Рішення № 35542315, 22.11.2013, Василівський районний суд Запорізької області

311/3557/13-ц

22.11.2013

Справа № 2/311/1084/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Степаненко Ю.А.

при секретареві Шак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що 28 березня 2013 року відповідачка ОСОБА_2 взяла у нього в борг 17 000 гривень. При фактичному одержанні вказаної суми позичальником була надана розписка від 28.03.2013 року, яка була написана нею власноруч.

У звязку з тим, що ні позивачем, ні відповідачкою не було визначено дату повернення грошових коштів, 05.06.2013 року позивачем було направлено на адресу відповідачки письмову вимогу про сплату вказаного боргу у строк до 01 серпня 2013 року.

24 липня 2013 року позивачем було отримано відповідь, у якій відповідачка визнає суму боргу та зобовязується повернути кошти після продажу належного їй житла. Однак, до теперішнього часу відповідачка борг не повернула, тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 борг за договором позики в сумі 17 000,00 гривень, судовий збір в сумі 229,40 грн., витрати за юридичні послуги в сумі 500,00 гривень та компенсацію моральної шкоди в сумі 5000 гривень, а всього 22 729,40 гривень.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просить суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача в особі ОСОБА_3 також підтримав позовні вимоги, просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник в особі ОСОБА_4 в судовому засідання позовні вимоги визнали частково, не заперечують проти стягнення з відповідачки за рішенням суду боргу за договором позики в сумі 17 000,00 гривень, судового збору в сумі 229,40 грн., витрат за юридичні послуги в сумі 500,00 гривень, які зобовязується сплатити позивачеві у найближчий час, та заперечують проти стягнення моральної шкоди. Неповернення відповідачкою суми боргу позивачеві відповідачка пояснює відсутністю матеріальної можливості.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Згідно ст.ст.1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімум доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як було встановлено в судовому засіданні та як вбачається з матеріалів справи, відповідачка взяла у позивача 28 березня 2013 року в борг кошти в сумі 17 000 гривень, що підтверджується розпискою, яка є в матеріалах справи. Таким чином, сторони уклали договір позики, який відповідає вищевказаним вимогам діючого законодавства.

Цей договір є обов'язковим для виконання всіма його учасниками, відповідно до вимог ст.526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства; ст.527 ЦК України, згідно якої боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто; ст.530 ЦК України, згідно якої, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (дата) виконання боржником зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, ст.1049 ЦК України, згідно якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, ст.625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідачка умови угоди не виконує, оскільки, до теперішнього часу не повернула позивачеві суму боргу.

Строк (дата) виконання відповідачкою зобов'язання за цією угодою сторонами не встановлений, тому позивачем правомірно 05.06.2013 року було направлено на адресу відповідачки письмову вимогу про сплату вказаного боргу у строк до 01 серпня 2013 року, копія якої є у справі. Однак, до теперішнього часу відповідачка суму боргу не повернула. Відповідачка, пояснюючи причину невиконання зобовязань за угодою, посилається на відсутність матеріальної можливості, однак, цей факт не є підставою для звільнення її від обовязку по виконанню умов укладеної угоди.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачки на користь позивача суму боргу у розмірі 17 000 грн.

Також, відповідно до ст..84 ЦПК України, суд вважає можливим стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката ОСОБА_3 в сумі 500 грн., які підтверджуються квитанцією та Договором, які є у справі, та визнані відповідачкою.

Крім того, суд вважає можливим, відповідно до ст.88 ЦПК України, стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн., визнані відповідачкою.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених статтями ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди. Оскільки встановлено, що між сторонами виник спір з приводу невиконання договірних зобовязань, а договором позики, який є предметом даного спору, не передбачено відшкодування моральної шкоди, то й позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.208, 218, 256,258,261,267,526, 527, 530, 549-552, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57,58, 59, 60,84, 88,169,208, 209,212, 213, 214, 215 ЦПК України ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1: суму боргу у розмірі 17 000 грн., витрата на правову допомогу у розмірі 500 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 229,40 грн., а всього 17729,40 (сімнадцять тисяч сімсот двадцять девять гривень сорок копійок) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. Якщо буде подано апеляційну скаргу, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Cуддя Василівського

районного суду

Запорізької області ОСОБА_6