Рішення № 35552035, 05.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р.Справа № 922/3849/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (м. Київ) до Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (м. Харків) про стягнення 16896,92 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - Костенка О.А., довіреність б/н від 20.07.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (м. Київ) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (м. Харків) 13727,66 грн. страхового відшкодування та 1720,50 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що до позивача у межах фактичних витрат та суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до відповідача - особи, відповідальної за шкоду, завдану пошкодженням транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер № АА 4983 ОМ внаслідок ДТП.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 вересня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 жовтня 2013 року.

26 вересня 2013 року представник позивача надав заяву, в якому просив суд провести розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2013 року було відкладено розгляд справи на 28 жовтня 2013 року.

28 жовтня 2013 року представник позивача надав заяву, в якому просив суд провести розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2013 року було відкладено розгляд справи на 05 листопада 2013 року.

05 листопада 2013 року представник відповідача надав заперечення, в яких зазначив, що у зв"язку з тим, що в позовній заяві відсутні докази проведення розрахунку фахівця - товарознавця або аварійного комісара, то відповідачем було замовлено проведення розрахунку шкоди у сертифікованого аварійного комісара, як того вимагає діюче законодавство, та відповідно до цього розрахунку розмір оціненої шкоди становить 5603,58 грн., та згідно полісу страхування встановлена франшиза в сумі 1000 грн., у зв"язку з чим просив частково задовольнити позов в сумі 4603,58 грн.

05 листопада 2013 року представник позивача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 021115/2.

Представник відповідача просив частково задовольнити позов в сумі 4603,58 грн.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника відповідача, судом встановлено наступне.

21 серпня 2012 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», (позивач) та ТОВ «Євро Лізинг» було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-0001лиз/1449, предметом якого є страхування транспортного засобу «Рено» державний реєстраційний № АА 4983 ОМ.

Умовами вказаного договору сторонами погоджено, що до переліку страхових випадків включено пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок ДТП, стихійних лих, протиправних дій третіх осіб, незаконного заволодіння (угону або викрадення).

В результаті дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 22 листопада 2012 року було пошкоджено транспортний засіб «Рено» державний реєстраційний № АА 4983 ОМ та його власнику заподіяно матеріальну шкоду.

Позивач зазначає, що матеріальна шкода складає 15 322 грн., яка визначена на підставі рахунку № 2501 від 03 грудня 2012 року, складеного ФО-П Маматовим Сергієм Михайловичем - підприємством, до якого звернулася потерпіла особа для ремонту транспортного засобу.

Відповідно до постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.12.2012 р. Чеботаєва С.О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та застосовано у відношенні до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до відомостей № 9111803 про дорожньо- транспортну пригоду, автомобіль "Рено", державний реєстраційний номер АА4983ОМ, належить ТОВ "Євролізінг".

ТОВ "Євролізінг" звернулось до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування, реєстраційний номер № ПССКА- 1826.

Позивач, як страховик за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-0001лиз/1449 від 21 серпня 2012 року, відповідно до платіжного доручення № 3712 від 06 березня 2013 року здійснив виплату власнику пошкодженого транспортного засобу «Рено» державний реєстраційний № АА 4983 ОМ страхове відшкодування у розмірі 13 727 грн., що обчислювалося виходячи з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану транспортного засобу за вирахуванням франшизи у розмірі 1 594 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири) гривні 34 копійки.

Як визначено в ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до матеріалів справи з"ясовано, що цивільно-правова відповідальність Чеботаєва С.О. застрахована в ПАТ "Харківська муніципальна страхова компанія", поліс № АВ/0319018.

Суд дійшов висновку про те, що у позивача в силу приписів даних норм виникло право регресної вимоги до відповідача.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою № 03/5528 від 15.05.2013 р. про перерахування у добровільному порядку сплачене позивачем страхове відшкодування за пошкоджений страховий автомобіль у розмірі 13727,66 грн. Надіслання вказаного листа відповідачу підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи № 27).

Однак, відповідач заявлені вимоги не задовольнив, страхового відшкодування не сплатив, що і стало підставою позивачу для звернення до суду з відповідним позовом.

В силу ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, відповідно до розрахунку аварійного комісара від 27.10.13 р. розмір оціненої шкоди становить 5603,58 грн., та згідно полісу страхування встановлена франшиза в сумі 1000 грн., у зв"язку з чим просить частково задовольнити позов в сумі 4603,58 грн.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) визначено, що у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспорного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством...

Такий порядок встановлено Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Постановою КМУ №8 від 05.01.1998 року «Про затвердження Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів» та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розрахунок суми збитку повинен бути проведеним також відповідно до «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Мінюста №142/5/2092 від 24.11.2003 року (Методика).

Позивачем була проведена виплата страхового відшкодування на підставі рахунку №2501 від 03.12.2012 року СТО ФО-П Маматов С.М. Доказів того, що це СТО є спеціалізованим СТО з ремонту аналогічних автомобілей та має відповідний сертифікат на проведення оціночної діяльності матеріали справи не містять.

У зв'язку із тим, що в позовній заяві відсутні докази проведення розрахунку фахівця - товарознавця або аварійного комісара, відповідачем було замовлено проведення розрахунку шкоди у сертифікованого аварійного комісара, як вимагає того діюче страхове законодавство України.

Відповідно до розрахунку аварійного комісара, розмір шкоди становить 5 603, 58 грн.

Порядок надання послуг з ремонту автомобільних транспортних засобів встановлено діючими Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Мінтранса України №792 від 11.11.2002 року, зареєстровані в Мінюсті України 17.02.2003 року за №122/7443 (надалі - Правила).

Згідно цим Правилам, вони регулюють правові норми взаємовідносин між Замовником і Виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їхніх складових. Правила поширюються на суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які надають послуги з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів (ТЗ) та їхніх складових.

Відповідно до п. 27 Правил, ремонт автомобілів (їхніх) складових виконується згідно з вимогами експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації, нормативних документів. При цьому, розрахунковими документами, що засвідчують надання послуги, є:

- акт передавання-приймання ТЗ після надання послуг з ремонту чи техобслуговування;

- наряд-замовлення, оформлений згідно з вимогами даних Правил, підписаний з одного боку, контролером якості Виконавця, що засвідчує повноту виконання, оплату, якість надання послуг і гарантійні зобов'язання.

- квитанція про оплату робіт, рахунок-фактура, податкова накладна (для юридичних осіб).

В свою чергу, ці Правила покладають на Виконавця робіт - СТО, обов'язок мати необхідну нормативну і ремонтну документацію та документацію з технічного обслуговування ТЗ та їхніх складових, а також інформацію про послуги, що надаються з визначенням їхньої трудомісткості та вартості.

Крім того, при складанні наряду-замовлення на надання послуг з ремонту, Правила вимагають від Виконавця вказувати (Додаток Д до Правил):

- найменування або код послуги за державним класифікатором продукції та послуги ДК 016-97,

- трудомісткість послуги,

- вартість однієї нормо-години і т.і.

Як вбачається із доданих до позовної заяви документів з СТО ФО-П Маматов С.М., вони не відповідають діючим Правилам.

Наряд-замовлення, із вказівкою обсягу робіт (трудомісткість), вартістю однієї нормо- години, із посиланням на нормативи, взагалі не складався.

В рахункі-фактурі взагалі відсутні посилання на технологічні норми, які встановлені заводом-виробником для проведення того чи іншого виду робіт (заміна деталі, ремонт деталі та пофарбування деталі).

Згідно Акту огляду пошкодженого транспортного засобу (арк. справи 15) внаслідок ДТП були пошкоджені: "крило пер. праве, боковина крило праве, двері задні праві, ковпак пер. колеса прав., ковпак зад. колеса правий".

Рахунок № 2501 від 03.12.12 р. СТО ФО-П Маматов С.М. включає вартість робіт, які суперечать вищевказаним пошкодженням, зокрема як заміна дверей ПП, підготовка та фарбування бампера заднього, підготовка та фарбуання дверей передніх правих, двері ПП 1530169.

Пунктом 2.7 Методики дано визначення: «Вартість матеріального збитку - з технічної точки зору вартісне значення реальних витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування дорожнього транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу».

Таким чином, розрахунок аварійного комісара про оцінку вартості матеріальної шкоди від 27.10.13 р., є належним доказом та таким, що встановлює реальний розмір витрат, які зазнав власник пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу.

Відповідно до розрахунку аварійного комісара, розмір шкоди становить 5 603, 58 грн.

Згідно полісу страхування (копія додається) встановлена франшиза в сумі 1000, 00 грн., на яку завжди зменшується страхове відшкодування.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягає задоволенню частково в сумі 4603,58 грн.

В решті позовної вимоги в стягненні 9124,08 грн. страхового відшкодування слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 979, 993, 1191, 1192, ЦК України, ст.ст. 9, 27 Закону України „Про страхування", ст.ст. 12, 22, 29, 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ 21186813) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32- А, код ЄДРПОУ 30859524) 4603,58 грн. страхового відшкодування, 868,08 грн. судового збору.

В стягненні 9124,08 грн. страхового відшкодування відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.11.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.