Ухвала суду № 35544862, 24.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 р.Справа № 816/3919/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Бартош Н.С. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. по справі № 816/3919/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Каплинцівське"

до Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Каплинцівське", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 року № 0000782201.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. по справі № 816/3919/13-а позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстроване 22.12.1994 року Пирятинською районною державною адміністрацією Полтавської області.

01.01.2009 року ПАТ "Каплинцівське" зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200064378.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

У період з 15.05.2013 року по 01.06.2013 року відповідачем здійснено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року.

Результати перевірки оформлено актом від 04.06.2013 року № 1089/22-05529308, за висновками якого позивачем порушено, зокрема, вимоги пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на додану вартість в декларації з ПДВ по розрахунках з бюджетом в сумі 252267 грн. за грудень 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки 14.06.2013 року Лубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0000782201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 315334 грн.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугував висновок про те, що ПАТ "Каплинцівське" здійснило постачання СТОВ "Дружба-Нова" в рахунок погашення кредиторської заборгованості незавершеного виробництва соняшника, яке не є сільськогосподарським товаром, відповідно до рахунка-фактури від 31.12.2012 року № 31/12 та виписало податкову накладну від 31.12.2012 року № 8/2 на загальну суму 1513603,80 грн. в т.ч. ПДВ - 252267,30 грн.

Сума ПДВ в розмірі 252267 грн. віднесено позивачем до податкових зобов'язань Декларації за ПДВ (скороченої) за грудень 2012 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що між ПАТ «Каплинцівське» і СТОВ «Дружба-Нова» укладено усну угоду про співробіцнитцтво.

Станом на 01.12.2012 року відповідно балансового рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по взаємовідносинах з СТОВ «Дружба-Нова» рахувалась кредиторська заборгованість в сумі 7810962 грн.

В рахунок погашення кредиторської заборгованості перед СТОВ «Дружба- Нова» ПАТ «Каплинцівське» здійснило постачання незавершеного виробництва соняшника 270 га.

Виконання вказаного договору підтверджується рахунком -фактурою № 31/12 від 31.12.2012 року (а.с. 126).

Також на виконання умов договору виписано податкову накладну № 8/2 від 31.12.2012р. на суму 1513603,80 грн., в т.ч. ПДВ - 252267,30 грн.

В бухгалтерському обліку вищевказана операція відображена наступними бухгалтерськими проводками: Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 70 «Доходи від реалізації - сума-1261336,50 грн.; Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 643 «Податкові зобов'язання» сума-252267,30 грн.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей /пункт 209.2 статті 209 Податкового кодексу України/.

У розумінні пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до пункту 14.1.244 статті 14 Податкового кодексу України товари, це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи", затвердженого наказом Мінфіну від 18.11.2005 року № 790 біологічний актив - тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Для визначення об'єкта оподаткування під сільськогосподарськими товарами положення пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України розуміють товари, зазначені у групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку-суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку-їх виробником. Так само, до сільськогосподарської продукції (товарів) для цілей визначення платника фіксованого сільськогосподарського податку за правилами глави 2 розділу XIV Податкового кодексу України відповідно підпункту 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу віднесені продукти обробки та переробки зазначених вище товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Отже, у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, зазначено товари, які отримані в результаті здійснення сільськогосподарської діяльності, тобто в процесі управління біологічними перетвореннями біологічних активів з метою отримання сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням того, що при створенні поточних біологічних активів та виробництві кінцевої сільськогосподарської продукції шляхом перетворення біологічних активів здійснюються виробничі процеси, які мають на меті вирощування зернових культур (обробіток ґрунту, посів, підживлення рослин, внесення засобів захисту рослин, збирання врожаю тощо), створення поточних біологічних активів рослинництва, які не досягли зрілості та технологічний процес перетворення яких не завершено, є діяльністю, яка відповідає 01.11.0 "Вирощування зернових та технічних культур", та відповідно дохід, отриманий від реалізації таких біологічних активів, - дохід від діяльності, яка відповідає КВЕД 01.11.0 "Вирощування зернових та технічних культур".

Таким чином, незавершене виробництво соняшника є сільськогосподарським товаром.

Підпунктом 209.17.1 пункту 209.17 статті 209 Податкового кодексу України визначено, що дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється, зокрема, на вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД).

Як вбачається з довідки з ЄДРПОУ № 785092 від 30.04.2013 року одним із видів діяльності товариства є вид діяльності за КВЕД-2010: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Оскільки, незавершене виробництво соняшника, як біологічний актив, отриманий позивачем у процесі діяльності визначеної пунктом 209.17 статті 209 Податкового кодексу України, належить до зазначених у товарних групах 1 -24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, то його незавершене виробництво, як товар, вважається сільськогосподарським і операція з його відчуження правомірно відображена ПАТ "Каплинцівське" у податковій декларації (скороченій).

З урахуванням викладеного, відповідачем безпідставно зроблено висновок у акті перевірки про неправомірне віднесення позивачем до податкових зобов'язань Декларації ПДВ (скороченої) за грудень 2012 року суму податку на додану вартість в розмірі 252267,30 грн. по операціях з реалізації незавершеного виробництва соняшника СТОВ "Дружба-Нова".

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. по справі № 816/3919/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Бартош Н.С. Жигилій С.П.