Ухвала суду № 35540667, 19.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 р.Справа № 821/3163/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Федусика А.Г.,судді -Вербицької Н.В.при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-1» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-1» до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-1» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (надалі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування наступних податкових повідомлень-рішень ДПІ від 13.05.2013 року:

- №0003362200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 11846,50 грн., у тому числі 11846,50 грн. - за основним платежем;

- №0003352200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15451,95 грн., у тому числі 10301,30 грн. грн. - за основним платежем та 5150,65 грн. - за штрафними санкціями.

Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту від 16.04.2013 року №2283/22.6/34660110 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Енергобудпроект-1» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з ПП «Мидас Плюс» (надалі - акт перевірки).

За актом перевірки підставою для нарахування спірними рішеннями зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток стали висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям із ПП «Мидас Плюс», оскільки в ході проведення перевірки позивача не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ПП «Мидас Плюс».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняти на підставі висновків акту перевірки, які не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з приписами законодавства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У висновках акту перевірки ДПІ кваліфікує дії позивача по формуванню валових витрат та податкового кредиту по операціям із ПП «Мидас Плюс» як порушення п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року на загальну суму 11846,50 грн., та п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.188.1 ст.188, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого підприємству донараховано податок на додану вартість за листопад 2011 року в сумі ПДВ - 10301,30 грн..

За змістом акту перевірки податковий орган вважає неправомірним віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених в адрес ПП «Мидас Плюс», оскільки цей контрагент не здійснював реальної господарської діяльності, і не поставляв позивачу реальних товарів та послуг.

В обґрунтування своєї позиції ДПІ посилається на результати проведеної податковим органом перевірочної роботи вказаного контрагента, а саме на акти ДПІ у м. Херсоні від 23.11.2011 року №78/15-2/35869610 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПП «Мидас Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у вересні 2011 року та від 10.01.2012 року №12/15-2/35869610 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПП «Мидас Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у жовтні 2011 року. Цими актами встановлено відсутність у ПП «Мидас Плюс» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. ПП «Мидас Плюс» анульовано свідоцтво платника ПДВ 06.12.2011 року, остання декларація з ПДВ надана за листопад 2011 року, яку не визнано як податкову звітність, остання декларація з податку на прибуток надана за ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

Також ДПІ посилається на те, що в провадженні СУ УМВС у Херсонській області знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за фактом фіктивного підприємництва за ч.2 ст.205 КК України. В ході вказаного провадження було допитано в якості підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що придбали ПМП «Марія», ТОВ «ТПК «Стиль», ТОВ «КГ «Інтеграл», ПП «Мидас Плюс», ДП ТОВ «Ербіс-Авант» та оформили вказані підприємства на підставних осіб з метою заняття фіктивним підприємництвом. Також було допитано директора ПП «Мидас Плюс» ОСОБА_7, який повідомив, що він не має відношення до діяльності суб'єкту господарювання, засновником та керівником якого він значаться, та не причетний до підписання договорів, первинних документів та фінансової звітності від імені цього підприємства, а тільки отримував заробітну плату.

З цих підстав податковий орган вважає, що первинні документи від ПП «Мидас Плюс» не можуть підтверджувати правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з таким контрагентом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів фактично здійснення господарських операцій із ПП «Мидас Плюс», а надані представником позивача документи по цим операціям не є достатніми доказами фактичного їх здійснення.

Колегія суддів погоджується з висновками акту перевірки та суду першої інстанції про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям із ПП «Мидас Плюс», оскільки викладені в акті перевірки результати проведеної податковими органами перевірочної роботи по цьому контрагенту дають обґрунтовані підстави вважати його діяльність такою, що здійснювалась поза межами правого поля і носить ознаки фіктивності, в зв'язку з чим оформлені від імені цього підприємства первинні документи не можуть підтверджувати факт проведення із позивачем реальних господарських операцій, а також не можуть підтверджувати і правомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за такими операціями.

Про відсутність реальної господарської діяльності ПП «Мидас Плюс», вказує, зокрема те, що засновник та керівник цього контрагента - ОСОБА_7 не має відношення до діяльності цього суб'єкта господарювання, не підписував від його імені договорів, первинних документів та фінансової звітності.

З'ясовані податковими органами реальні обставини створення та діяльності ПП «Мидас Плюс» свідчать про те, що цей суб'єкт господарювання має визначені ст.55-1 Господарського кодексу України ознаки фіктивної діяльності.

За змістом норм податкового законодавства, які у періодах проведення позивачем операцій із вказаним контрагентом визначали умови формування валових витрат та податкового кредиту, а саме: ст.138, ст.139, ст.198, ПК України, не дозволяється включати до складу валових витрат та податкового кредиту суми, які не підтверджені належними первинними документами (платіжними документами, видатковими та податковими накладними, митними деклараціями, актами виконаних робіт тощо), а також суми витрат на придбання або виготовленням товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, актив виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тобто, наявність у платника податків належно оформлених первинних документів по операціям, як-то: видаткових та податкових накладних, актів виконаних робіт тощо є обов'язковими але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту та валових витрат за цими операціями. За відсутності доказів реального проведення таких операцій відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 07.02.2012 року по справі №21425во10, а також з роз'ясненнями Вищого адміністративного суду України, які викладені в листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Пунктом 201.10. ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 п.201.1 ст.201 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1401/18696; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; надалі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Крім того, Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071) крім вищезазначеного, також передбачено, що не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту порушення порядку заповнення податкової накладної, тощо (п.6.3).

Позивачем в обґрунтування підтвердження дійсності господарських відносин із ПП «Мидас Плюс», а саме придбання товарно-матеріальних цінностей, до матеріалів справи були долучені наступні документи: видаткова накладна №м-00291 від 14.11.2011 року, податкова накладна №95 від 14.11.2011 року, рахунок на оплату №283 від 14.11.2011 року (перечисленні документи підписані від імені ОСОБА_7), платіжне доручення №1811 від 17.11.2011 року, картка рахунку 631 за листопад 2011 року, подорожний лист №АМ/14 за період 14.11 - 21.11.2011 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 105 за період листопад 2011 року (а.с.38 - 45).

Враховуючи, що ОСОБА_7, який значаться підписантом наданих позивачем первинних документів від імені ПП «Мидас Плюс», фактично цих документів не підписував, то ці документи не можуть бути підставою для формування позивачем валових витрат та податкового кредиту.

Позивач, як друга сторона вказаних операцій, не надав жодних доказів того, що господарські операції із ПП «Мидас Плюс» відбувались за участю повноважних представників цього контрагента, а договори та первинні документи від імені цього підприємства підписані уповноваженою на те особою.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що докази реальності придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем у ПП «Мидас Плюс» відсутні, а надані позивачем документи по операціям із цим контрагентом є юридично дефектними та не можуть бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, висновок ДПІ про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям із ПП «Мидас Плюс» є обґрунтованим, а тому нарахування позивачу за такими операціями спірними повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань є цілком правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-1» - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 листопада 2013 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: А.Г. Федусик Н.В. Вербицька