Ухвала суду № 35552198, 21.11.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4757/13 21.11.2013 21.11.2013 21.11.2013

Провадження № 22ц /784/3742/13 Головуючий у першій інстанції Безпрозваний В.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів : Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі Шпонарській О.Ю.,

за участю: представника відповідача - Хмельницького В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2013 року про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до держави в особі Головного управління державної казначейської служби в Миколаївській області та Заводського районного суду м. Миколаєва про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

2 серпня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до держави в особі головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області та Заводського районного суду м. Миколаєва, в якому просив відшкодувати матеріальну шкоду, спричинену з вини Заводського районного суду м. Миколаєва в розмірі 60 грн. 30 коп.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2013 року провадження по справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просив скасувати ухвалу та направити справу до суду для продовження розгляду, посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження по справі суд першої інстанції послався на те, що спір між сторонами виник у сфері реалізації сторонами процесуальних прав під час розгляду цивільної справи, тобто в процесі здійснення правосуддя, а не з правовідносин, передбачених ст. 15 ЦПК України.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_4 свої позовні вимоги обґрунтував тим, що при постановленні ухвали про залишення без розгляду його скарги на дії державного виконавця суддею Заводського районного суду м. Миколаєва внаслідок невірного застосування процесуальних норм закону йому була спричинена майнова шкода, пов'язана з оскарженням цієї ухвали, у розмірі судових витрат на подачу апеляційної скарги.

Таким чином, позивач вважає, що Заводським районним судом м. Миколаєва порушено його суб'єктивне право на справедливий розгляд справи, внаслідок чого йому спричинена майнова шкода, розмір якої він визначив та обґрунтував в позові.

За приписами ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Пункт 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України визначає, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладені обставини та аналіз зазначених правових норм, суд першої інстанції при розгляді справи дійшов помилкового висновку, що матеріально-правова вимога, заявлена позивачем, не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Зазначений спір є цивільно-правовим, оскільки стосується вирішення питання про відшкодування майнової шкоди, завданої, як вважає позивач, внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі.

Розгляд таких справ згідно з положеннями ст. 15 ЦПК України повинен відбуватися за правилами цивільного судочинства.

Крім того, постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір між сторонами підлягає розгляду у судах в порядку цивільного судочинства. Між тим, не встановивши будь-яких інших обставин при розгляді справи, районний суд дійшов протилежного висновку та закрив провадження з підстав п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Між тим, враховуючи, що суди здійснюють правосуддя від імені держави та фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, Заводський районний суд м. Миколаєва не може бути відповідачем за вказаними вимогами, а відтак суд обґрунтовано закрив провадження по справі стосовно вимог до Заводського районного суду м. Миколаєва.

За такого, ухвала суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_4 до держави в особі головного управління державної казначейської служби в Миколаївській області постановлена з порушенням норм процесуального права і на підставі п. 4 ст. 311 ЦПК України підлягає в цій частині скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК У країни, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2013 року в частині вирішення позовних вимог до держави в особі Головного управління державної казначейської служби в миколаївській області скасувати, а справу в цій частині направити до того ж суду для продовження розгляду.

В іншій частині зазначену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції тільки в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі.

Головуючий Судді