Ухвала суду № 35547600, 19.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2013 р. м. Київ К/800/17426/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Конюшка К.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Український графіт» на користь управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах у розмірі 111380,24 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» було залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року - без змін.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Український графіт», не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити управлінню Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у задоволенні позовних вимог.

Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства «Український графіт» задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 01.01.2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 01.01.2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів «а», «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність у Приватного акціонерного товариства «Український графіт» обов'язку відшкодувати спірні витрати у повному обсязі, а оскільки добровільно у встановлений строк вони не сплачені, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, стягнувши з Публічного акціонерного товариства «Український графіт» на користь управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах у розмірі 111380,24 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Є. Донець

судді: К.В. Конюшко

В.Ф. Мороз