Рішення № 35545069, 26.11.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Кравець В.А., Шиманського В.Й.

при секретарі - Перевузнику П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА», третя особа з боку відповідачів ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2010 року позивач звернувся із позовом, остаточно уточнивши який зазначив, що 11 листопада 2008 року на Броварському проспекті в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої належний позивачу автомобіль «Renault Kangoo»р\н НОМЕР_6 був пошкоджений.

Пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_3, який керував автомобілем «Audi Q7» р\н НОМЕР_7 та ОСОБА_2, який керував автомобілем «Scoda Octavia» р\н НОМЕР_8.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ СК «Українська страхова група», а ОСОБА_3 - ПрАТ «Страхова компанія «НОВА».

Остаточно уточнивши позовні вимоги позивач зазначив, що матеріальна шкода завдана пошкодженням автомобіля складає 62 322 грн., 2832 грн. витрат на лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 650 грн. витрати автотоварознавчого дослідження, 623.22 грн. державного мита, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 162.84 грн. витрат на відправлення телеграм відповідачам, 4 000 грн. витрат на правову допомогу та 10 000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди.

ПрАТ СК «Українська страхова група» мала сплатити 24 990 грн. страхового відшкодування, проте сплатила 14 121.29 грн., ОСОБА_2 сплатив позивачу 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи викладене, просив стягнути з ОСОБА_2 8 040.03 грн. матеріальної шкоди та 5 000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди, а разом 13 040.03 грн., стягнути з ПрАТ СК «Українська страхова група» 12 134.71 грн. страхового відшкодування, та з ПрАТ СК «Нова» 26 256 грн. страхового відшкодування. (т. 1 а.с. 2-5, 122-125 т.3 а.с. 40-44)

ПрАТ СК «Нова» проти позову заперечувала.(т. 3 а.с. 65-68)

ПрАТ СК «Українська страхова група» проти позову заперечувала.(т.3 а.с. 70-75, 137-148)

Справа розглядалась судом неодноразово.(т.1 а.с. 140-146 т. 2 а.с. 152-154, 215-217)

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 залишені без розгляду за заявою представника позивача.(т.3 а.с. 116-117)

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 30 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволений частково, стягнуто на його користь:

- із ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» 9414.19 грн. страхового відшкодування, 325 грн. витрат товарознавчого дослідження, 235.35 грн. судового збору та 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

- із ПрАТ «Страхова компанія «НОВА» 23535.48 грн. страхового відшкодування, 325 грн. витрат товарознавчого дослідження, 235.35 грн. судового збору та 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

- із ОСОБА_2 1000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди, 107.30 грн. судового збору та 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в іншій частині позову - відмовлено.

Зобов'язано ОСОБА_1 після отриманих виплат передати ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», ПрАТ «Страхова компанія «НОВА» автомобіль «Renault Kangoo» р\н НОМЕР_6. (т.3 а.с.156-163)

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким задовольнити заявлений ним позов в повному обсязі. На обґрунтування скарги зазначив, що зобов'язавши позивача після виплати відшкодування повернути автомобіль, районний суд не врахував, що таких вимог відповідачі не заявляли. Крім того, суд не врахував ушкоджень здоров'я позивача від дорожньо-транспортної пригоди та не встановив ринкову вартість пошкодженого автомобіля.(т. 3 а.с. 191-194)

В апеляційних скаргах відповідачі ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ПрАТ «Страхова компанія «Нова» просили скасувати рішення районного суду та ухвалити нове про відмову в позові. На обґрунтування скарг кожен з апелянтів зазначив, що позивач не забезпечив можливості Страховику оглянути пошкоджений автомобіль та не подавав заяву про виплату страхового відшкодування. Суд не врахував, що за висновком від 01.02.2009 року проведення пошкодженого автомобіля визнано недоцільним, та визначено розмір матеріального збитку в розмірі 47070.95 грн., проте позивач відновив пошкоджений автомобіль, провів його перереєстрацію із вантажного у пасажирський та використовує його за призначенням, а тому позивачу має бути відшкодована різниця між вартістю транспортного засобу до та після пригоди. (т. 3 а.с. 171-183, 197-200)

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 підтримав доводи скарги і просив її задовольнити, заперечував проти інших скарг.

Відповідач ОСОБА_2, представники відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8, кожен окремо, підтримали доводи поданих відповідачами скарг і просили їх задовольнити, заперечували проти скарги позивача.

Інші особи до суду не прибули, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази. (т. 4 а.с. 45-53) Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 988, 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 30 Закону України від 1 липня 2004 р. N 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин(далі - Закон N 1961-IV), роз'яснень, що містяться в п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

За змістом ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України від 1 липня 2004 р. N 1961-IV, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до положень п. 24.1 ст. 24 вищевказаного Закону N 1961-IV (в редакції закону чинній на час виникнення правовідносин), у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.

За змістом п. 22.3 ст. 22 вищевказаного Закону N 1961-IV, потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Винність ОСОБА_3 в тому, що він 11 листопада 2008 року о 12 год. 30 хв. на Броварському проспекті керуючи автомобілем «Audi Q7» р\н НОМЕР_7 в порушення вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01р. № 1306, перед поворотом праворуч завчасно не зайняв крайнього положення на проїзній частині, не надав дорогу автомобілю ОСОБА_2, який керував автомобілем «Scoda Octavia» р\н НОМЕР_8 та здійснив із останнім зіткнення, внаслідок чого автомобіль «Scoda Octavia» р\н НОМЕР_8 виїхав на смугу зустрічного руху де зіткнувся із автомобілем «Renault Kangoo» р\н НОМЕР_6 під керуванням позивача, підтверджується матеріалами справи, постановами Солом'янського районного суду міста Києва від 25.11.2009 року протоколом, схемою пригоди в адміністративній справі, довідкою, висновком автотехнічного дослідження експерта № 72ат від 07 липня 2009 року. При цьому визначено винність у скоєнні пригоди і водія ОСОБА_2 дії якого не відповідали вимогам п. 12.3 Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01р. № 1306, який мав технічну можливість запобігти проте не запобіг зіткненню із автомобілем ОСОБА_3

При цьому у постанові Солом'янського районного суду міста Києва від 25 листопада 2009 року суд дійшов висновку, що невідповідність дій водія автомобіля «Scoda Octavia» р\н НОМЕР_8 ОСОБА_2 вимогам п. 12.3 ПДР України та водія автомобіля «Audi Q7» р\н НОМЕР_7 ОСОБА_3 вимогам п. 10.1, 10.3 ПДР України призвели до зіткнення, а відтак і до заподіяння шкоди позивачу.(т.1 а.с.7-8, 174-185, 215 т.2 а.с.99-139).

Оцінивши наявні у справі обставини дорожньо-транспортної пригоди 11 листопада 2008 року та докази, колегія суддів дійшла висновку, що вина у скоєнні пригоди, а відтак і відповідальність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 має бути рівною.

Визначаючи розмір відшкодування та межі відповідальності колегія суддів враховує наступне.

Оскільки за заявою представника позивача ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 залишені без розгляду, з огляду на положення ст. 303 ЦПК України колегія суддів вирішує спір зважаючи на межі позовних вимог заявлених в суді першої інстанції.

За висновком товарознавчого дослідження № Т-998 від 01 лютого 2009 року, складеного судовим експертом Усенко В.І., проведення відновлювального ремонту автомобіля «Renault Kangoo»р\н НОМЕР_6 визнано економічно недоцільним, у зв'язку з чим визначено розмір матеріального збитку еквівалентний вартості автомобіля в розмірі 47070.95 грн. (т.1 а.с. 9-34)

На виконання ч. 4 ст. 10 ЦПК України ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 липня 2013 року була призначена судова автотоварознавча експертиза.(т.4а.с. 5-9)

За висновком № 7886\13-54 від 22 жовтня 2013 року складеним судовим експертом Київського НДІСЕ МЮ України, ринкова вартість автомобіля «Renault Kangoo» р\нНОМЕР_6 до дорожньо-транспортної пригоди складала 47070.95 грн., розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок пригоди, що сталася 11 листопада 2008 року склав 47070.95 грн., ринкова вартість вищезазначеного пошкодженого автомобіля після пригоди до стану його відновлення складала 24 957.38 грн. (т. 4 а.с. 22-36 )

Позивач не погодився з визнанням належного йому автомобіля фізично знищеним, відновив пошкоджений автомобіль, провів його перереєстрацію із вантажного у пасажирський та використовує за призначенням, що підтверджується повідомленням Броварського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області від 10 квітня 2013 року № 246.(т.3 а.с. 139-145)

Наведені обставини свідчать про наявність підстав застосування положень п. 30.2 ст. 30 Закону N 1961-IV та відшкодування позивачеві різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Доказів наявності витрат з евакуації транспортного засобу з місця пригоди позивач не надав, не встановлено таких і судом.

За таких обставин колегія суддів визначає розмір відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням належного позивачу автомобіля в сумі 22 113.57 грн. (47070.95 грн. ринкова вартість належного позивачу автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди - 24957.38 грн. ринкова вартість автомобіля після пригоди до стану його відновлення).

Оскільки автомобіль залишився у позивача і використовується ним за призначенням, вимоги про відшкодування, що перевищує ринкову вартість цього автомобіля колегія суддів визнала необґрунтованими, а висновок районного суду про відшкодування позивачеві ринкової вартості пошкодженого автомобіля в розмірі 47070.95 грн. із зобов'язанням позивача передати відповідачам відновлений автомобіль - помилковим.

Відповідно до укладеному між ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_2 договору від 09 червня 2008 року, полісу обов'язкового страхування № ВС\0147922, та відповідно до укладеному між ПрАТ «Страхова компанія «Нова» та ОСОБА_3 договору № 663 від 07 липня 2008 року, полісу обов'язкового страхування № ВС\0461570, автомобілі відповідачів на час настання страхового випадку були забезпеченими транспортними засобами за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначений за кожним договором в розмірі 24 990 грн. (25 500 грн. - 510 грн. франшиза).( т. 1 а.с. 55-57, 172-173, т. 2 а.с. 141-143)

ОСОБА_1 звернувся до Страховика із повідомленням про страховий випадок.(т. 2 а.с. 144)

За наявними у матеріалах справи доказами позивач отримав на відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди: за видатковим касовим ордером від 29 грудня 2010 року від ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» - 14121.29 грн. та за письмовою розпискою від ОСОБА_2 - 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди(т. 3 а.с. 44, 75, 115)

Виходячи з того, що ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» добровільно відшкодувала позивачеві 14 121.29 грн., решту завданої шкоди в межах ліміту відповідальності в сумі 6972.28 грн. (22 113.57 грн. - 14121.29 грн. - 510 грн. франшиза за договором ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» - 510 грн. франшиза за договором ПрАТ «Страхова компанія «Нова») має бути стягнуто із ПрАТ «Страхова компанія «Нова» на користь позивача.

Сума 1020 грн. (франшиза Страховиків) матеріальної шкоди має бути відшкодована ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тому з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню 510 грн. (1020 грн. - 510 грн.) матеріальної шкоди, яка не відшкодована страховиком.

За випискою з медичної карти ОСОБА_1 у період із 18 листопада до 09 грудня 2008 року перебував у стаціонарі з діагнозом забій шийного відділу хребта, забійна рана голови, ЗЧМТ, струс головного мозку, перелом ХІ ребра зліва, забій грудної клітини.(т. 1 а.с. 106, 133-134)

За актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 67\Е від 17 лютого 2009 року у ОСОБА_1 виявлена забійна рана чола, вказане ушкодження утворилось від дії тупого предмета, могло утворитись в результаті автомобільної травми 11 листопада 2008 року і відноситься до легкого тілесного ушкодження, що призвело до короткочасного розладу здоров'я на термін більше 6, але менше 21 дня. Діагноз: «Закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку. Забій шийного відділу хребта. Забій грудей, перелом ХІ ребра зліва» встановлено на основі суб'єктивних даних, не підтверджено об'єктивно.(т. 1 а.с. 132-134)

Клопотань про призначення судово-медичної експертизи сторони не заявляли, з власної ініціативи колегія суддів не вправі призначити таку експертизу.

Оцінивши наявні у справі докази колегія суддів дійшла висновку про наявність причинного зв'язку між дорожньо-транспортною пригодою 11 листопада 2008 року та отриманою під час пригоди травмою, у т.ч. забійна рана голови із необхідністю хірургічного втручання, та післяопераційне (косметологічне) лікування позивача на суму 2832 грн., у т.ч. з метою усунути наслідки хірургічного втручання (шраму) з обличчя. Наявність такого причинного зв'язку між отриманими травмами, необхідність лікування із дорожньо-транспортною пригодою від 11 листопада 2008 року сторони не оспорювали.

За косметологічне лікування атрофічного рубця позивач витратив 2832 грн., що підтверджується медичною документацією стаціонарного хворого, довідкою лікувального закладу та актом виконаних робіт.(т. 1 а.с. 135, т. 3 а.с. 73-74)

Інших доказів витрат на проведення лікування позивачем не надано.

Оскільки Страховик має відшкодувати потерпілому тільки пряму дійсну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 2832 грн. післяопераційного (косметологічного) лікування позивача, 650 грн. витрат товарознавчого дослідження мають нести ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вини яких сталася пригода.

Висновок районного суду про покладення на страхові компанії обов'язку відшкодування таких витрат є помилковим, оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню із ухваленням нового про стягнення половини цих витрат у розмірі 1416 грн.(2832 грн.: 2) витрат на після операційне лікування та 325 грн.(650 грн. : 2) товарознавчого дослідження з особи винної у пригоді - ОСОБА_2

При цьому колегія суддів враховує, що позивач за власною ініціативою розпорядившись належними йому правами заявив про залишення вимог до ОСОБА_3 без розгляду, проте не позбавлений права вимагати з останнього 510 грн. матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля, 1416 грн. витрат на лікування та 325 грн. товарознавчого дослідження.

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, проте вимог про стягнення такої шкоди із ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ПрАТ «Страхова компанія «Нова» позивач не заявляв.

Тому з огляду на положення ст. 1191 ЦК України, роз'яснень, що містяться в п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», колегія суддів визнала право позивача заявляти вимоги безпосередньо до винної особи та не вирішувала питання про часткову відповідальність Страховиків.

Судом встановлено, що внаслідок пригоди 11 листопада 2008 року позивач зазнав ушкодження здоров'я, лікувався стаціонарно, був пошкоджений належний йому автомобіль, внаслідок чого позивач зазнав моральних страждань, необхідність звернення до відповідача і суду за захистом порушених прав примушували його порушити звичайний порядок організації свого життя та докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав, як власника автомобіля і відновлення попереднього стану, тому колегія суддів вбачає наявність причинного зв'язку між винними діями відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і наслідками про які зазначав позивач.

Виходячи з обставин справи, засад розумності, виваженості і справедливості, колегія суддів погоджується із визначеним районним судом розміром 1 000 грн.(2000 грн. компенсації моральної шкоди - 1 000 грн. сплачених ОСОБА_2 добровільно) грошової компенсації на відшкодування моральної шкоди, яка має бути стягнута із ОСОБА_2 на користь позивача.

При цьому, колегія суддів враховує наявність права позивача вимагати відшкодування моральної шкоди і з відповідача ОСОБА_3

За наданою до суду довідкою ОСОБА_1 сплатив за надання правової допомоги 4000 грн. ПП ОСОБА_6, останній з 27 травня 2010 року і до 26 листопада 2011 року приймав участь в розгляді справи на підставі нотаріально посвідченої довіреності, коли ОСОБА_1 за нотаріально посвідченою довіреністю уповноважив іншого представника ОСОБА_10, 11 лютого 2013 року за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_1 знов уповноважив ОСОБА_6 представляти інтереси в суді, що підтверджується наявними в справі доказами. (т.1 а.с. 61,69, 107-110, 128, 136-139 т.2 а.с. 87-93 т.3 а.с. 20 )

Тому, колегія суддів визнає обґрунтованим висновок районного суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення на користь позивача 4 000 грн. витрат на правову допомогу представника, який здійснював представництво на підставі нотаріально посвідченої довіреності, 162.84 грн. витрат на відправку телеграм.

На підставі ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідачів на користь позивача 344.10 грн. (229.40 грн. в частині майнових вимог + 114.70 грн. в частині немайнових вимог) судового збору, та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сплата яких позивачем підтверджується квитанцією.( т. 1 а.с. 2-3)

Тому на користь позивача слід стягнути:

- із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» - 6972.28 грн. на відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля, 114.70 грн. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

- із ОСОБА_2 - 510 грн. на відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля, 1416 грн. витрат на лікування, 325 грн.. на відшкодування витрат товарознавчого дослідження, 229.40 грн.(114.70 грн. в частині майнових вимог + 114.70 грн. в частині немайнових вимог) судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Інші доводи скарг цих висновків суду не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 303, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30 квітня 2013 року скасувати в частині:

- стягнення із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» - 9414.19 грн. страхового відшкодування, 325 грн. витрат товарознавчого дослідження, 235.35 грн. судового збору та 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

- стягнення із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» 325 грн. витрат товарознавчого дослідження і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30 квітня 2013 року змінити в частині стягнення із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» 23535.48 грн. страхового відшкодування, 235.35 грн. судового збору та 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і ухвалити в цій частині нове рішення яким позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_4 задовольнити частково і стягнути на його користь із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (код ЄДРПОУ 31241449) - 6 972(шість тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 28 коп. страхового відшкодування, 114(сто чотирнадцять) грн. 70 коп. судового збору та 60 (шістдесят) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30 квітня 2013 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_2 матеріальної шкоди, змінити в частині стягнення судових витрат і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_4 задовольнити частково і стягнути на його користь із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н. НОМЕР_5 - 510 (п'ятсот десять) грн. на відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля, 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) грн. витрат на лікування, 325 (триста двадцять п'ять) грн. на відшкодування витрат товарознавчого дослідження, 229(двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. судового збору та 60 (шістдесят) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30 квітня 2013 року скасувати в частині зобов'язання ОСОБА_1 після отриманих виплат передати ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», ПрАТ «Страхова компанія «НОВА» автомобіль «Renault Kangoo»р\н НОМЕР_6.

В іншій частині рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30 квітня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

В.А.Кравець

В.Й.Шиманський

Справа № 22-ц/796/8747/2013

Головуючий у першій інстанції Грегуль О.В.

Доповідач Левенець Б.Б.