Ухвала суду № 35538870, 26.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"26" листопада 2013 р. Справа № 817/3219/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" жовтня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2013 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Рівному від 13.06.2013 року № 0000811745, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за грудень 2011 року в сумі 20572 грн. 90 коп. Позов обґрунтовано тим, що податковий кредит сформовано на підставі реальних господарських операцій з ТОВ "Онікс Компані ЛТД", які підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.10.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Рівному від 13.06.2013 року № 0000811745.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що господарські операції позивача з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» мають безтоварний характер, що підтверджується відсутністю товарно-транспортних накладних на перевезення товару, складських приміщень для зберігання придбаного товару. Також контрагентом не задекларовані відповідні податкові зобов'язання та не сплачено податок по господарських операціях з ФОП ОСОБА_3

В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явилися. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд встановив, що уповноваженими особами ДПІ у м. Рівному проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3. з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по взаєморозрахунках х ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за грудень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 29.05.2013 року № 80/1745/НОМЕР_2 .

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит по ПДВ за грудень 2011 року в сумі 16458,32 грн. по безтоварним операціям з ТОВ «Онікс Компані ЛТД».

13.06.2013 року ДПІ у місті Рівному прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000811745, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 20572 грн. 90 коп., в тому числі основне зобов'язання - 16458,32 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 4114,58 грн.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд встановив, що між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» було укладено договір купівлі - продажу № 111122 від 22.11.2011 року. Предметом вказаного договору є купівля шкур.

Товар отриманий позивачем, що підтверджується видатковою накладною від 01.12.2011 року № 41 на суму 98749,90 грн.

Розрахунки позивачем проведені, що підтверджується банківськими виписками.

Контрагентом видано для позивача податкову накладну від 01.12.2011 року №41 на суму 98749,90 грн., в тому числі ПДВ 16458,32 грн.

В подальшому шкури ВРХ реалізовані для ТОВ «Інтерпєль» відповідно до укладеного договору від 25.10.2011 року, що підтверджується видатковою накладною від 08.12.2011 року №1/12 та податковою накладною від 08.12.2011 року № 1.

Згідно договору позички від 01.10.2011 року що ФОП ОСОБА_3 отримала у безоплатне користування склад міндобрив літ. "В-1" по АДРЕСА_2 для використання його у повсякденній господарській діяльності.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Реальне настання правових наслідків за угодами, підтверджено тим, що за цими угодами контрагенти виконують повністю взяті на себе зобов'язання по продажу та поставці шкур.

Крім того, основними видами діяльності ФОП ОСОБА_3. за КВЕД є в т.ч.: 46.24 - оптова торгівля шкірсировиною.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару від контрагентів підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлена податкова накладна та первинні бухгалтерські документи свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару, кожна оподаткована господарська операція належно оформлена, податкова накладна також оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Недекларування податкових зобов'язань контрагентом не є підставою для відмови добросовісному платнику податків в праві на формування валових витрат та податкового кредиту по фінансово-господарських операціях по яких він поніс фактичні витрати, пов'язані із здійсненням господарської діяльності та фактично сплатив податок на додану вартість в складі ціни придбаних ним товарів, робіт, послуг.

Стосовно відсутності товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає, що згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" №363 від 14.10.1997р. №363, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Оскільки відповідачем не доведено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто був вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ТОВ «Онікс Компані ЛТД» передавало призначений для позивача товар будь-яким транспортним організаціям для перевезення і, відповідно, було вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних не може спростовувати факту придбання позивачем товару.

Відтак, результати перевірки контрагентів позивача, наявність та/або відсутність контрагентів за зареєстрованим місцезнаходженням не можуть впливати на право позивача щодо формування податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання спірних господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, а тому вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна

Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1, 33016

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8, м.Рівне, 33023