Ухвала суду № 35546151, 19.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 820/7964/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представника позивача Вірьовкіна О.М.

представника відповідача Міщук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2013р. по справі № 820/7964/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів , Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство завод "Південкабель", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області, в якому просив суд стягнути з Державного бюджету в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області пеню у сумі 413,66 грн. за прострочку 100 днів (з 28.05.2013 року по 04.09.2013 року) бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 19330,00 грн. за жовтень 2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" - задоволено.

Стягнуно з Державного бюджету в особі ГУДКСУ у Харківській обл. (платник УДКСУ у м. Харкові за кодом 14010200 "Бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами", символ звітності банку 030, р/р 31119030700002 у банку ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" пеню у сумі 413, 66 грн. за прострочку 100 днів (28.05.2013 року по 04.09.2013 року) бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2012 року у сумі 19330, 00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ завод "Південкабель" у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку взаємодії між органами Державної податкової служби та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковується надходження Державного бюджету з ПДВ, затвердженого Наказом ДКУ, ДПАУ від 27.04.2004 р. № 82/245, ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та наявності у позивача права на отримання пені за період з 28.05.2013 року по 04.09.2013 року за прострочку виплати бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 19330,00 грн.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано ст. 200 Податкового кодексу України, згідно п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 якої, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами п.200.7, п. 200.8 наведеної норми платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

У п. 200.10, п. 200.11, п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби(п.200.13ст.200 Кодексу).

Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, обов'язок подання органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету у органу податкової служби виникає після закінчення процедури судового оскарження заявлених до відшкодування сум ПДВ та набранням судовим рішенням законної сили.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року по справі № 2а-882/12/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 року, підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ з державного бюджету в сумі 19330,00 грн. за жовтень 2011 року. (а.с. 10-11).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2012 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові відмовлено.

Отже, право позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 19330,00 грн. встановлено судовими рішеннями по справі № 2а-881/12/2070, що набрали законної сили 02.10.2012 року (а.с. 10-11).

Ці обставини згідно ч.1 ст.72 КАС України мають преюдиціальне значення для суду при розгляді даної справи та не потребують додаткового доказування.

Враховуючи, що заявлена та підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 19330,00 грн. відповідачами не була погашена, позивач в грудні 2012 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому просив стягнути з Держбюджету в особі ГУДКСУ в Харківській області 19330,00 грн. бюджетного відшкодування ПДВ та пеню в сумі 266,29 грн. за 56 днів з 17.10.2012 року по 12.12.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-13723/12/2070 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" - задоволено.

Стягнуто з Держбюджету в особі ГУДКСУ в Харківській області (платник УДКСУ в м. Харкові за кодом 14010200 "Бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами", символ звітності банку 030, р/р 31119030700002 у банку ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь ПАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 19330,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста тридцять грн. 00 коп.) та пеню в сумі 266,29 грн. (двісті шістдесят шість грн. 29 коп.) за 56 днів затримки за період з 17.10.2012 року по 12.12.2012 року.

Приймаючи рішення у справі № 2а-13723/12/2070, суд апеляційної інстанції виходив з того, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби жодних дій, спрямованих на надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, вчинено не було.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що моментом виникнення заборгованості та, відповідно, виникненням у позивача права на нарахування та стягнення пені на підставі п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України є - 17.10.2012 року.

Згідно приписів ст.254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Зазначені обставини в силу приписів ч.1 ст.72 КАС України мають преюдиціальне значення для суду при розгляді даної справи та не підлягають повторному доказуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України - постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Однак, станом на момент розгляду справи судом першої інстанції у відповідності до приписів ст. 200 Податкового кодексу України зазначене бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 19330, 00 грн. позивачеві не перераховано, висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 19330, 00 грн. до Головного управління державної казначейської служби України відповідачем не направлявся.

Згідно п. 200. 17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Також відповідно до п.200.23. ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, нормами Податкового кодексу України прямо закріплена відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Зазначена норма є імперативною та не має будь-яких виключень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ, можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.

Судом встановлено, що позивач вже скористався своїм правом на стягнення в судовому порядку пені, у зв'язку з неотримання відшкодування ПДВ у сумі 19330,00 грн., за період з 17.10.2012 року по 12.12.2012 року та з 13.12.2012 року по 27.05.2013 року (а.с. 54-56, 58-59).

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач має право на стягнення пені в сумі 413, 66 грн., у зв'язку з неотриманням суми бюджетного відшкодування, за період з 28.05.2013 року по 04.09.2013 року (день звернення до суду із позовом).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки сума податку на додану вартість у розмірі 19330,00 грн. за жовтень 2011 року, заявлена до бюджетного відшкодування у податковій декларації з ПДВ, станом на момент розгляду справи не була перерахована позивачу, колегія суддів вважає обґрунтованим та вірним висновок суду першої інстанції, що пеня у сумі 413, 66 грн. за прострочку 100 днів бюджетного відшкодування ПДВ підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ПАТ "Завод "Південкабель".

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у позовній заяві та у рішенні суду першої інстанції допущено описку в частині стягнення пені за прострочку 100 днів бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 19330,00 за жовтень 2012 року, оскільки судовими рішеннями по справі № 2а-881/12/2070, за наслідками скасування податкових повідомлень-рішень від 19.01.2012 року № 0000470840 та № 0000480840, підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 19330,00 грн. за жовтень 2011 року.

Зазначені обставини не є підставою для скасування судового рішення, а можуть бути виправлені судом в порядку ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2013 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

З огляду на те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2013р. по справі № 820/7964/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2013 р.