладення арешту на все рухоме майно, належне на прав власності ОСОБА_1 на підставі постанови №АК724548 від 25.07.2010, винесеної районним відділом ДВС Білоцерківського МРУЮ.

Позивач, не погоджуючись із накладенням арешту на рухоме майно ОСОБА_1, яке перебуває у заставі ПАТ КБ "Приватбанк", а саме: автомобіль марки ВАЗ 210700-20, 2007 р.в., тип т/з - легковий седан, кузов: НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд враховує, що згідно зі ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно з ч. 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

В той же час суд звертає увагу на те, що згідно ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про заставу" застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону, згідно зі ст. 16 - право застави виникає з моменту укладення договору застави; реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Враховуючи вказані норми, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.07.2010 №АК724548 порушувала права ПАТ КБ "Приватбанк", як заставодержателя.

Разом з тим, згідно з наданим відповідачем Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 22.11.2013 №42622474 судом встановлено, що 29.10.2013 державним виконавцем районного відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ було винесено постанову про зняття арешту з майна боржника та заборони на його відчуження №20495462, на підставі якої було вилучено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна записи про арешти автомобіля марки ВАЗ 210700-20, 2007 р.в., тип т/з - легковий седан, кузов: НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1.

Враховуючи вищезазначене, відповідачем доведено та підтверджено належними доказами відсутність на час розгляду справи з його боку порушень прав та інтересів позивача. Оскільки арешт з майна боржника було знято та вилучено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна записи про арешти заставного майна, підстави для повторного зняття арешту із заставного майна та для повторного вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів про арешти автомобіля відсутні.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем надано суду докази того, що арешт з майна боржника було знято та вилучено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна записи про арешти заставного майна, ознак протиправності в діях відповідача судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що станом на час розгляду справи відсутній предмет спору, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 94, 158 - 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.