Постанова № 35547462, 18.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2013 р. м. Київ К/800/52943/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Винокурова К.С.

Бутенка В.І.

Олексієнка М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі за позовом Державного підприємства "Донбасантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Краснолуцька" до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганської області про визнання дій протиправними,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року Державне підприємство «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Краснолуцька» звернулося до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красний Луч Луганської області про визнання незаконними дій відповідача по складанню Акту від 19.06.2013р. №92 щодо перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для включення до акту № 92 від 19.06.2013 року відомостей щодо нарахування пені в сумі 320959 грн. 11 коп. за несплату недоїмки, що порушило права ДП "Донбасантрацит".

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено. Визнано незаконними дії відповідача по складанню акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів від 19 червня 2013 року № 92 в частині нарахування позивачу пені в сумі 320959,11 грн.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Відокремлений підрозділ «Шахта «Краснолуцька» державного підприємства «Донбасантрацит», є платником внесків на державне страхування від нещасного випаду на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, що підтверджується страховим свідоцтвом.

У червні 2013 року відповідачем була проведена перевірка ВП "Шахта Краснолуцька" ДП "Донбасантрацит" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності нарахування внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року, за результатами проведення якої складено акт від 19.06.2013 року № 92. ВП "Шахта Краснолуцька" ДП "Донбасантрацит" в окремій думці виклав незгоду із висновками викладеними в оскаржуваному акті.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що з 01 січня 2011 року втратила чинність ч.2 ст.52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до якої була передбачена відповідальність страхувальника у вигляді стягнення пені за прострочення сплати страхового внеску, а закону, який би встановлював розмір, порядок нарахування та стягнення пені за несплату страхових внесків після 01.01.2011р. прийнято не було, у Фонду відсутні повноваження по стягненню пені за несплату страхових платежів.

Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Статтею 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(№ 1105-XIV) передбачений обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 ст.52 Закону № 1105 (у редакції, чинній до 01 січня 2011 року) встановлювалося, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (№2464-VI), згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень якого ч.2 ст.52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключено.

Проте, вказана обставина не скасовує відповідальність страхувальника за вчинення відповідних порушень, які були ним допущені до 01 січня 2011 року.

Абзацом 5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у розділі «Висновки та пропозиції» відповідачем, зокрема, було зазначено: «Перевірка показала, що на початок перевіряємого періоду платником страхових внесків була сплачена недоїмка у сумі 3593152,42 грн., яка виникла станом на 01.01.2011 року. Протягом перевіряємого періоду недоїмку було погашено частково у сумі 220000,00 грн., тому на несплачену недоїмку, яка виникла станом на 01.01.2011 року нараховано пеню у сумі 320959,11 грн.».

Відповідно до абз.6 п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Таким чином, вказана норма передбачає продовження вчинення органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій стосовно вищезазначених видів заборгованості відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Отже, Фонд і після 01 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 01 січня 2011 року, і, у випадку виявлення порушень, - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

На реалізацію наведених положень Закону № 2464 правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийняло постанову від 30 листопада 2010 року № 31 "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України".

Пунктом 2 цієї постанови визнано такою, що втратила чинність постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 "Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України".

При цьому встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, здійснюється відповідно до цієї ж Постанови № 36, яка втратила чинність.

Слід зазначити, що аналогічним правовідносинам вже надавалась правова оцінка Верховним Судом України. Зокрема, у рішенні від 01 жовтня 2013 року № 21-323а13 вказано, що «до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим законом».

Враховуючи зазначене та зважаючи на те, що обставини у справі встановлено повно та правильно, однак суди попередніх інстанцій допустили порушення норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, крім того, беручи до уваги висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01 жовтня 2013 року №21-323а13, вказані судові рішення підлягають скасуванню із постановленням у справі нового рішення, про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганської області задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Донбасантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Краснолуцька" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: К.С. Винокуров

В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко