Рішення № 35548230, 30.10.2013, Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 490/7365/13-ц

30 жовтня 2013 року

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого-судді Прохорова П.А.

при секретарі Крикливенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на те, що перебував з підприємством - відповідачем у трудових відносинах та з 13.03.2012 року звільнився, після чого з ним не було проведено повний розрахунок як того вимагає діюче законодавство, просив суд стягнути з відповідача на його користь нараховану але не виплачену заробітну плату в розмірі 21360,29 грн.

У судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач звернувся з заявою, у якій просить суд розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності такого представника до суду не надходило.

За таких обставин суд, відповідно до положень ст.ст. 169, 224 ухвалив заочне рішення.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що позивач працював на ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» за трудовим договором, що випливає з копії трудової книжки позивача, що наявна в матеріалах справи.

13.03.2012 року позивача було звільнено з підприємства за його власним бажанням, в зв'язку з виходом на пенсію, згідно ст. 38 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці позивача.

Відповідно до положень ст.ст.116 КЗпП України слідує, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

При звільненні позивач повного розрахунку в частині виплати йому компенсації за невикористану відпустку не отримав та до теперішнього часу відповідача існує перед позивачем заборгованість в розмірі 21360,29 грн., що випливає з виданої підприємством-відповідачем довідки №135 від 19.06.2013 року.

Відповідно до ч. 1, ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних осіб в межах заявлених нами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За викладеного суд зазначає про те, що обов'язок з доведення відсутності вини роботодавця в затримці розрахунку з працівником покладено на такого роботодавця, та враховуючи що відповідач не надав до суду жодних заперечень, суд доходить висновку про необхідність задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача на його користь суми нарахованої але не виплаченої заробітної плати в розмірі 21360,29 грн.

За викладених обставин, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 208, 169, 209, 213-215, 224-226, 228 ЦПК України, ст. 38, 116 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» (54001 м.Миколаїв, вул. Адміральська, 38, р/р 26005616731 в ВАТ Морський транспортний банк в м. Миколаєві, МФО 362784, ОКПО 14313240) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку в розмірі 21360,29 грн.

Стягнути з ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання до Центрального районного суду міста Миколаєва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Центрального районного

суду м. Миколаєва П.А. Прохоров