Постанова № 35548549, 26.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 914/2257/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача -Глоба В.В.,відповідача третьої особи-не з'явились, -не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Галичина"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.09.2013у справі№914/2257/13за позовомПАТ "СК "Нова"до (третя особаПАТ "Галичина" - ТОВ "Галмолторг")про стягнення 6612,97 грн. страхового відшкодування в порядку регресу встановив:

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.08.2013 (суддя Синчук М.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 (судді: Кордюк Г.Т., Данко Л.С., Михалюк О.В.), позовні вимоги задоволено повністю у зв'язку з їх обґрунтованістю.

ПАТ "Галичина" у поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме ч.1 ст.1172, ч.2 ст.1187, ч.1 ст.1191 ЦК України, пп."а" п.38.1.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст.27 Закону України "Про страхування". Зокрема, скаржник вважає, що винний у скоєнні ДТП водій Гавриленко А.Є. перебував у трудових відносинах з ТОВ "Галмолторг", а тому саме останній є відповідальним за шкоду, завдану в результаті ДТП, що трапилась 06.10.2008р.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується скаржником, 06.09.2008р. між ПАТ "Галичина" (страхувальник) та ПАТ "СК "НОВА" було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/0114193. Забезпечений транспортний засіб за договором - автомобіль "ГАЗ", д.н. ВС3474 ВС.

06.10.2008р. об 10 год. у м.Києві по проспекту Червонозоряному, 17 Гавриленко А.Є., керуючи автомобілем "ГАЗ", д.н. ВС3474ВС, здійснив зіткнення з транспортним засобом "Шевроле", д.н. АА1873СІ, під керуванням Соловйова Є.В., в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 24.11.2008 Гавриленка А.Є. визнано винним у порушенні вимог п.п.2.9,10.1 Правил дорожнього руху та накладено на нього штраф у розмірі 340 грн. Разом з цим, постановою суду встановлено, що Гавриленко А.Є. під час вчинення ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь Соловйова Є.В. в розмірі 6612,97 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 03.06.2010 №5282, №5283 та №5284.

Відповідно до пп."а" п.38.1.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відтак, колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, будучи страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/0114193, повинен на підставі пп."а" п.38.1.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодувати шкоду, завдану винним водієм забезпеченого транспортного засобу, який (водій) перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Крім того касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту ст.993 та ч.1 ст.1172 ЦК України, особою, відповідальною за завдані збитки є роботодавець винного у скоєнні ДТП водія, за умови пред'явлення регресного позову до роботодавця саме страховиком за договором добровільного майнового страхування, а не страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який є позивачем у даній справі.

Наведеним спростовуються доводи відповідача про те, що позивачу необхідно звертатися з регресним позовом до ТОВ "Галмолторг", як винної особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок ДТП.

Крім того, ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не містить жодних вказівок на те, що страхувальником, до якого може подаватися регресний позов, має бути виключно фізична особа, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду та керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, оскільки відповідне обмеження для юридичної особи (позивача) бути страхувальником суперечило б диспозитивним положенням п.1.1 ст.1 цього Закону. Натомість помилкові твердження заявника про зворотне ґрунтуються на вибірковому звуженому тлумаченні змісту пп."а" п.38.1.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шляхом визначення відповідачами за регресним позовом лише фізичних осіб, які керують забезпеченими транспортними засобами та перебувають у стані сп'яніння.

За таких обставин, колегія відхиляє безпредметні посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на ч.1 ст.1172 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування".

Відтак, висновок судів попередніх інстанцій про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу є обґрунтованою, не спростовано скаржником.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 у справі №914/2257/13 залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Галичина" - без задоволення.

Головуючий, суддяВ.Овечкін Судді:Є.Чернов В.Цвігун