Постанова № 35548634, 25.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Справа № 5009/3974/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від позивача:Сясько В.О., дов. б/н від 05.11.2012р.;від відповідача:Махінько І.В., дов. б/н від 20.06.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2013р.у справі господарського суду№5009/3974/12 Запорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дніпро"простягнення заборгованості у розмірі 916 661,10грн.В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест", звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дніпро" про стягнення 916 661,10грн. - суми заборгованості по оплаті за поставлений товар.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.08.2013р. (складене 16.08.2013р.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. у справі №5009/3974/12, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.11.2013р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 25.11.2013р. представник позивача підтримав вимоги касаційної скарги, представник відповідача заперечував проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 31.01.2007р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Дніпро" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №018, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати товар, визначений в пункті 1.2 цього договору, загальна сума якого складає 1455648,98грн. у власність покупця, а останній прийняти даний товар та сплатити за нього грошову суму в порядку, визначеному цим договором.

11.04.2007р. та 16.05.2007р. між сторонами укладено доповнення до договору купівлі-продажу від 31.01.2007р. за № 001 та № 002 відповідно, за змістом яких сторони домовились про додаткову поставку товару.

Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору продавець надає товар, визначений в пункті 1.2 цього договору частинами за кількістю та найменуванню. Продавець надає товар покупцю протягом 3-х банківських днів з моменту оплати товару (його частини) згідно пункту 5.2 цього договору.

Пунктом 3.2 договору визначені умови поставки - самовивіз зі складу визначеного продавцем. Під словом "самовивіз" сторони домовились про наступне: покупець зобов'язується, в строки, визначені в договорі, отримати на складі продавця товар та за свій рахунок здійснити перевезення.

Умовами пункту 3.3 договору сторони передбачили, що товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем в кількості згідно накладної, за якою продавець передає товар, а покупець приймає його в момент вивозу зі складу уповноваженим представником покупця.

Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що надані позивачем видаткові накладні не містять посад, прізвищ, імен та по батькові осіб, чий підпис стоїть у графі одержувач товару, а за накладними №050 від 06.03.2007р., №059 від 07.03.2007р., №103 від 22.03.2007р., №147 від 03.04.2007р. значиться поставленим насіння кукурудзи та соняшника, що не було предметом поставки за договором купівлі-продажу №018 від 31.01.2007р.

Також судами встановлено, що поставка відповідачеві 17.05.2011р. Вуксалу мікропланту на суму 24 288грн., 18.05.2011р. Вуксалу мікропланту на суму 24 288грн., 09.06.2011р. Гербициду Гармонік і Гербициду експерт прилипатель на суму 5 453,58 грн. здійснена за договором №016 від 31.01.2007р. (що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №311 від 17.04.2008р.), а не за договором №018 від 31.01.2007р.

Наявні в матеріалах справи одинадцять довіреностей, не містять посилання на отримання товару за умовами договору купівлі-продажу №018 від 31.01.2007р.

Крім того, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, з урахуванням положень Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., вірно визначився щодо недотримання сторонами вищезазначених правил перевезення вантажів автотранспортом з огляду на відсутність товарно-транспортних накладних, які б підтверджували передачу товару в період з 06.03.2007р. по 09.06.2007р. за договором купівлі-продажу №018 від 31.01.2007р.

Виходячи зі змісту п. 1.2 договору купівлі-продажу №018 від 31.01.2007р., який визначає предмет договору, як хімічні речовини - гербіциди, фунгіциди, інсектициди та встановивши, що перелічені хімічні речовини для продажу, кількість яких відрізняється від стандартної, упаковки фірми-виробника та з урахуванням Правил перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом України, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №822 від 26.07.2004р., господарські суди першої та апеляційної інстанції вірно зазначили, що для перевезення зазначених речовин повинна бути окрема тара та відповідні документи на перевезення небезпечного вантажу.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до вірного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. у справі №5009/3974/12 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. у справі №5009/3974/12 - залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков