Рішення № 35538966, 25.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2013 р. Справа № 914/2860/13

За позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київдо відповідача: ТзОВ «Енергія-Тепловодосервіс», с.Старичіпро: 144541грн. 32коп

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: Мацегорін А.О.-представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача: Луців О.М. - представник, довіреність в матеріалах справи.

Права та обов'язки ст. ст. 20, 22 ГПК України суд роз'яснив представникам Сторін, які з"явилися в судове засідання. Заяви про відвід суду не надходили

Суть спору: Позов заявлено Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Старичі", с.Старичі, Львівська область про стягнення 144 541грн. 32коп., з яких 122528грн. 96коп. основного боргу за поставлений природний газ, 12761грн. 46коп. пені, 666грн. 84коп. інфляційних втрат та 8584грн. 06коп. трьох відсотків річних.

Ухвалою суду від 25.07.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.08.2013р. В зв»язку з неявкою представників сторін в судове засідання 07.08.2013р., ухвалою суду відкладено розгляд справи на 19.09.2013р. З метою надання можливості позивачу подати свої заперечення на відзив, ухвалою суду відкладено розгляд справи на 23.09.2013р. В зв»язку із створенням ТзОВ «Енергія-Тепловодосервіс», в результаті зміни найменування ТзОВ «Енергія-Старичі», за клопотанням позивача, викладеним у адресованій суду телеграмі, ухвалою від 23.09.2013р. замінено відповідача у справі, ТзОВ «Енергія-Старичі» належним відповідачем - ТзОВ «Енергія-Тепловодосервіс», розгляд справи відкладено на 29.10.2013р. З метою надання можливості сторонам подати додаткові докази у справі, судом оголошено перерву до 18.11.2013р., яку продовжено до 25.11.2013р.

В судовому засіданні 25.11.2013р. представник позивача підтримав заявлені вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. Проти зменшення суми нарахованої до сплати пені та розстрочку виконання рішення суду заперечив.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та клопотанні від 19.09.2013р. № 19/09-13/02 про зменшення розміру неустойки (пені) та розстрочення виконання рішення (зареєстроване канцелярією суду за №38665/13). Зокрема зазначив, що відповідно до здійсненого ним контррозрахунку, розмір пені становить 12668грн. 33коп., трьох процентів річних - 8455грн. 33коп., просить суд зменшити розмір неустойки (пені), якщо вона підлягатиме стягненню з відповідача на 50 % до 6334грн. 16коп., відмовити в частині стягнення решти суми пені в розмірі 6427грн. 29коп. та в частині стягнення трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 128грн. 73коп.

Крім цього, в судовому засіданні 25.11.2013р. та у заяві б/н та дати відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 122528грн. 96коп., пені в сумі 6334грн. 17коп., інфляційних нарахувань у розмірі 666грн. 84коп. та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 8455грн. 33коп.

В обґрунтування клопотання про розстрочку виконання рішення на три місяці відповідач покликається на наявність значної дебіторської заборгованості контрагентів, яка виникла на підставі укладених цивільно-правових та господарських договорів, невідшкодування з відповідного місцевого бюджету підприємству різниці між встановленим розміром тарифів на житлово-комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг (станом на 29.05.2013р. відповідачу не було відшкодовано 316717грн. 98коп.) та несвоєчасне перерахування споживачами платежів за надані житлово-комунальні послуги.

В ході розгляду справи до суду поступили наступні документи:

06.08.2013р. від відповідача в канцелярію суду поступив супровідний лист №06/08-13/02 від 06.08.2013р. (зареєстрований канцелярією суду за №31628/13), яким долучено до матеріалів справи витяг з протоколу № 03/05-12/1 позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «Енергія-Старичі» від 03.05.2012р. та витяг із статуту ТзОВ «Енергія-Тепловодосервіс».

27.08.2013р. від позивача поступила заява про виправлення описки від 21.08.2013р. № 31/10-3825 (зареєстрована канцелярією суду за №34689/13) відповідно до якої позивач просить суд в додатках до позовної заяви вірним вважати: копія договору №22/11-БО-1140/23 з додатками».

19.09.2013р. відповідачем подано суду відзив на позовну заяву від 19.09.2013р. №19/09-13/01, в якому наводить контррозрахунок пені за період з 21.02.2011р. по 21.02.2012р., відповідно до якого загальна сума пені становить 12668грн. 33коп. та 3 % річних за період з 21.03.2011р. по 19.07.2013р. відповідно до якого загальна сума трьох процентів річних становить 8455грн. 33коп. Під час прийняття рішення просить суд зменшити розмір неустойки (пені в сумі 12668грн. 33коп.) на 50 відсотків, якщо вона підлягатиме стягненню з відповідача та відмовити в частині стягнення 128грн. 73коп. 3 % річних. Як додаток до вказаного відзиву відповідачем долучено заяву б/н та дати про визнання позову в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 122528грн. 96коп., пені в сумі 6334грн. 17коп., інфляційних нарахувань у розмірі 666грн. 84коп. та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 8455грн. 33коп.

19.09.2013р. відповідачем подано суду клопотання від 19.09.2013р. № 19/09-13/02 про зменшення розміру неустойки (пені) та розстрочення виконання рішення (зареєстроване канцелярією суду за № 38665/13) відповідно до якого просить суд зменшити розмір неустойки (пені), якщо вона підлягатиме стягненню з відповідача на 50 % на 6334грн. 16коп. та розстрочити виконання рішення на 3 місяці. Також відповідачем долучено копії платіжних доручень на оплату природного газу за період з 17.02.2011р. по 14.03.2013р., копію балансу і звіту про фінансові результати відповідача станом на 31.12.2010р., копію балансу і звіту про фінансові результати відповідача станом на 30.06.2011р., копію протоколу №31 засідання обласної територіальної комісії, утвореної відповідно до п.7 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 20.03.2013р. №167, копію фінансового звіту відповідача за перше півріччя 2013р., довідку ЛФ АБ «Експрес-Банк» про залишок грошових коштів на рахунку відповідача, довідку ЛОУ АТ «Ощадбанк» про залишок грошових коштів на рахунках відповідача.

За супровідним листом № 25-10/13-01 від 25.10.2013р. відповідачем до матеріалів справи долучено копії платіжних доручено на оплату природного газу від 24.01.2011р. на суму 20100грн. 00коп., від 31.01.2011р. на суму 45000грн. 00коп., від 07.02.2011р. на суму 10200грн. 00коп., від 14.02.2011р. на суму 10200грн. 00коп., від 15.02.2011р. на суму 30000грн. 00коп., від 22.08.2011р. на суму 1500грн. 00коп. та копії банківських виписок про оплату природного газу за період з 24.01.2011р. по 21.09.2011р.

29.10.2013р. позивачем направлено суду заяву про долучення до матеріалів справи одностороннього акту звіряння розрахунків від 25.10.2013р.

07.11.2013р. відповідачем подано суду додаткові пояснення від 06.11.2013р. № 06-11/13-01 ( зареєстровані канцелярією суду 07.11.2013р. за № 47106/12) в яких зазначає про те, що за період з 24.01.2011р. по 21.09.2011р. ним сплачено заборгованість в сумі 356820грн. 00коп.

19.11.2013р. позивачем до матеріалів справи долучено докази часткової оплати (банківські виписки) на 70 аркушах.

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідач своїм правом скористався.

У статті 22 ГПК України викладено процесуальні права та обов"язки сторін, серед яких, зокрема і право сторони знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, тощо.

Викладені в ст.22 ГПК України права та обов"язки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу. Права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача - з моменту перед"явлення до нього позову.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено сторонам можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено.

23.12.2010р. між Дочірньою Компанією «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ТзОВ «Енергія - Старичі» (покупець) укладено договір № 22/11-БО-1140/13 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб»єктів господарювання, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов»язувався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов»язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору.

Постачальник передає покупцю в період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 313тис. куб.м. ( п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1.1 договору, загальна вартість цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу.

Згідно п.4.1 договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі природного газу до 20 числа наступного за місяцем поставки газу.

У платіжних дорученнях покупець повинен обов»язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за цим договором Постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

23.12.2010р. сторонами підписано Додаток №1 до Договору поставки природного газу для вироблення енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб»єктів господарювання №22/10-БО-1140/23; 30.12.2010р.- Додаткову угоду №2 до договору поставки природного газу № 22/10-БО-1140/23 від 23.12.2010р., 31.03.2011р. - Додаткової угоди № 3 до Договору поставки природного газу №22/10-БО-1140/23 від 23.12.2011р., 01.07.2011р. - Додаткову угоду № 4 до Договору поставки природного газу №22/10-БО-1140/23 від 23.12.2010р., Додаткову угоду № 3 до Договору поставки природного газу для вироблення енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб»єктів господарювання №22/10-БО-1140/23 від 23.12.2010р.

На виконання зобов"язань за вказаним договором та додатковими угодами до нього, протягом січня-липня 2011 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 488348грн. 96коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами прийому-передачі природного газу.

Покупець (відповідач у справі) взяті на себе зобов"язання по оплаті поставленого газу виконав частково на суму 365820грн. 00коп. Таким чином, станом на час звернення з позовом до суду сума основного боргу відповідача за поставлений природний газ становить 122528грн. 96коп. та не заперечується відповідачем.

Як вбачається із наведених сторонами розрахунків покупець (відповідач) свої зобов"язання по оплаті спожитого природного газу у встановлені договором строки не виконував, оплачував поставлений йому газ з порушенням встановлених договором строків оплати.

За порушення строків виконання грошового зобов"язання, у відповідності до п.7.1, п.п.7.3.1 п.7.3 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 12761грн. 46коп. Згідно представленого суду відповідачем контррозрахунку пені, проведеного за період з 21.02.2011р. по 21.02.2012р. розмір нарахованої пені становить 12668грн. 33коп.

Відповідно до п.7.1 договору, п.2 ст.625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати за період з травня 2011р. по червень 2013 року, розмір яких відповідно до проведеного позивачем розрахунку за вказаний період становить 666грн. 84коп.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував 3% річних в сумі 8584грн. 06коп. за період прострочення грошового зобов»язання з 21.03.2011р. по 19.07.2013р. Згідно контррозрахунку 3% річних, проведеного відповідачем за вказаний період загальна сума 3% річних становить 8455грн. 33коп.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов"язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов"язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк (строки ) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.7.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов"язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Виконання зобов"язання щодо оплати поставленого газу забезпечено пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу ( п.п.7.3.1).

Згідно ст. 611 ЦК України , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Поняття неустойки визначено у статті 549 ЦК України. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України , якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов"язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст.3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період , за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення нарахованої до сплати пені в розмірі 12761грн. 46коп., суд врахувавши заперечення відповідача викладені у відзиві на позов, перевірив її нарахування та прийшов до висновку про те, що пеня за невиконання грошових зобов»язань становить 12668грн. 33коп.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Водночас згідно з ч.1 ст.233 ГК України при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов"язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов"язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У п.п.3.9.2 п.3 роз"яснення президії ВГС України від 18.09.1997р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" викладено правову позицію, згідно з якою, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання ( п.3 ч.1 ст.83 ГПК України), господарський суд повинен об"єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов"язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов"язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов"язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов"язання, негайного добровільного усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зменшення розміру неустойки є правом господарського суду, а обставини застосування даної норми є оціночними та водночас потребують відповідного доведення заінтересованою стороною з урахуванням приписів статей 32-34 ГПК України.

Враховуючи, що в даному випадку склалися обставини, за яких у позивача зачіпаються тільки майнові інтереси, а у відповідача майнові та інші інтереси (можливість постачання теплової енергії населенню та організаціям), суд на підставі долучених до матеріалів справи доказів в підтвердження об'єктивності причин несвоєчасного виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати за газ, використання відповідачем природного газу виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб»єктів господарювання, часткове виконання договірних зобов»язань, визнання відповідачем суми заборгованості, суд вважає за можливе відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України зменшити її розмір до 6334грн. 17коп. (1/2 від визнаного судом належного розміру пені в сумі 12668грн. 33коп.).

В частині стягнення решти пені в позові відмовити.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем грошових зобов"язань за договором, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає до задоволення частково, в сумі 8455грн. 33коп. відповідно до розрахунку проведеного відповідачем. Із розрахунком інфляційних втрат в розмірі 666грн. 84коп., проведених позивачем, відповідач у заяві про визнання позовних вимог та в судовому засідання погодився.

Згідно з пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд вважає клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення на три місяці таким, що підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, а також можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк.

До таких обставин, зокрема, відносяться матеріально-правові факти щодо фінансового стану сторін, а також інші обставини, що заслуговують на увагу.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача та неможливість виконати рішення суду в короткий термін, початок опалювального сезону в процесі якого на рахунок відповідача будуть поступати кошти за отриману теплову енергію, суд визнав за необхідне розстрочити виконання рішення в на три місяці рівними частинами.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 122528грн. 96коп. основного боргу, 6334грн. 17коп. пені, 666грн. 84коп. інфляційних втрат, 8455грн. 33коп. 3 % річних з розстрочкою виконання рішення на три місяці. В частині стягнення 6427грн. 29коп. пені та 128грн. 73коп. трьох відсотків річних - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог з врахуванням того, що у разі зменшення судом розміру пені, судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.173,175,193,216,218,230-233,265 ГК України, ст.ст. 11,509,525,526,546,551,611,612,625,712 ЦК України, ст.ст.1, 2, 4-3,22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82, 83, 84,85, 116, 121 ГПК України, суд,-

вирішив:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Тепловодосервіс», вул.Шевченка, 23, с.Старичі, Яворівського району Львівської області (ідентифікаційний код 35413749) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул.Шолуденка, 1, м.Київ (ідентифікаційний код 31301827) 122528грн. 96коп. основного боргу, 6334грн. 17коп. пені, 666грн. 84коп. інфляційних втрат, 8455грн. 33коп. 3 % річних з розстрочкою виконання рішення на три місяці, шляхом стягнення загальної суми заборгованості рівними частинами щомісячно.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Тепловодосервіс», вул.Шевченка, 23, с.Старичі, Яворівського району Львівської області (ідентифікаційний код 35413749) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул.Шолуденка, 1, м.Київ (ідентифікаційний код 31301827) 2886грн. 38коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

5. В частині стягнення 6427грн. 29коп. пені та 128грн. 73коп. трьох відсотків річних - відмовити.

В засіданні 25.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення підписано 27.11.2013р.

Суддя Кітаєва С.Б.