Рішення № 35542390, 21.11.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 21.11.2013

Справа № 320\9273\13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року м. Мелітополь

Запорізької обл.

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

Головуючого - судді Колодіної Л.В.,

При секретарі - Арифовій Л.А.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку",

Про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В позові позивач зазначає, що вона працювала у відповідача на посаді майстра з підготовки виробництва у цеху чавунного литва і 31 січня 2013 року її було звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням).

Позивачка зазначає, що оскільки кінцевий розрахунок при звільненні відповідачем їй не був сплачений, то в порядку ст. 117 КЗпПУ їй повинен бути сплачений середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 81 691 грн. 86 коп.

14 жовтня 2013 року до суду надійшов уточнений позов, в якому позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період лютий-вересень 2013 року в сумі 18 887 грн. 92 коп. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. 00 коп., яка обґрунтована тим, що через відсутність коштів вона не мала можливості придбати собі ліки та обмежувала себе в продуктах харчування, що призвело до її моральних страждань.

13 листопада 2013 року від позивачки надійшов уточнений позов, в якому вона просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період лютий-вересень 2013 року в сумі 18 887 грн. 92 коп.

В судове засідання сторони не з'явились. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Від позивача до суду надійшла заява з проханням слухати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. У разі неявки відповідача просить суд винести заочне рішення.

Від представника відповідача - ОСОБА_2 в матеріалах справи є заперечення, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що затримка з виплати заробітної плати сталася не з причин небажання роботодавця розрахуватись з робітником, а у зв'язку з наявністю об'єктивних обставин та скрутного фінансового становища на підприємстві. Крім того, представник відповідача вказує, що з моменту звільнення і до дня подачі позову позивач не звертався до них із заявою з приводу проведення з ним остаточного розрахунку або видачі довідки про заборгованість.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224 - 227 ЦПК України.

З урахуванням заяви позивача з проханням слухати справу у його відсутність та неявку представника відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 27 січня 2009 року позивач прийнята на посаду майстра з підготовки виробництва до цеху чавунного литва до ТОВ "ТНВ", наказ № 333 від 27.01.2009 року. 31 січня 2013 року звільнена згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 115 від 31.01.2013 року. \а.с. 30\

Згідно до копії довідки з ТОВ «ТНВ» від 04.02.2013 року № 470, заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 станом на 01 лютого 2013 року складає 8 839 грн. 09 коп., а саме: за жовтень 2012 року - 290 грн. 68 коп., за листопад 2012 року - 1 772 грн. 58 коп., за грудень 2012 року - 2 949 грн. 40 коп., за січень 2013 року - 3 826 грн. 43 коп. \а.с. 5\

20 лютого 2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області був виданий судовий наказ № 320\1855\13-ц про стягнення з ТОВ «Товари народного вжитку» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 8 839 грн. 09 коп. \а.с. 11\

Згідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 8 839 грн. 09 коп. виплачена не була.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, при цьому відсутність грошових коштів не звільняє відповідача від відповідальності.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (надалі - Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно із п. 5 Порядку нарахування виплат у випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п. 8 Порядку).

Тому розмір середньомісячної заробітної плати розраховується так:

заробітна плата за листопад 2012 року (22 робочих дня) - 1 772 грн. 58 коп., за грудень 2012 року (21 робочий день) - 2 949 грн. 40 коп. Середньоденна зарплата складає 109 грн. 81 коп. ((1 772 грн. 58 коп. + 2 949 грн. 40 коп.): 43 робочих дні).

Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки невиплати зарплати в період з 01 лютого 2013 року по 01 жовтня 2013 року (як в позові просить позивач) в сумі 18 008 грн. 84 коп., який розраховується:

в лютому 2013 року - 20 робочих днів,

в березні 2013 року - 20 робочих днів,

в квітні 2013 року - 22 робочих дня,

в травні 2013 року - 19 робочих днів,

в червні 2013 року - 18 робочих днів,

в липні 2013 року - 23 робочих дня,

в серпні 2013 року - 21 робочий день,

в вересні 2013 року - 21 робочий день,

що разом складає 164 робочих дня за вказаний позивачем період.

164 роб.днів х 109 грн. 81 коп. = 18 008 грн. 84 коп.

Тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 18 008 грн. 84 коп., а не 18 887 грн. 92 коп., як в позові просить позивач.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в ч. 5 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 19 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Отже, виплата всіх належних позивачу від відповідача сум не проведена з часу звільнення до часу ухвалення рішення у справі, тому позивачем строк для звернення до суду про вирішення спору не пропущений.

Таким чином, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 18 008 грн. 84 коп.

Крім того, оскільки позивач на підставі ст. 1 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подачу позову, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", ст. 1 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 3, 8, 10, 60, 88, 179, 197, 212-215, 223, 224-227 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку", Код ЄДРПОУ 25482098, юридична адреса: 72311 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 18 008 \вісімнадцять тисяч вісім\ грн. 84 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку", Код ЄДРПОУ 25482098, юридична адреса: 72311 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27, судовий збір на користь держави в розмірі 229 грн. 40 коп. (отримувач - державний бюджет м. Мелітополя, Код отримувача 37968956, р\р 31215206700013, Код ЄДРПОУ суду 36969096, МФО 813015, код виду платежу: 22030001, п. 1.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л.В. Колодіна