Постанова № 35552765, 18.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року 810/6050/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Запорізький хлібозавод №3"доВишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький хлібозавод №3" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2013 №0002342205 та №0002352205.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток, а також про відсутність фактичного здійснення операцій між ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" та ТОВ "Шоковіта" не відповідають дійсності та зроблені без відповідних на те повноважень. Також, позивач вказує на те, що податковий орган протиправно посилається в Акті перевірки на Акт перевірки взаємовідносин ТОВ "Шоковіта", оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 по справі №804/1271/13-а, яка набрала законної сили, визнано протиправні дії щодо формування в Акті перевірки висновків про визнання відсутності у ТОВ "Шоковіта". З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач будь-яких пояснень та заперечень проти позову до суду не надав.

18 листопада 2013 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Публічне акціонерне товариство "Запорізький хлібозавод №3" є юридичною особою, як платник податків перебуває на обліку в Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Як вбачається з матеріалів справи, в червні 2013 року посадовою особою ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС на підставі наказу від 18.06.2013 №319 та відповідно до п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібозавод №3" (код за ЄДРПОУ 00378038) з питань правильності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Шоковіта" (код за ЄДРПОУ 33421689) за період з 01.10.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт від 20.06.2013 № 656/22-00/378038 (надалі - Акт перевірки).

За результатами перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку про порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3780 грн., у тому числі за ІV квартал 2012 року в розмірі 3780 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3600 грн., у тому числі за грудень 2012 року в розмір 3600 грн.

На підставі висновків Акту перевірки від 20.06.2013 № 656/22-00/378038 ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0002342205 від 11.07.2013, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 4725 грн., з яких: 3780 грн. - за основним платежем; 945 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0002352205 від 11.07.2013, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість з вироблених на Україні товарів" у розмірі 4500 грн., з яких: 3600 грн. - за основним платежем; 900 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

Не погоджуючись із висновками відповідача щодо відсутності фактичного здійснення операцій між ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" та ТОВ "Шоковіта", а також податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Як вбачається з Акту перевірки, вказані вище податкові повідомлення-рішення прийняті у зв'язку з придбанням позивачем у ТОВ "Шоковіта" алюмінієвих протвінів.

На думку посадової особи відповідача, контрагент позивача як постачальник має ознаки фіктивності, з огляду на наступне.

Так, при проведенні документальної перевірки позивача ДПІ у Вишгородвському районі Київської області ДПС отримала Акт ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська від 21.12.2012 №7206/224/33421689 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Шоковіта" під час здійснення господарських відносин з БПП "Сура" за вересень 2011 року, ТОВ "Компанія "Хімагросервіс" за листопад 2011 року".

Згідно з вказаним Актом перевірки, податковий орган зазначає, що згідно податкової звітності ТОВ "Шоковіта" встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

За результатами перевірки зроблено висновки, що ТОВ "Шоковіта" здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Таким чином, вищезазначеним Актом перевірки зроблено висновки, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ "Шоковіта" відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 роках.

Враховуючи дані вищезазначеного Акту перевірки іншої податкової інспекції, відповідач дійшов висновку про відсутність фактичного здійснення операцій між ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" та ТОВ "Шоковіта".

У зв'язку з зазначеним, відповідач вважає, що внаслідок здійснення операцій з ТОВ "Шоковіта", позивач завищив витрати з придбання алюмінієвих протвінів, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, та неправомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Проте, вказані висновки податкового органу суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з Акту перевірки, позивачем надавались належним чином засвідчені копії податкових накладних, отриманих від ТОВ "Шоковіта", а також належним чином засвідчені копії договору, видаткової накладної, платіжних доручень, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Тобто, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі алюмінієвих протвіній. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо купівлі у ТОВ "Шоковіта" алюмінієвих протвіній.

Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання правочинів, контрагент позивача був зареєстрований як юридичні особи та був платником податку на додану вартість.

Крім того, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість листа алюмінієвого були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Таким чином, фінансово-господарські операції позивача з ТОВ "Шоковіта" підтверджені первинними документами, які були надані податковому органу на перевірку.

Крім того, судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 по справі №804/1271/13-а, яка набрала законної сили 14.05.2013 згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності № 7206/224/33421689 від 21.12.2012р., з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Шоковіта" (код ЄДРПОУ 33421689) під час здійснення господарських відносин з БПП "Сура" (код ЄДРПОУ 30668399) за вересень 2011 року, ТОВ "Компанія "Хімагросервіс" (код ЄДРПОУ 37237904) за листопад 2011 року висновків про визнання відсутності у ТОВ "Шоковіта" об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період з вересня 2011 по жовтень 2012 року, та щодо коригування показників податкової звітності ТОВ "Шоковіта" (код ЄДРПОУ 33421689) за період з липня 2012 по жовтень 2012 року, яке відбулося на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності № 7206/224/33421689 від 21.12.2012р., з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Шоковіта" (код ЄДРПОУ 33421689) під час здійснення господарських відносин з БПП "Сура" ( код ЄДРПОУ 30668399) за вересень 2011 року, ТОВ "Компанія "Хімагросервіс" (код ЄДРПОУ 37237904) за листопад 2011 року, в тому числі дії з виключення з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Шоковіта" (код ЄДРПОУ 33421689) у податкових деклараціях за період з липня 2012 року по жовтень 2012 року.

Крім того, вказаною постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкової звітності ТОВ "Шоковіта" (код ЄДРПОУ 33421689) за період з липня 2012 року по жовтень 2012 року., в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ "Шоковіта" (код ЄДРПОУ 33421689) включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з липня 2012 року по жовтень 2012 року.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з вимогами ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, з наведеного слідує, що відповідач при проведенні перевірки позивача протиправно використовував дані Акту ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська від 21.12.2012 №7206/224/33421689 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Шоковіта" під час здійснення господарських відносин з БПП "Сура" за вересень 2011 року, ТОВ "Компанія "Хімагросервіс" за листопад 2011 року", що призвело до висновків податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Так, за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ "Шоковіта" позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість та визначив валові витрати.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Однак, як встановлено під час судового розгляду, кошти сплачені ТОВ "Шоковіта" в оплату за поставлені товарно-матеріальні цінності, є пов'язаними з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Це означає, що податкове повідомлення-рішення № 0002342205 від 11.07.2013, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 4725 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, Позивачем на підставі первинних документів по господарських відносинах з ТОВ "Шоковіта" було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Згідно пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При цьому, нормами Податкового кодексу України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені вимоги до змісту податкової накладної, яка має містити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Податкові накладні, які надавались позивачем до перевірки, містять усі дані стосовно змісту операції з виконання робіт (надання послуг), вимоги щодо яких встановлені приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу на ту обставину, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ "Шоковіта" не був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до приписів пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, при отриманні податкових накладних від ТОВ "Шоковіта", які засвідчують постачання товарно-матеріальних цінностей, у позивача виникло право на податковий кредит.

Як встановлено судом, податкова накладна є документом, що засвідчує факт отримання платником податків послуг, з дати отримання якої, згідно із приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, у платника виникає право на податковий кредит та яка, виходячи із змісту пункту 198.6 статті 198 цього ж Кодексу, підтверджує право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відтак, відсутність обов'язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Проте, податковим органом не доведено відсутності фактичного здійснення операцій між ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" та ТОВ "Шоковіта", оскільки позиція податкового органу ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтвердженні належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доказано факту порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а відтак прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013 №0002352205 є таким, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібозавод №3" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 11.07.2013 №0002342205 та №0002352205.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібозавод №3" (код за ЄДРПОУ 00378038) сплачений судовий збір у розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.