Рішення № 35538947, 25.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/21169/13 25.11.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"до про Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" відшкодування шкоди в порядку регресу 9 273,04 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Савісько В.В. - представник за дов.

У судовому засіданні 25.11.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 9 273,04 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2013 порушено провадження у справі №910/21169/13, розгляд справи призначено на 25.11.2013.

18.11.2013 від Моторного (транспортного) страхового бюро України, надійшла інформація щодо полісу ВЕ№1345372.

Відповідач у письмових поясненнях заперечив проти відшкодування 332,64 грн.

В судовому засіданні 25.11.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

20.07.2011 між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (далі - позивач, страховик) та Михайловським С.М. (далі - страхувальник) укладений Договір страхування автотранспортних засобів (далі -Договір), за яким був застрахований автомобіль "Kia Carens" державний номер ВС9948СК.

26.09.2011 о 13 год. 35 хв. вм. Львові по вул. Лисенка-Гуцульська, сталася дорожньо -траснпортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Kia Carens" державний номер ВС9948СК під керуванням Михайловського С.М. та автомобіля "Volkswagen Golf", державний номер ВС4504СВ під керуванням Гвоздика О.В.

27.09.2011 Михайловський С.М. звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (12.12.2011).

Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з умовами договору, на підставі рахунку (калькуляції) №КА-001298 від 27.09.2011 ТОВ "Радар-Сервіс" позивачем здійснено оплату за ремонт застрахованого автомобіля у розмірі 8 940,40 грн. (платіжне доручення № 344 від 05.10.2011) та на підставі акта виконаних робіт №ЗА-0016062 від 27.09.2011 позивачем виплачено страхове відшкодування Михайловському С.М. у розмірі 332,64 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 11.10.2011.

Заперечення щодо відсутності на видатковому косовому ордері на суму 332,64 грн. дати видачі коштів не підтверджені матеріалами справи, а тому визнані судом необґрунтованими.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Kia Carens" державний номер ВС9948СК в результаті його пошкодження при ДТП було складено висновок №223 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу (далі - висновок), відповідно до якого вартість матеріального збитку вказаного автомобіля, у результаті його пошкодження при ДТП складало 9 285,70 грн. Вартість матеріального збитку з врахуванням ВТВ (втрата товарної вартості) застрахованого автомобіля становить 14 865,69 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області (справа №3-955/11) особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 26.09.2011 в м. Львові по вул. Лисенка-Гуцульська, визнано водія транспортного засобу "Volkswagen Golf", державний номер ВС4504СВ Гвоздика О.В.та притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Volkswagen Golf", державний номер ВС4504СВ майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві "Національна страхова компанія "Оранта" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ № 1345372) діючий станом на 26.09.2011, з франшизою - 00,00 грн. та лімітом за шкоду майну - 50 000,00 грн.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки страхувальнику "Kia Carens" державний номер ВС9948СК, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ № 1345372), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору №10912373 від 20.07.2011, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом застрахованого автомобіля, є рахунок (калькуляція) №КА-001298 від 27.09.2011 та акт виконаних робіт №ЗА-0016062 ремонтного СТО застрахованого автомобіля (ТОВ Радар-Сервіс") та платіжне доручення № 344від 05.10.2011 та видатковим касовим ордером від 14.10.2011.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом застрахованого автомобіля склав 9 273,04 грн.

17.12.2011 позивач звернувся до відповідача з претензією про виплату страхового відшкодування у розмірі 9 285,70 грн.

Доказів сплати коштів заявлених до стягнення відповідачем суду не надано.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м.Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, 7-Д, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код 19411125) 9 273,04 грн. (дев'ять тисяч двісті сімдесят три гривні 04 коп.) - страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) - судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 27.11.2013

Суддя М.Є. Літвінова