Ухвала суду № 35549014, 23.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2013 р. м. Київ К-40392/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря Кіт О.С.

представника позивача Забуги В.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2010 по справі №2-а-947/10/1070 (№2-а-7825/09/1070) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДБК-Капітал» до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання незаконним рішення, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2010, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДБК-Капітал» (далі-ТОВ «Фінансова компанія «ДБК-Капітал», позивач) до Державної податкової адміністрації України (далі-ДПА України, відповідач 1) Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі-ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, відповідач 2) задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 22.10.2008 №0143731702/0. В частині позовних вимог про визнання незаконним рішення ДПА України від 08.05.2009 №4286/6/25-0215 провадження у справі закрито.

Рішення судів мотивовано неправомірністю застосування штрафних санкцій з огляду на своєчасність сплати позивачем податкового зобов'язання, оскільки Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон України №2181-ІІІ) настання певних правових наслідків пов'язує саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області 07.12.2010 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 21.12.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2010, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема п.п. 5.2.2 п. 5.2, п.п. 5.3.1, п. 5.3 ст. 5, п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №19/17-2/34509335 від 22.10.2008, складеного за результатом невиїзної документальної перевірки ТОВ «Фінансова компанія «ДБК-Капітал» з питань своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб на дивіденди та роялті, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0143731702/0 від 22.10.2008 про застосування до позивача на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ штрафних санкцій в сумі 22500,00грн. за затримку на 15 та 23 дні граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на дивіденди на суму 225000,00грн. за грудень 2007 року.

При цьому, податковий орган виходив з того, що граничний строк сплати вказаної позивачем у податковому розрахунку суми у розмірі 22500,00грн. припадав на 30.01.2008 проте, вказане податкове зобов'язання було сплачено 14.02.2008 та 22.02.2008, оскільки позивачем у платіжному дорученні невірно вказані реквізити номера бюджетного рахунку.

За змістом п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, судом встановлено, що 17.01.2008 позивачем було подано до податкового органу податковий розрахунок резидента, що виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб, в якому вказана сума нарахованого податкового зобов'язання у розмірі 225000,00грн. Згідно платіжного доручення від 23.01.2008 №8 грошові кошти в сумі 225000,00грн. були проведені банком 23.01.2008 за призначенням платежу - «податок з доходів фізичних осіб на дивіденди».

Відповідно до п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України №2181-ІІІ днем подачі до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації.

Слід зазначити, що саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку Закон України №2181-ІІІ пов'язує настання певних правових наслідків. Так, відповідно до п.п. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 цього Закону нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу.

Оскільки момент закінчення нарахування пені визначено датою подачі платіжного документа до банку, то є підстави для висновку, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма пов'язує погашення (сплату) податкового боргу платником податків.

Отже, той факт, що кошти певний час знаходились на іншому бюджетному рахунку є формальною обставиною, яка не може бути підставою для висновку про порушення позивачем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

З урахуванням зазначеного, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, щодо безпідставності застосування до позивача штрафних санкцій.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв