Рішення № 35541068, 30.10.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 109/3870/2013-цГоловуючий суду першої інстанції:Шевченко І.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Бондарев Р. В.

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБондарева Р.В СуддівЧистякової Т.І. Мясоєдової Т.М. При секретаріГаліч Ю.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається у Відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримського агропромислового коледжу», у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Оскільки позивач добровільно матеріальної допомоги не надає, просила стягнути на свою користь аліменти у розмірі 400 грн. щомісячно до закінчення дочкою навчання.

Рішенням Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_8 на період навчання в навчальному закладі у розмірі 400 грн., але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.08.2012 року і до досягнення дитиною 23-х річного віку або припинення навчання. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів до 200 грн., посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що він має мінімальну заробітну плату, а також те, що на його утриманні знаходиться син, 2012 року народження, дружина, яка не працює та син дружини 2003 року народження. Також не врахував, що він вже сплачує аліменти на меншу доньку ОСОБА_8 1996 року народження. Таким чином вважає, що суд безпідставно дійшов висновку про його можливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як батько ОСОБА_7 зобов'язаний надавати матеріальну допомогу до досягнення нею 23 річного віку, тому з урахуванням визнання відповідачем пред'явленого позову, стягнув з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн. щомісячно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками, оскільки вони відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 р. обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язковою сукупністю таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Статтею 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір'ю та навчається на ІІІ курсі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримського агропромислового коледжу» денної форми навчання на бюджетній основі.

Враховуючи, що повнолітня дочка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, знаходиться на утриманні матері, батько у добровільному порядку матеріальної допомоги не надає, однак може її надавати, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої доньки до закінчення її навчання у навчальному закладі.

Довідки про доходи відповідача за місцем роботи свідчать про те, що ОСОБА_7 може надавати матеріальну допомогу на утримання дочки у розмірі, який стягнуто судом.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 не може платити 400 грн. на утримання доньки, колегія суддів відхиляє також з тих підстав, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач був згоден сплачувати аліменти у цьому розмірі і про свою згоди надавав суду відповідну заяву (а. с. 13).

Питання про те, що судом стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі незважаючи на наявність постійного місця роботи, колегія суддів не обговорює, оскільки зазначене не охоплюється доводами апеляційної скарги і підстав для виходу за її межі не убачається.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне з резолютивної частини рішення виключити посилання на те, що, розмір аліментів не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 є повнолітньою особою, а тому таке посилання суду є помилковим, оскільки стосується осіб, які не досягли 18 річного віку.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Таким чином, відповідно до ст. 309 ЦПК України оскаржуване судове рішення підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2013 року змінити, виключивши з резолютивній частини рішення посилання на те, що розмір аліментів не може бути менше ніж 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяті днів.

Судді: