Постанова № 35538449, 27.11.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4237/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Д'якова В.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипки Лілії Володимирівни, Реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипки Лілії Володимирівни, Реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області, третя особа - ОСОБА_3, у якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 4782882 від 06.08.2013 державного реєстратора Реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області; зобов'язати Реєстраційну службу Носівського районного управління юстиції Чернігівської області скасувати реєстраційний запис за номером 2024842, зроблений 05.08.2013 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що державним реєстратором Реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипкою Л.В., при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було порушено вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При цьому, позивач зазначає, що підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_3, застосовано Дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом (серія та номер 1-92, виданий 11.07.2013 р.), який засвідчує право зовсім за іншою особою - ОСОБА_5. Вважаючи рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипки Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 4782882 від 06.08.2013 протиправними та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Представник позивача до суду не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідачі до суду не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали заяви, в яких просили проводити розгляд справи за їх відсутності та зазначили, що позов визнають, заперечень та зауважень проти нього не мають.

Третя особа - ОСОБА_3 до суду не з'явився, надіслав заяву в якій просив розглядати справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Враховуючи, що сторони надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, суд, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження на основі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, після смерті матері - ОСОБА_5, разом з іншими спадкоємцями набула права на спадщину за заповітом.

Проте, при зверненні до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом, була виявлена неможливість видачі позивачу такого, у зв'язку з наявністю Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.08.2013, в якому зазначено, що власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 вже являється ОСОБА_3.

При цьому, згідно Витягу з Державного реєстру, підставою для виникнення у ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно став Дублікат Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданий ОСОБА_5 у 1987 році.

18 жовтня 2013 року позивач звернулась до відповідача із заявою про скасування реєстраційного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.08.2013 за номером 2024842 про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Листом від 22.10.2013 р. вих. № 02.3-5/136 заяву позивача було відхилено та повідомлено про можливість скасування реєстраційного запису за рішенням суду (а.с. 13).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 року (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Статтею 8 Закону № 1952-IV визначені повноваження органу державної реєстрації прав, зокрема, орган державної реєстрації проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації, забезпечує ведення Державного реєстру прав.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 9 Закону № 1952-IV та п.12 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 (далі - Порядок № 703) під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями.

Під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки (пункт 8-1 частини другої статті 9 Закону № 1952-IV).

В силу ч.1 ст. 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (ч.4 ст.15 Закону № 1952-IV).

Статтею 19 Закону № 1952-IV передбачено, що Державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1952-IV передбачені підстави для відмови у державній реєстрації, зокрема, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до п. 26, п. 27 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності. Таким документом, зокрема, є свідоцтво про право на спадщину або його дублікат.

При цьому, як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором Реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипкою Л.В., як підставу для реєстрації права власності за ОСОБА_3, застосовано Дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом (серія та номер 1-92, виданий 11.07.2013 р.), який засвідчує право на спадщину за іншою особою - ОСОБА_5 (а.с.9,11).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У частинах 3, 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи та з урахуванням визнання позову відповідачами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до державного реєстратора Реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипки Лілії Володимирівни, Реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 94, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 4782882 від 06.08.2013 р. державного реєстратора Реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області.

Зобов'язати Реєстраційну службу Носівського районного управління юстиції Чернігівської області скасувати реєстраційний запис за номером 2024842, зроблений 05.08.2013 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УК у м. Чернігові, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 68,82 грн. судового збору, сплаченого за квитанцією №10/47 від 08.11.2013.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І. Д'яков