Рішення № 35542146, 20.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2013 р. Справа № 914/3690/13

За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Укравтобуспром», м. Львів

про стягнення 5 246 грн. 80 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Сорока Д.М., представник (довіреність №01-3527 від 13.08.2013 р.);

від відповідача: Крайник Л.В., голова правління

Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Укравтобуспром», м. Львів про стягнення 5 413 грн. 36 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 30.09.2013р. призначив розгляд справи на 09.10.2013 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 09.10.2013 р. та 04.11.2013 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі. На виконання умов вказаного договору, позивач надав відповідачу відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, станом на дату подання позову заборгованість становила 4 919 грн. 60 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано пеню в сумі 391 грн. 79 коп., 3% річних в сумі 101 грн. 97 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 5 413 грн. 36 коп.

07.11.2013 р. через канцелярію суду позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача 5 413 грн. 36 коп. боргу, з яких 4 919 грн. 60 коп. основного боргу, 225 грн. 23 коп. пені, 101 грн. 97 коп. 3% річних.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

14 липня 2003 р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал» (водоканал) та Відкритим акціонерним товариством «Укравтобуспром» (абонент) було укладено договір №201513 про на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі.

За цим договором водоканал (позивач) зобов'язувався надавати послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент (відповідач) - здійснювати забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачувати вартість наданих послуг, які визначені договором та чинним законодавством України.

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу протягом листопада 2012 р. - серпня 2013 р. послуги з приймання дощових стоків на загальну суму 8 839 грн. 60 коп. Для здійснення оплати вартості послуг, позивачем було надіслано відповідачу рахунки на оплату послуг на загальну суму 8 839 грн. 60 коп.

Згідно п. 3.5. договору оплата за послуги водопостачання та водовідведення (в межах встановлених лімітів водоспоживання і якісних та кількісних показників стічних вод) проводиться абонентом відповідно до діючих тарифів шляхом перерахування на рахунок водоканалу коштів до 25 числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості послуг на дату розгляду справи в суді виконав частково, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 919 грн. 60 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 4.2. договору у разі повної або часткової несплати вартості наданих послуг, абоненту, на несплачену суму, починаючи з 1 числа наступного за звітним місяцем, за кожен день прострочення нараховується пеня в розмірі 0,1%.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, а також Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 225 грн. 23 коп., 3% річних в сумі 101 грн. 97 коп.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача з огляду на наступне.

Згідно п. 2.2.4. договору абонент зобов'язувався сплачувати за чинними тарифами вартість наданих водоканалом послуг, згідно з поданими рахунками. В разі зміни тарифів - плата за послуги здійснюється відповідно до нових тарифів, без зміни інших умов договору.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 07.12.2011 р. №240 Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» встановлено тариф на послуги з централізованого водовідведення для споживачів, які не належать до категорії населення та бюджетних установ з розрахунку 1,63 грн. за 1 куб.м (без ПДВ).

Рішенням від 28.12.2011 р. за №1082 виконавчий комітету Львівської міської ради встановив скориговані тарифи на послуги з централізованого водовідведення для споживачів, які не належать до категорії населення та бюджетних установ, на рівні 1,96 грн. за 1 куб.м (з ПДВ).

Пунктом 2.1.1. договору встановлено, що водоканал зобов'язувався забезпечити в розмірі лімітів приймання дощових (талих) стічних вод в об'ємі 481 куб.м/місяць.

Як вбачається з рахунків на оплату за період, в якому відбулося прострочення відповідача, нарахування відбувалися з розрахунку 451куб.м/місяць по тарифу 1,96 грн. за 1 куб.м.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 4 919 грн. 60 коп. основного боргу, 225 грн. 23 коп. пені, 101 грн. 97 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626, 909 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укравтобуспром», м. Львів, вул. Персенківка, 10 (ідентифікаційний код 00234844) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів, вул. Зелена, 64 (ідентифікаційний код 03348471) 4 919 грн. 60 коп. основного боргу, 225 грн. 23 коп. пені, 101 грн. 97 коп. 3% річних, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 20.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення підписано 25.11.2013 р.

Суддя Мазовіта А.Б.