Рішення № 35537122, 14.11.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/9526/12

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

14 листопада 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Неганової Н. В. ,

при секретарі - Онопченко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 11.07.2011 року між ним та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №АЗ 089/000/11-0000513, предметом якого є майнові інтереси позивача, пов»язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Хюндай», д.н. НОМЕР_4 який належить позивачу на праві приватної власності. 17.02.2012 року по вул. Інститутській, 24/7 в м. Києві сталася подія, внаслідок якої вказаному автомобілю завдані механічні пошкодження. За умовами договору відповідач взяв на себе зобов»язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку за вирахуванням суми безумовної франшизи в розмірі 0,2 % від страхової суми. ОСОБА_1 17.02.2012 року повідомив відповідача про настання страхової події та надав всі документи, необхідні для виплати страхового відшкодування. Згідно зі звітом про оцінку колісного транспортного засобу №563 від 25.03.2012 року, який наданий ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в обумовлені договором порядок і строк, розмір матеріальної шкоди та вартість відновлюваного ремонту автомобіля позивача складає 32 639 гривень 61 копійку. Однак 11.06.2012 року листом за №4836 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування. ОСОБА_1 вважає, що його право на отримання суми страхового відшкодування відповідачем порушено. Тому позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 32 497 гривень 61 копійку, три проценти річних у розмірі 136 гривень 22 копійки, 600 гривень за проведення експертизи та судові витрати .

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з тих же підстав, в подальшому в судове засідання не з»явилися. Представник позивача надав заяву від 14.11.2013 року, в якій зазначив, що позов підтримує, не заперечує проти постановлення заочного рішення, просить розглядати справу за відсутності його та позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, в подальшому в судові засідання не з»явився, про причини неявки не повідомив, тому суд вважав за можливе розглядати справу за його відсутності і постановити заочне рішення.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про день слухання справи повідомлений.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 11.07.2011 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» укладено договір серії АЗ №089/000/11-0000513 добровільного страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО), предметом якого є майнові інтереси ОСОБА_1, пов»язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Хюндай» д.н. НОМЕР_4 (т.1 а.с.8). Строк дії договору з 14.07.2011 року по 13.07.2012 року.

Безумовна франшиза за ризиком пошкодження автомобіля внаслідок протиправних дій третіх осіб становить: без вини водія - 0,2 %, з вини водія - 0,5 %.

17.02.2012 року о 13 годині ОСОБА_1 на вул. Інститутській, 24/7 в м. Києві припаркував власний автомобіль «Хюндай» д.н. НОМЕР_4 та пішов у своїх справах. Повернувшись до автомобіля о 14 годині 30 хвилин позивач виявив вм'ятину на даху автомобіля та розбите переднє лобове скло, завдані внаслідок падіння на автомобіль льоду та снігу з даху будинку.

Постановою дільничного інспектора Печерського РУГУ МВС України в м. Києві від 20.02.2012 року за відсутністю складу злочину відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 194 КК України за заявою ОСОБА_1 (т.1 а.с.10).

17.02.2012 року позивач звернувся ПрАТ «УПСК» з заявою-повідомленням про подію, що може бути визнана страховим випадком (т.1 а.с.11-12), а 19.03.2012 року подав заяву на виплату страхового відшкодування (т.1 а.с.15).

Згідно зі звітом №563 від 25.03.2012 року про оцінку колісного транспортного засобу, складеним оцінювачем ФОП ОСОБА_2, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, становить 32 639 гривень 61 копійку (т.1 а.с. 142-177).

11.06.2012 року ПрАТ «УПСК» відмовило позивачеві у виплаті страхового відшкодування на підставі п.п. 22.1.7, 24.1.5 договору страхування, тобто у зв»язку з несвоєчасним повідомленням страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин (т. 1 а.с. 35) .

21.03.2012 року ТОВ «ПростоФінанс» надало згоду на виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 (т.1 а.с.189).

18.05.2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ПАТ «Альфа Банк» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким ПАТ «Альфа Банк» набуло всіх прав та обов»язків кредитора за кредитним договором №01012213403 від 02.07.2008 року, укладеним з ОСОБА_1 Позивачем кредит погашено, що вбачається з листа ПАТ «Альфа Банк» №7383 від 30.01.2013 року (т.1 а.с.207).

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав, що вигодонабувачем за договором страхування є ТОВ «ПростоФінанс», а тому позивач не має права на отримання страхового відшкодування.

Пунктом 27.4 договору страхування передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться вигодонабувачу виключно тоді, коди застрахований транспортний засіб є предметом застави перед вигодонабувачем. По закінченню строку дії договору застави та кредитного договору або його дострокового припинення за згодою сторін страхове відшкодування сплачується безпосередньо страхувальнику.

Оскільки строк дії кредитного договору закінчився у зв»язку із погашенням кредиту, заставне майно вилучено з Реєстру обтяжень рухомого майна (т.1 а.с.211- витяг з реєстру), позивач має право на отримання страхового відшкодування, а тому вищевказані доводи відповідача є необґрунтованими.

Твердження представника відповідача про те, що позивачем заяву про настання події подано після закінчення дводенного строку, передбаченого договором страхування, спростовуються самою заявою, в якій позивачем зазначена дата написання 17.02.2012 року, а ця заява відповідачем прийнята без виправлення дати її подачі. Заява зареєстрована, як вбачається з штампу на ній, 24.02.2012 року, а у книзі вхідної документації дата реєстрації заяви зазначена 23.02.2012 року, а потім виправлено на 24.02.2012 року (т.1 а.с.193).

З довідки №3 Шевченківського району м. Києва від 10.05.2012 року (т.1 а.с.137) вбачається, що з 19.02.2012 року по 29.02.2012 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря-травматолога з приводу післятравматичного сіновііту правого колінного суглобу і остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта, пересування його у цей період здійснювалося за допомогою палиці для опори та ходи.

Пунктом 24.1.5 договору страхування передбачено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин.

Оскільки позивач зобов»язаний був повідомити про настання страхового випадку протягом двох робочих днів, тобто до 21.02.2012 року включно, але з 19.02.2012 року по 29.02.2012 року перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря-травматолога, то навіть подання заяви 24.02.2012 року не можна вважати несвоєчасним повідомленням без поважних причин. Тому, відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування з підстав несвоєчасного повідомлення про страховий випадок не можна вважати законною.

Пунктом 19 договору страхування передбачено, що вартість матеріального збитку встановлюється згідно з актом товарознавчої експертизи або калькуляції AUDAТЕХ чи рахунку СТО, погодженого зі страховиком.

З додаткових пояснень відповідача (т.1 а.с.118-120) вбачається, що відповідачем погоджено розрахунок страхового відшкодування на підставі калькуляції AUDAТЕХ, тому суд не приймає до уваги звіт №563 від 25.03.2012 року про оцінку колісного транспортного засобу, складений оцінювачем ФОП ОСОБА_2

Відповідно до ремонтної калькуляції №2257 від 18.04.2012 року (т.1 а.с. 172-174) вартість ремонту становить 29 320 гривень 26 копійок.

Пунктом 22.8 договору страхування передбачено, що в разі виплати суми страхового відшкодування готівкою, шляхом безготівкового розрахунку на рахунок страхувальника чи вигодонабувача страховик тимчасово утримує із суми матеріально збитку суму податку на додану вартість.

Сума податку на додану вартість становить 4 886 гривень 71 копійку відповідно до ремонтної калькуляції (т.1 а.с.174).

Сума страхового відшкодування за вирахуванням податку на додану вартість та безумовної франшизи становить 24 291 гривню 55 копійок (29 320,26 грн. - 4 886,71 грн. - 142 грн. = 24 291,55 грн.)

Отже, стягненню з відповідача підлягає страхове відшкодування в розмірі 24 291 гривні 55 копійок.

Позивач просить стягнути відповідно до ст. 625 ЦК України три проценти річних за період з 11.06.2012 року по 01.08.2012 року в розмірі 136 гривень 22 копійки.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач 11.06.2012 року відмовив у виплаті страхового відшкодування, до цього часу страхове відшкодування не сплатив, а отже прострочив грошове зобов»язання, він має нести відповідальність згідно зі ст. 625 ЦК України.

Три проценти річних за період з 11.06.2012 року по 01.08.2012 року становлять 101 гривню 82 копійки (24 291,55 грн. х 3 % : 365 днів х 51 день = 101, 82 грн.).

Позивач також просить стягнути на його користь вартість проведення експертизи у розмірі 600 гривень, яка сплачена ним згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера №24 від 25.03.2012 року (т.1 а.с.16).

Суд вважає, що ці вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки ці витрати ним понесені, є збитками і мають бути відшкодовані відповідно до ст.22 ЦК України.

Отже, враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов в судовому засіданні доведений частково, а тому підлягає частковому задоволенню.

Також стягненню на користь позивача з відповідача підлягають судові витрати.

На підставі наведеного, ст.ст. 16, 22, 625, 979, 988, 990 ЦК України, ст.ст. 8, 16 Закону України "Про страхування", керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 213, 214, 215, 218, 226 ЦПК України,

суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) страхове відшкодування в розмірі 24 291 гривню 55 копійок, три проценти річних в сумі 101 гривня 82 копійки, витрати на проведення експертизи в сумі 600 гривень, судовий збір в сумі 243 гривні 93 копійки, а всього стягнути 25 237 гривень 30 копійок (двадцять п»ять тисяч двісті тридцять сім гривень тридцять копійок).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н. В. Неганова