Постанова № 35548546, 26.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 905/2482/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013р.у справі№ 905/2482/13 господарського суду Донецької областіза позовомприватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"докомунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4,простягнення 16 628, 10 грн. збитківза участю представників сторін:

від позивача: Ганатовська Т.М., дов. від 21.02.2013

від відповідача: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулося до господарського суду з позовом до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" про стягнення 16628, 10 грн. збитків в порядку регресу.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що виплативши страхувальнику відповідно до договору добровільного комплексного страхування автотранспортного засобу № ДКТ3/2144/48 (А00112281) від 0212.2009р. страхове відшкодування в розмірі 16628,10 грн., він відповідно до ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув право зворотної вимоги до особи, винної у заподіянні страхувальнику збитків, якою згідно зі ст. 1172 ЦК України є відповідач, як роботодавець винної у спричиненні ДТП особи.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.06.2013р. (суддя Зекунов Е.В.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" суму страхового відшкодування у розмірі 16 628,10 грн. та 1 720, 50 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. (колегія суддів у складі: Дучал Н.М. - головуючий, Склярук О.І., Ушенко Л.В.) апеляційну скаргу комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2013р. - без змін.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач мав всі підстави для виплати своєму страхувальнику страхового відшкодування, оскільки укладений між ними договір добровільного комплексного страхування автотранспортного засобу № ДКТЗ/2144/48 (А0112281) від 02.12.2009р. був чинний на момент скоєння працівником відповідача ДТП; позивач, виконавши свої зобов'язання перед страхувальником за вказаним договором добровільного страхування шляхом виплати страхового відшкодування набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою є відповідач, як роботодавець винної у вчиненні ДТП особи, оскільки вина його працівника документально підтверджена наявним в матеріалах справи доказами.

В касаційній скарзі комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 02.12.2009р. між приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (страховик, позивач) та ОСОБА_9 (страхувальник) укладено договір комплексного добровільного страхування автотранспортного засобу та супутніх ризиків № ДКТЗ/2144/48 (А 0112281), відповідно до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом - автомобілем "Mitsubishi Pajero Wagon", д.p.н. НОМЕР_1. Вигодонабувачем згідно п. 15 Договору страхування є ВАТ "Астра Банк". Строк дії договору (п.14.) - з 04.12.2009р. по 03.12.2010р.

Пунктом 4.4. Загальних положень договору страхування передбачено, що страховим ризиком зі страхування КАСКО є, зокрема, ДТП (пп. 4.4.1.1.).

27.02.2010р. о 10 год. 50 хв. у Куйбишевському районі м. Донецька по вул. М.Жукова, 56А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого позивачем згідно договору страхування транспортного засобу "Mitsubishi Pajero Wagon", д.p.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_10, та тролейбуса ЗІУ-9, д.р.н.НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок якої автомобіль "Mitsubishi Pajero Wagon", д.p.н. НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

У зв'язку з цим, страхувальник позивача - ОСОБА_9 звернулась до ПАТ "СГ "ТАС" із заявою настання події зі страхування КАСКО № 02446/38/2010/59 від 02.03.2010р.

Відповідно до Висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 336/10-03 від 05.03.2010р., складеного на замовлення позивача Центром незалежних експертиз, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Mitsubishi Pajero Wagon", д.р.н.НОМЕР_1, склала 35 336,90 грн. (з урахуванням ПДВ) та 29 447, 42 грн. (без ПДВ).

Зазначена вище ДТП відповідно до умов договору добровільного страхування автотранспортного засобу № ДКТЗ/2144/48 (А 0112281) від 02.12.2009р. та норм чинного законодавства України визнана позивачем страховим випадком, про що складено страховий акт № 15217 В/38/2010 від 08.07.2010р., відповідно до якого сума страхового відшкодування, що підлягала виплаті страхувальнику, склала 16 628, 10 грн.

На виконання умов договору страхування автотранспортного засобу № ДКТЗ/2144/48 (А0112281) від 02.12.2009р., на підставі страхового акту № 15217 В/38/2010 від 08.07.2010р., позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь вигодонабувача - ВАТ "Астра Банк" у розмірі 16 628,10 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 30910 від 12.07.2010р.

Постановою Київського районного суду м. Донецька від 27.04.2010р. у справі №3-1341/10 ОСОБА_4, який працює водієм ККП "Донелектроавтотранс", визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 340, 00 грн.

Позивач на адресу ККП "Донелектроавтотранс" надіслав регресну вимогу №3172/1 від 29.09.2011р. про компенсування в порядку регресу його витрат на виплату страхового відшкодування у сумі 16 628,10 грн., яка була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, винною у скоєнні 27.02.2010р. ДТП особою відповідно до Постанови Київського районного суду м. Донецька від 27.04.2010р. у справі № 3-1341/10, є водій тролейбуса ЗІУ-9, д.р.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_4, який на момент вчинення ДТП перебував трудових відносинах з відповідачем - працював на посаді водія тролейбусного депо № 1, що підтверджується наявними в матеріалах справи постановою Київського районного суду м. Донецька від 27.04.2010 у справі №3-1341/10, довідкою ККП ДМР "Донелектроавтотранс" від 09.04.2013р., матеріалами адміністративної справи.

Крім того, судами також встановлено, що згідно подорожнього листа серії Е №087056 від 27.02.2010р. дорожньо-транспортна пригода 27.02.2010р. сталася з вини ОСОБА_4 під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Суди попередніх інстанцій, врахувавши викладене, дійшли обґрунтованого висновку, що в даному випадку, ККП ДМР "Донелектроавтотранс", як роботодавець особи, винної у скоєнні 27.02.2010р. ДТП, є відповідальним за збиток, заподіяний автомобілю "Mitsubishi Pajero Wagon", д.р.н.НОМЕР_1, в результаті його пошкодження під час ДТП 27 02.2010.р.

Статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати своєму страхувальнику страхового відшкодування за завдану внаслідок ДТП шкоду автомобілю "Mitsubishi Pajero Wagon", д.р.н.НОМЕР_1, до позивача перейшло право зворотної вимоги щодо сплати збитків в розмірі виплаченого страхового відшкодування - 16 628, 10 грн. до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою в даному випадку є відповідач, як роботодавець особи, винної у скоєнні ДТП, про що обґрунтовано зазначено судами попередніх інстанцій.

Як вбачається з матеріалів справи та касаційної скарги відповідач в заперечення позовних вимог посилається на відсутність у позивача підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки укладений між ОСОБА_9 та позивачем договір страхування № А 0112281 від 02.12.2009р. не набув чинності через не сплату страхувальником в повному обсязі передбаченої договором страхової премії. Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі твердження безпідставними, які обґрунтовано відхилили суди попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 983 ЦК України, ст. 18 Закону України "Про страхування" договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 9.2. Договору страхування, договір набуває чинності з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем сплати страхувальником в повному обсязі страхової премії за договором, що підлягає сплаті одноразово, або страхової премії за перший період страхування за договором, якщо договором не передбачений інший строк набуття чинності договором.

Пунктом 11 Договору страхування сторони обумовили розмір страхової премії - 15 876,00 грн.

Як встановлено судами згідно довідки АТ "СГ "ТАС" (Донецька дирекція) про надходження страхових платежів по договору А №112281 від 02.12.2009р. страхувальником 04.12.2009р. сплачено страхову премію у сумі 3969,00 грн., що відповідає вимогам ст.983 ЦК України та ст.18 Закону України "Про страхування".

Крім того, суди обґрунтовано зазначили, що сторони договору страхування № А 0112281 від 02.12.2009р. своїми діями - зверненням страхувальника із заявою про настання страхової події, складанням страховиком (позивачем) страхового акту та виплатою страхового відшкодування, підтвердили його дійсність, оскільки такі дії були направлені на виконання умов зазначеного договору. При цьому, частину суми страхового відшкодування згідно страхового акту №15217В/38/2010 від 08.07.2010р., що підлягало виплаті страхувальнику, в розмірі 11 907,00 грн. було зараховано позивачем в рахунок сплати страхових платежів за договором страхування, строк сплати яких настав на час виплати страхового відшкодування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності передбачених законом підстав для притягнення відповідача до відповідальності за спричинену шкоду та вірно задовольнили позовні вимоги, стягнувши з ККП ДМР "Донелектроавтотранс" 16628, 10 грн. збитків, оскільки відповідач, як роботодавець винної у вчиненні ДТП особи, є особою відповідальною за завдані власнику автомобіля "Mitsubishi Pajero Wagon", д.р.н.НОМЕР_1, збитки та зобов'язаний відповідно до ст. 1194, ч. 1 ст. 1172 ЦК України відшкодувати їх позивачу в заявленому до стягнення розмірі, що дорівнює сумі страхового відшкодування, виплаченого позивачем на виконання своїх договірних зобов'язання перед страхувальником.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд у відповідності до вимог ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, у відповідності до вимог закону та встановлених обставин вирішив спір у справі. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст. 101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

Посилання скаржника на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. у справі № 905/2482/13 - без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко