Рішення № 35539833, 21.11.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21597/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Батрин О.В.,

при секретарі - Ковалевська А. П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бабчинецер К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Гарант-Авто», за участю третіх осіб ОСОБА_5 про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2013 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_4 з позовом до ПАТ "УСК «Гарант-Авто», за участю третіх осіб ОСОБА_5 про стягнення страхового відшкодування, мотивуючи тим, що 14 жовтня 2011 року на автодорозі Київ-Овруч відбулася дорожньо-транспортна пригода з вини третьої особи ОСОБА_5, який керуючи транспортним засобом SKODA FELICIA, номерний знак НОМЕР_1 здійснив наїзд на чоловіка позивача ОСОБА_3, котрий є батьком малолітньої ОСОБА_4 Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди чоловік позивача загинув. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована у ПАТ "УСК «Гарант-Авто», то позивач просила суд стягнути з ПАТ "УСК «Гарант-Авто» по 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди на свою користь в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4, що проявилась у їх душевних стражданнях з приводу випадкової смерті ОСОБА_3, а також по 100 000 грн. кожному з них страхового відшкодування внаслідок втрати годувальника.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги. Згодом до судового засідання не з'явилась з невідомих суду причин.

ЇЇ представник в судовому засіданні уточнив позовні вимоги (а.с. 95-96) та просив стягнути з відповідача на користь позивача в інтересах малолітньої ОСОБА_4 8 466 грн. 44 коп. страхового відшкодування як утриманцю у зв'язку зі смертю годувальника; 1 625 грн. 68 коп. страхового відшкодування як утриманцю, на яке має право вдова, яка доглядає за дитиною до 8 років, а також по 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди на свою користь в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. Визнала, що відповідачем до кінця 2013 року має бути сплачено страхове відшкодування на користь позивача в інтересах малолітньої ОСОБА_4 8 333 грн.75 коп. у зв'язку з втратою годувальника, а позивачу 734 грн. 66 коп. страхового відшкодування у зв'язку з втратою годувальника. Що стосується позовних вимог про стягнення по 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, то представник відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки договором про цивільно-правову відповідальність, укладеного між відповідачем та третьої особою, а також ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено відшкодування моральної шкоди потерпілому. Потерпілий ОСОБА_3 помер, а тому підстав для відшкодування моральної шкоди немає.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо задоволення позову поклався на розсуд суд. Згодом до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с. 87).

Тому, суд розглянув справу у відсутність позивача та третьої особи, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2011 року на автодорозі Київ-Овруч відбулася дорожньо-транспортна пригода з вини третьої особи ОСОБА_5, який керуючи транспортним засобом SKODA FELICIA, номерний знак НОМЕР_1 здійснив наїзд на ОСОБА_3, котрий наслідок даної дорожньо-транспортної пригоди помер (а.с. 10).

Померлий ОСОБА_3 був чоловіком позивача ОСОБА_3 та батьком малолітньої ОСОБА_4 (а.с. 11)

Вина ОСОБА_5 у цій дорожньо-транспортній пригоді підтверджується вироком Вишгородського районного суду Київської області 22 квітня 2013 року (а.с. 4-9), що відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України є обставиною, яка не потребує доказування.

Відповідно до полісу № АА/5363770 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 застрахована у ПАТ «УСК «Гарант-АВТО», забезпечений транспортний засіб SKODA FELICIA, номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 71).

Вказаним договором визначений розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю на одного потерпілого в розмірі 100 000 грн. Строк дії договору - з 13 травня 2011 року по 12 травня 2012 року.

Таким чином, правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки вказаний Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Положення ст. 1200 ЦК України передбачають загальні підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого на відміну від положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які є спеціальними по відношенню до Цивільного кодексу України.

Статтею 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини,які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну

відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки з часу дорожньо-транспортної пригоди було внесено низку змін до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», то до вказаних правовідносин повинні застосовуватись положення вказаного Закону, котрі діяли на час дорожньо-транспортної пригоди, тобто станом на 14 жовтня 2011 року.

Відповідно до п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції 19 вересня 2011 року у зв'язку із смертю годувальника в результаті дорожньо-транспортної пригоди право на страхове відшкодування мають: діти (в тому числі усиновлені) - до досягнення ними повноліття; непрацездатна вдова (вдовець), непрацездатні батьки - до відновлення ними працездатності, а також працездатна вдова (вдовець), якщо у сім'ї є діти віком до восьми років; інші члени сім'ї, які знаходилися на утриманні потерпілого.

Судом встановлено, що на утриманні у померлого ОСОБА_3 знаходилось двоє утриманців: малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та його дружина ОСОБА_3, яка здійснює догляд за малолітньою донькою.

Тому, вони і мають право на щомісячне утримання.

Відповідно до п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку із смертю годувальника відшкодовується частина неотриманих доходів потерпілого, яка кожному утриманцю належала б при його житті, за вирахуванням пенсій, наданих утриманцям внаслідок втрати годувальника. Порядок вирахування відшкодування утриманцям визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення розрахунку розміру страхового відшкодування утриманцям у зв'язку із смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 року № 1776 частина неотриманих доходів померлого годувальника, яка за його життя належала б кожному утриманцю, визначається із середньомісячного доходу померлого, який включає виплати, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, пенсії, державну соціальну допомогу та щомісячні виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, за останній календарний рік (за відрахуванням частки, яка припадала на померлого і працездатних осіб, та суми пенсій, виплачених утриманцям внаслідок втрати годувальника) шляхом ділення частини неотриманих доходів померлого годувальника, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.

В ході розгляду справи встановлено, що померлий ОСОБА_3 до смерті не працював та ніяких доходів не отримував. Вказана обставина визнається сторонами, а тому не потребує доказування відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Частиною 2 статті 1195 ЦК України передбачено, що у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 6 Порядку проведення розрахунку розміру страхового відшкодування утриманцям у зв'язку із смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або за письмовою заявою (заявами) осіб, які мають право на страхове відшкодування, і за погодженням із страховиком страхове відшкодування може виплачуватися одноразово або регулярно, послідовно (щомісяця, щокварталу, щороку).

З урахуванням мінімального розміру заробітної плати, її підвищення відповідно до Законів України «Про державний бюджет України на 2011 рік» та відповідно «…2012 рік», «…2013 рік», з урахуванням проведених виплат страховою компанією на підставі страхових актів за період з 14 жовтня 2011 року по даний час (а.с. 47-59), суд повністю погоджується з розрахунком невиплаченого страхового відшкодування позивачу, проведеного відповідачем, який підлягає стягненню.

Відповідно до розрахунку відповідача невиплачене страхове відшкодування позивачу ОСОБА_3 за період з 14 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року становить 734 грн. 66 коп., а страхове відшкодування на користь ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 за вказаний період становить 8 333 грн. 75 коп.

Зазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за період з 14 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року. Вказане не позбавляє права позивача на отримання страхового відшкодування в подальшому на умовах та в порядку, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Порядком проведення розрахунку розміру страхового відшкодування утриманцям у зв'язку із смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, які діяли на час настання дорожньо-транспортної пригоди та в межах ліміту відповідальності страховика.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди на користь позивача та на її користь в інтересах малолітньої ОСОБА_4 в розмірі по 5 000 грн. кожному підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача по 2 550 грн. у відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, тобто яка полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди відноситься і моральна шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Враховуючи тяжкість душевних страждань позивача та її малолітньої доньки з приводу смерті чоловіка ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - позивач на час смерті чоловіка перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку; не працювала; була позбавлена засобів до існування, матеріальної допомоги; малолітня ОСОБА_4, в досить малому віці, залишилася без батька, - суд дійшов висновку, що у відшкодування такої моральної шкоди для позивача та її малолітньої доньки слід стягнути по 2 550 грн., який обрахований на підставі п. 22.3. ст. 23, п. 9.3 ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Разом з цим, доводи представника відповідача про те, що чинним законодавством передбачено відшкодування моральної шкоди потерпілому, а потерпілий ОСОБА_3 помер, у зв'язку з чим моральна шкода не підлягає відшкодуванню позивачу та її малолітній доньці є безпідставними так, як потерпілими відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визнаються юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Крім того, стаття 23 вказаного Закону пов'язує виплату страхового відшкодування з завданою моральною шкодою внаслідок смерті потерпілого.

З урахуванням положень ст. 88 ЦПК України з відповідача ПАТ "УСК «Гарант-Авто» підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп. за вимоги майнового характеру та 229 грн. 40 коп. за вимоги немайнового характеру, оскільки позивач на час пред'явлення позову була звільнена від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 27, 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції 19 вересня 2011 року, Порядком проведення розрахунку розміру страхового відшкодування утриманцям у зв'язку із смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 року № 1776 та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 88 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Гарант-Авто», за участю третіх осіб ОСОБА_5 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (ідентифікаційний код 16467237) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) страхове відшкодування: за шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого за період з 14 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року в розмірі 734 грн. 66 коп. та 2 550 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 страхове відшкодування: за шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого за період з 14 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року в розмірі 8 333 грн. 75 коп. та 2 550 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь держави судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 229 грн. 40 коп., за вимоги немайнового характеру в розмірі 229 грн. 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Батрин О.В.